Справа № 22ц-4216/2010                    Головуючий у 1 інст. –  Корзюк Т.П.      

Доповідач – Зінченко С.П.  

    У   Х   В   А   Л   А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  27 серпня 2010 року   апеляційний суд Чернігівської області у складі:  

  Головуючого – судді Квача М.О.  

Суддів – Зінченко С.П., Литвиненко І.В.  

При секретарі – Марченко О.О.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Коропському районі на постанову Коропського районного суду від 11 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коропському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобов”язання вчинити певні дії,  

в с т а н о в и в:  

  В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Коропському районі просить скасувати постанову Коропського районного суду від 11 вересня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову позивача. Доводи скарги зводяться до того, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а саме Закони України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, „Про соціальний захист дітей війни” та „Про Державний бюджет на 2008, 2009 роки”.  

Оскаржуваним рішенням зобов”язано управління Пенсійного фонду України в Коропському районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України „Про соціальний захист дітей війни” з 22.05.2008 року по 30.04.2009 року та забезпечити її виплату.  

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.  

По справі встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Коропському районі, отримує пенсію за віком та, відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, має статус дитини війни. Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка з врахуванням рішень Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. у справі № 1-28/2008 щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, діє в редакції, що діяла до 1 січня 2007 р., передбачено, що дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Законом України „Про Державний бюджет на 2009 рік” зміни до Закону „Про соціальний захист дітей війни” на 2009 рік не вносилися.  

Таким чином, висновок суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача ґрунтується на нормах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.            

Доводи апелянта щодо неможливості застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, при вирішенні даного спору не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги. Розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Для встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком, згідно з положеннями ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, застосовується прожитковий мінімум. Іншими чинними Законами України розмір мінімальної пенсії за віком не встановлений, а тому при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовується розмір мінімальної  пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Положення ч.3 ст. 28 цього Закону не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії з віком) для обчислення підвищення пенсії особі, яка має статус дитини війни.  

Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”  доплат до пенсії не може бути підставою для відмови у нарахуванні та виплаті надбавки, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних коштів.  

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.              

  Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,  313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд  

у х в а л и в:  

  Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Коропському районі відхилити.  

Постанову Коропського районного суду від 11 вересня 2009 року залишити без зміни.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.  

  Головуючий:                                               Судді: