АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6767/10 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарьова С.П.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Гончара О.С.
при секретарі Повєткіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області
на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року
по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати надбавки до пенсії як дитині війни,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області (далі УПФУ в Василівському районі Запорізької області) в якому зазначив, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач зазначену надбавку до пенсії за 2006-2007 роки йому не нарахував та не виплатив, а з 2008 року він отримує ці виплати частково у розмірі 10%. Просив суд поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплати йому надбавки до пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по день розгляду справи у суді.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФУ в Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком у період з 27 січня 2009 року у розмірах, менших, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни».
Зобов’язано УПФУ в Василівському районі Запорізької області донарахувати та виплатити ОСОБА_3 за період з 27 січня 2009 року по 17 лютого 2010 року суму пенсії, підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі Управління ПФУ в Василівському районі Запорізької області посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги за період з 27.01.2009 року, суд правильно виходив з того, що ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у вказаному році не була обмежена у дії.
Доводи відповідача про відсутність виплат у зв”язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України суд обгрунтовано не визнав підставою для відмови у задоволенні вимог про перерахунок за 2009 рік, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов”язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів за рахунок власних з наступним їх погашенням з Державного бюджету України.
Отже аналогічні доводи апеляційної скарги про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії колегія не вважає підставою для скасування правильного по суті судового рішення, зважаючи на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, посилання суду на необхідність при обрахуванні підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком. Висновок суду не суперечить вимогам ч.7 ст. 9 КАС України.
З урахуванням наведених обставин постанова суду щодо зобов”язання відповідача дорахувати і виплатити позивачеві передбачені законом надбавки за 2009 рік відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає.
Ухвалюючи ж рішення про донарахування і виплату надбавок за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.
З відповідним позовом про захист порушеного права позивач звернувся 27 січня 2010 року.
Допустимих доказів про порушення пенсійним фондом права позивача на отримання грошової надбавки у січні – лютому 2010 року останній суду не надав.
В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Зважаючи на те, що станом на 27 січня 2010 року (дати звернення позивача до суду) строк виплати надбавки за січень-лютий 2010 року ще не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача у січні, лютому 2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 17 лютого 2010 року у цій справі змінити в частині кінцевого періоду донарахування та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: