Судове рішення #10796231

КОПІЯ  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

____________________________________________________________________  

 

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я      

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 липня  2010 року                   м. Хмельницький  

  Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах  

Апеляційного суду Хмельницької області  

  в складі :  головуючого - судді   Харчука В.М.  

суддів : Кізюн О.Ю.  

Переверзєвої Н.І.  

при секретарі :  Вінярській А.А.  

  розглянула            у           відкритому       судовому засіданні    цивільну справу  

№ 22ц-1397     за      апеляційною        скаргою      управління       Пенсійного  

фонду України     в    місті Хмельницькому    на постанову          Хмельницького міськрайонного суду від    24   липня   2009           року      по справі за позовом ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому  про визнання протиправними дій,  перерахунок пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,  

  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :  

  ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції, інвалідом ІІ групи внаслідок захворювань, пов’язаних із Чорнобильською катастрофою, відноситься до 1-ї категорії постраждалих внаслідок зазначеної аварії.  

Відповідно до положень ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на одержання основної державної пенсії в розмірі  не нижче восьми мінімальних пенсій     за віком, та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.  

Однак, відповідачем йому пенсія нараховувалась та виплачувалась у меншому розмірі.  

Тому позивач просив  зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому здійснити перерахунок його пенсії відповідно до положень ст.ст. 50 та 54 Чорнобильського закону з 01 січня 2007 року.  

Позовні вимоги позивач в судовому засіданні підтримав.  

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на нарахування та виплату пенсії позивачу відповідно до чинного пенсійного законодавства.  

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 24 липня  2009 року позовні вимоги ОСОБА_2  задоволено.  

______________________________________________________________________Головуючий  у першій інстанції –Дворнік О.С.                Справа № 22ц-1397 Доповідач –Харчук В.М.             Категорія №  57  

Зобов'язано управління Пенсійного фонду  України  у місті Хмельницькому перерахувати пенсію інваліду 2-ї групи Чорнобильської катастрофи ОСОБА_2  з 01 січня 2007 року  відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначеної відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ.  

В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому просить скасувати вказану постанову, ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права – ст. 152 Конституції України,  ст.ст. 54, ч.4, 50, 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, положень постанов КМ України  № 1 від 03.01.2002 року , № 654 від 16.07.2008 року, якими визначались розміри надбавок до пенсій громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, ст.28  Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, ст.ст.2, 99, 159 КАС України.  

Апелянт зазначає, що пенсія позивачу нараховувалась у розмірах, передбачених чинним пенсійним законодавством і позивачем не доведено позовні вимоги.  

Судом не враховано, що фінансування надбавок до пенсій чорнобильцям проводиться із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України.  

Фінансування на виплату пенсій та надбавок до них в такому розмірі, в якому вимагає позивач, із Державного бюджету України в заявлений період не проводилось.  

Чинним пенсійним законодавством визначено розмір мінімальної пенсії за віком, яка призначається лише відповідно до положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.  

Цей мінімальний розмір пенсії не може застосовуватись при обчисленні пенсій чорнобильцям.  

Відсутні правові підстави обрахування пенсій чорнобильцям, позивачем не доведено тих обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.  

Апелянт просить врахувати, що в діях управління Пенсійного фонду не вбачається будь-яких порушень законодавства і його заперечення ґрунтуються не на відсутності коштів у бюджеті Фонду, а на тому, що фінансування даних виплат проводиться за рахунок коштів Державного бюджету.  

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення зміні з наступних підстав.  

Судом правильно встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, віднесений до 1-ї категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, є інвалідом 2-ї групи і отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому.  

Частина  4 ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначають, що розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по другій групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії  у розмірі 75 відсотків мінімальної  пенсії за віком. Постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України”,  № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, №654 від 16.07.2008 року „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” визначено інший набагато менший розмір пенсій пенсіонерам-чорнобильцям.  

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України за законами України.  

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Враховуючи пріоритетність законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 пенсії в період із 1 січня по 31 грудня 2007 року управління застосуванню до спірних правовідносин підлягали саме ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не зазначені постанови КМ України.  

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни, зокрема ст. 54 викладено в новій редакції "У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з  Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим по другій групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" та ст. 50 в редакції "Особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіну здоров'ю, інвалідам 2-ї групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".  

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп 208 ці положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" визнано неконституційними.  

Відповідно до ст.152, ч.2 Конституції України положення законів, визнаних неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Тому в період із 01 січня по 22 травня 2008 року  ОСОБА_2 нарахування та виплата основної та додаткової пенсій здійснювалась управлінням Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому відповідно до зміненої редакції ст.ст. 50 та 54 Закону, і в цій частині управління діяло на законних підставах в межах наданих повноважень. Права ОСОБА_2 в цій частині порушені не були.  

В період із 22 травня 2008 року відновлено дію ст.ст.50 та 54 Закону в попередній редакції.  

Тому в судовому рішенні суд першої інстанції був повинен був  зазначити, що в цей період відсутні законні підстави для зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії в іншому розмірі, ніж вона виплачувались.  

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом порушеного права  25 травня 2009 року. Тому суд першої інстанції зобов’язаний був по день звернення  позивача до суду вирішити заявлені позовні вимоги.  

В цій частині судове рішення підлягає зміні.  

Що стосується нарахування та виплати позивачу пенсії в період із 01 січня 2009 року, то жодними іншими законами, передбачений до нарахування та виплати розмір основної та додаткової пенсії ОСОБА_2, ніж ст.ст. 50 та 54 Закону, не обмежений та не визначений.  

Статтями 54 та 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” № 835-УІ від 26 грудня 2008 року визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  

Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Однак, як вбачається, Кабінет Міністрів України не приймав у 2008-2009 роках нормативних актів, які б регулювали нарахування та виплату пенсій чорнобильцям, встановлювали б їх розмір.  

Попередні постанови КМ України до нарахування та виплати пенсій у 2009 році застосовані бути не можуть, так як суперечать нормам Закону, що має вищу юридичну силу.  

Тому, при визначенні, нарахуванні та виплати пенсії з 1 січня 2009 року управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому також повинне застосовувати положення ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.  

Розмір мінімальної пенсії за віком у державі визначений лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ, тому він підлягає застосуванню до спірних правовідносин.  

Позивач ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи, юридично неосвічений, державною не забезпечено надання своєчасної та доступної правової допомоги таким категоріям громадян, тому передбачений ст.ст. 99-100 КАС України річний строк для звернення за захистом порушеного права підлягає поновленню.  

Наведені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.  

Судом також правильно встановлено, що обов’язок по правильному нарахуванню та виплаті пенсії ОСОБА_2 лежить на управлінні Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому, яким з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року пенсія нараховувалась та виплачувалась позивачу з порушенням визначеного законом розміру та порядку.  

Враховуючи наведене, ОСОБА_2 слід перерахувати як основну, так і додаткову пенсію у зазначений період  відповідно до Закону.  

Посилання апелянта на відсутність належного фінансування витрат на виплату підвищених пенсій чорнобильцям з Державного бюджету України та відсутність належного правового регулювання визначення мінімальних розмірів пенсій чорнобильцям  до уваги взятими бути не можуть, так як положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів” в частині обмежень визначеного спеціальним Законом розміру пенсій чорнобильцям визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України, підзаконні нормативні акти (постанови КМ України, якими обмежено такий розмір пенсій) не можуть бути застосовані, так як суперечать положенням ст.ст.50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який має вищу юридичну силу.  

Не заслуговують на увагу суду й інші доводи апеляційної скарги апелянта.  

Апеляційним судом справа розглянута за відсутності учасників процесу.  

Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому належним чином повідомлялось про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується відповідними розписками, що наявні у справі.  

ОСОБА_2 апеляційним судом неодноразово направлялись судові повістки зі зворотними повідомленнями рекомендованою поштовою кореспонденцією по двох адресах, зазначеним в матеріалах справи самим позивачем.  

Однак поштовими відділеннями такі судові повістки не вручені через його відсутність за місцем проживання.  

Двічі суд направляв за місцем проживання і судового кур’єра. Однак вручити судові повідомлення позивачу було неможливо через його відсутність за зазначеним місцем проживання, про що складені відповідні акти.  

Враховуючи положення ст.ст. 74, ч.ч.1, 4, 5, 76. ч.5, 77, ч.ч.1 та 2 ЦПК України, що позивач ОСОБА_2 не повідомив суд про місце свого перебування, він вважається таким, що належним чином попереджений судом про час та місце судового розгляду і його неявка до суду апеляційної інстанції не перешкоджає апеляційному розгляду справи.  

Із резолютивної частини рішення суду першої інстанції вбачається, що суд фактично не вирішив вимог позивача в частині нарахування та виплати додаткової пенсії (не зазначив про це в резолютивній частині, хоч обговорював у мотивувальній). З врахуванням цього, та тієї обставини, що у головуючого у справі в суді першої інстанції судді Дворніка О.С. закінчився строк повноважень, та з врахуванням неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині нарахування та виплати основної та додаткової пенсії в період із 01 січня по 22 травня 2008 року,  рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні, а резолютивна частина рішення підлягає викладенню в новій редакції.  

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316,  319 ЦПК України, колегія  суддів,  

 

В  И  Р  І  Ш  И  Л  А   :  

  апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому задовольнити частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду від 24 липня  2009  року  змінити.  

Резолютивну частину постанови Хмельницького міськрайонного суду від 24 липня 2009 року викласти в такій редакції:  

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, поновивши строк звернення до суду.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому здійснити перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_2 з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року  і надалі відповідно до положень ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (основна) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова) на місяць, визначеної відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ.  

В решті позову ОСОБА_2 відмовити.  

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.  

   

Головуючий:/підпис/  

Судді:/підписи/  

Копія вірна:  

Суддя апеляційного суду                                                               В.М. Харчук  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація