Справа № 22ц-4050/2010 Головуючий у першій інстанції
МЕЖЕННІКОВА С.П.
Категорія – цивільна Доповідач ЗІНЧЕНКО С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ЛИТВИНЕНКО С.П.
суддів: ЗІНЧЕНКО С.П., ДЕМЧЕНКО Л.М.
при секретарі: МАРЧЕНКО О.О.
за участю: ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Чернігова справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу судді Чернігівського районного суду від 09 липня 2010 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про виділення майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу судді Чернігівського районного суду від 09.07.2010 року, якою було залишено без руху позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про виділення майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, надано позивачу строк до 02 серпня 2010 року для виправлення її недоліків, зокрема зазначення ціни позову, сплати в повному об'ємі судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суддя, при перевірці поданої ОСОБА_6 позовної заяви вимогам цивільного процесуального закону, не врахував, що поданий ним позов про виділення майна в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, є вимогою немайнового характеру, а тому дійшов хибного висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ч.2 ст. 119 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді суду першої інстанції – залишенню без зміни, виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_6, будучи власником 1/2 ідеальної частини домоволодіння АДРЕСА_1 Чернігівського району, в липні 2010 року звернувся до іншого співвласника будинку – ОСОБА_8, з позовом, в якому, на підставі ст. 364 ЦК України, просив виділити йому в натурі належну 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд та встановити порядок користування земельною ділянкою, яка знаходиться за вищевказаною адресою.
Пунктом 9 частини 1 ст. 80 ЦПК України передбачено, що ціна позову зокрема у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
У відповідності зі ст. 119 ЦПК України позовна заява за змістом також повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Відповідно до підпункту „а" п.1 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито" ставка державного мита із позовних заяв, що подаються до суду, встановлена у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 розмір витрат у справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становить 120 грн.00 коп.
Як вбачається з матеріалів заяви, при зверненні до суду ОСОБА_6 було сплачено судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 37 грн. 00 коп. (а.с. 1,2).
Виходячи з наведених приписів закону, суті заявлених позовних вимог та враховуючи те, що спір, який виник між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 носить майновий характер, суддя прийшов до правильного висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ч.2 ст. 119 ЦПК України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені не в повному обсязі, у зв'язку з чим, підставно залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Посилання апелянта на необґрунтованість даного висновку є безпідставними і спростовуються змістом позовної заяви та правовими наслідками задоволення заявлених ОСОБА_6 позовних вимог.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319,324 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити .
Ухвалу судді Чернігівського районного суду від 09 липня 2010 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: