АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Сопруна В.В., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Пєтуховій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про зобов’язання проведення перерахунку пенсії потерпілому від аварії на ЧАЕС,
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 2 серпня 2010 року, -
встановила:
29.06.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про зобов’язання провести перерахунок пенсії потерпілому від аварії на Чорнобильській АЕС. Посилається на те, що вона є постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії , інвалідом ІІІ групи в зв’язку із захворюванням викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними наданими суду доказами. 25 травня 2010 року вона дізналася, що пенсія нараховується їй не у відповідності з діючою редакцією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і в цей же день звернулась в управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі з заявою про нарахування їй основної пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Однак в задоволенні заяви було відмовлено. Вважає дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними, тому змушена була звернутися в суд з даним позовом.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 2 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла до 28 грудня 2007 року, тобто до прийняття Закону України «Про бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і нарахувати й виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірах, визначених Законом України №796-ХІІ від 28 лютого 1991 року з урахуванням змін, що будуть внесені до нього в майбутньому. Також зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 заборгованість по недоплаченій основній і додатковій пенсії за період з 1 липня 2008 року по 1 липня 2010 року.
В апеляційній скарзі відповідач У правління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з’ясування та недоведеність всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 являється постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується відповідними наданими суду доказами. В зв’язку з наведеним позивач ОСОБА_1 має право на отримання пенсії як інвалід 3 групи відповідно до ст. 54 та 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в розмірі: основної пенсії по інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю - 50% мінімальної пенсії за віком.
25 травня 2010 року позивачка звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі про перерахунок призначеної їй пенсії відповідно до вищевказаного Закону. Проте, управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі 25.06.2010 року за № 67-П-03 відмовило їй в перерахунку призначеної пенсії і надало їй розрахунок назначеної і виплаченої пенсії за період з 5.08.2004 року по 1 травня 2010 року.
Пенсія позивачу ОСОБА_1 виплачується на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України № 796 – ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із змінами, внесеними п.п.12 і 15 ст. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року і № 654 від 16 липня 2008 року.
Судом першої інстанції встановлено, з чим також погоджується і колегія суддів, вищезазначені дії відповідача є незаконними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України» Закону України № 107-17 «Про державний бюджет України на 2008 рік», зокрема до ст. 50 і 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані неконституційними та нечинними з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний Суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України «Про бюджет…» який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина.
В зв’язку з скасуванням Конституційним судом України змін до Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року, ст.ст. 50, 54 даного Закону, починаючи з 22 травня 2008 року, продовжують діяти в його попередній редакції.
Тобто, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою та віднесених до 1 категорії, повинна бути призначена в розмірі не менше 50% мінімальної пенсії за віком (ст. 50), а основна пенсія не може бути нижчою 6 мінімальної пенсій за віком (ст. 54).
Управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі відмовляючи ОСОБА_1 в перерахунку основної і додаткової пенсії не прийняло до уваги, що у відповідності з ч.2 ст. 19 і ч.3 ст. 22 Конституції України, норми Конституції є нормами прямої дії. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав не допускається.
Однак, згідно зі ст. 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень даного Закону не може призупинятися чи змінюватися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Хоча Кабінету Міністрів України частиною 5 статті 54 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року і надано право встановлювати порядок обчислення пенсій по інвалідності постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак це не означає, що останній може допускати звуження змісту та обсягу прав інвалідів та порушення основних положень закону.
Згідно з абзацем 2 преамбули і п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і до приведення законодавства України у відповідність з цим законом, інші закони України, та нормативно-правові акти застосовуються виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача у не нарахуванні і виплаті державної і додаткової пенсії, передбаченої ст. 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 липня 2008 року по 1 липня 2010 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно з’ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об’єктивний склад, права та обов’язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, зазначивши в рішенні про перерахунок пенсії згідно ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням змін, що будуть внесені до нього в майбутньому, суд першої інстанції допустив помилку, оскільки прогнозування можливих порушень зі сторони відповідача та зобов'язання його на майбутнє є передчасним, а тому така вказівка підлягає виключенню із резолютивної частини рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 15, 303, 304-1, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області відхилити.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 2 серпня 2010 року залишити без змін. Виключити з резолютивної частини рішення від 2.08.2010 року вказівку «з урахуванням змін, що будуть внесені до нього в майбутньому».
Ухвала суду апеляційної інстанції за результати розгляду справ даної категорії є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: В.В.Сопрун
Т.О. Денишенко