Справа № 22ц-4096/2010 Головуючий у 1інст. –Коверзнев В.О.
Доповідач – Губар В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- Губар В.С.,
суддів:
при секретарі: Мамонової О.Є., Шемець Н.В.,
Рачовій І.І.
За участю:
ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління юстиції в Чернігівській області, прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_9 до Головного управління юстиції у Чернігівській області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2009 року ОСОБА_8 звернувся в суд з позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, та просив суд: спростувати відомості, викладені у листі Головного управління юстиції у Чернігівській області від 13.11.2008 року за № 01-29/4431, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію як нотаріуса про те, що його робота зупинялась за допущені порушення законодавства; просив зобов”язати відповідача повідомити листом ОСОБА_10, що викладені відповідачем у листі від 13.11.2008 року за № 01-29/4431 відомості про те, що його робота як приватного нотаріуса зупинялася за допущені порушення законодавства є такими, що не відповідають дійсності. Позивач наполягав на стягненні з відповідача на відшкодування моральної шкоди 10000 гривень, посилаючись на приниження відповідачем його честі, гідності та ділової репутації як нотаріуса, оскільки у зазначеному листі відповідачем зроблений безпідставний висновок, що його робота зупинялась за допущені порушення законодавства. Розмір відшкодування моральної шкоди позивачем визначений у відповідності до положень статті 440-1 ЦК Української РСР 1963 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2009 року позов ОСОБА_8 задоволено частково.
Суд визнав недостовірною і такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_8 інформацію, викладену в листі Головного управління юстиції в Чернігівській області від 13.11.2008 року за № 01-29/4431, адресованому ОСОБА_10 про те, що його робота, як приватного нотаріуса, зупинялася за допущені порушення законодавства.
Суд зобов”язав Головне управління юстиції в Чернігівській області відкликати лист від 13.11.2008 року за № 01-29/4431 та стягнув з Державного бюджета України на користь ОСОБА_8 1000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди і вирішив питання про судові витрати.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління юстиції в Чернігівській області просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, при недоведеності обставин, які мають значення для справи, і які суд вважав встановленими.
Апелянт наголошує на відсутності самого факту розповсюдження недостовірної інформації, що виключає порушення особистих немайнових прав позивача. На думку апелянта, суд мав звернути увагу на наявність постанови Київського апеляційного адміністративного суду по даній справі, згідно якої на даний час є чинним наказ Чернігівського обласного управління юстиції від 02.06.2006 року № 66/1. Апелянт стверджує, що судом порушені норми матеріального права, оскільки суд зробив висновки про неправомірність щодо відмови у стажуванні, в той час як це не належить до компетенції суду загальної юрисдикції.
Апелянт стверджує, що позивачем не було належним чином доведено у суді наявність моральної шкоди.
Прокурор Чернігівської області у апеляційній скарзі просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, при неповному з”ясуванні обставин, що мають значення для справи.
У запереченні на апеляційні скарги ОСОБА_8 просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг та стверджує, що він жодним чином не порушував вимоги Закону України „Про нотаріат”, проте відповідач незаконно призупинив його нотаріальну діяльність та зробив безпідставний висновок про порушення нотаріусом законодавства. Позивач наполягає, що суд першої інстанції ухвалив законне, обґрунтоване рішення з правильним застосуванням матеріального закону та на підставі належним чином досліджених доказів та обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт поширення щодо нього відповідачем недостовірної інформації, яка викладена останнім у листі від 13.11.2008 року за № 01-29/443, про те, що діяльність позивача як приватного нотаріуса зупинялася за допущені порушення законодавства, що в свою чергу є підставою для її спростування шляхом зобов”язання відповідача відкликати цього листа.
Суд першої інстанції вважає доведеним завдання позивачеві моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі, гідності та ділової репутації в очах його працівника – ОСОБА_10, поширенням відповідачем недостовірної інформації, яка підлягає відшкодуванню за рахунок держави, та виходячи із засад розумності і виваженості, визначив розмір відшкодування у сумі 1000 грн., стягнувши кошти на користь позивача з Державного бюджету України.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, зважаючи на таке.
Апеляційним судом по справі встановлено, що наказом Чернігівського обласного управління юстиції № 66/1 від 02.06.2006 року на виконання вимог пункту 6 Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 червня 1998 року, була призупинена приватна нотаріальна діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_8, починаючи з 05 червня 2006 року і до підтвердження права користування приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса.
Наприкінці 2008 року до відповідача звернулась ОСОБА_10, яка працює у позивача помічником приватного нотаріуса, із заявою про допуск до проходження стажування на посаді нотаріуса у приватного нотаріуса ОСОБА_8
Листом від 13.11.2008 року за № 01-29/4431 Головного управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_10 було відмовлено у допуску до проходження стажування у приватного нотаріуса ОСОБА_8 з тих підстав, що його робота зупинялася наказом № 66/1 від 02.06.2006 року за допущені порушення законодавства, що в силу положень, викладених у наказі Міністерства юстиції України від 27.06.2008 року № 1094/5 унеможливлює призначення позивача керівником стажування (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним і скасування наказу від 02.06.2006 року № 66/1 щодо призупинення його приватної нотаріальної діяльності.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 липня 2007 року позов задоволено. Суд визнав протиправним і скасував оскаржуваний наказ відповідача (а.с.5).
22 січня 2009 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Деснянського районного суду м.Чернігова від 30 липня 2007 року скасована, а ОСОБА_8 у задоволенні позову відмовлено (а.с28).
Обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням Київського апеляційного адміністративного суду, що набрало законної сили, відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України є преюдиціальною для суду при вирішенні спору по даній цивільній справі. Як встановлено Київським апеляційним судом, позивач мав договір оренди приміщень з Навчально-курсовим комбінатом ЖКГ від 01 січня 2005 року, укладений строком з 01 січня 2005 року по 28 грудня 2005 року. Судом встановлено, що позивачем не доведено факту наявності у нього робочого місця, тому наказ Управління юстиції Чернігівської області 02.06.2006 року № 66/1 судом визнаний таким, що прийнятий згідно з нормами чинного законодавства (а.с. 32).
Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що лист відповідача від 13.11.2008 року за № 01-29/443, не є поширенням неправдивих відомостей, а є реалізацією обов”язку відповідача надавати громадянам відповідь на звернення до органів державної влади щодо питань, які знаходяться у їх компетенції.
Аналізуючи зміст листа у сукупності з обставинами справи, і, зокрема, зміст його передостаннього абзацу, апеляційний суд приходить до висновку, що наведене в ньому висловлювання не містить ознак умислу на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, а є критичною оцінкою недоліків, що мали місце в роботі позивача як приватного нотаріуса.
Зважаючи на викладене, інформація, викладена відповідачем у адресованому ОСОБА_11 листі, не може бути визнана недостовірною, а отже і не є такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_8 ні як приватного нотаріуса, ні як фізичної особи. Надання відповідачем ОСОБА_11 письмової відповіді на її звернення не можу бути розцінене як розповсюдження недостовірної інформації, що виключає передбачені ч.1, п.4 ч.2 ст 23 ЦК України підстави для відшкодування моральної шкоди.
Зазначені обставини, які є суттєвими для даної справи, не були належним чином досліджені судом першої інстанції, що призвело до помилкового вирішення спору, а тому, згідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_8 у задоволенні його позову.
Керуючись ст. 277 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційні скарги Головного управління юстиції в Чернігівській області та прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 05 липня 2010 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і можу бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: