Справа № 22ц -3563/2010 Головуючий у 1 інстанції – Ходіч В.М.
Доповідач – Страшний М.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого – судді Хромець Н.С.,
суддів –Страшного М.М., Горобець Т.В.
при секретарі – Вареник О.М.,
з участю- представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Сліпих О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Срібнянського районного суду від 18 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного сільськогосподарського підприємства „Сокиринське” про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В :
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Срібнянського районного суду від 18 червня 2010 року, яким у задоволенні його позову відмовлено.
Апелянт в скарзі посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом неправильно та неповне визначено всі обставини справ, спірні правовідносини в позові. Суд не надав належної оцінки факту порушення ПСП „Сокиринське” земельного законодавства про обов’язковість та невід?ємність додатків до договору оренди, без яких неможливе використання будь-якої земельної ділянки, зокрема, акт визначення меж земельної ділянки в натурі. Апелянт наполягає на тому, що в договорі оренди землі відсутні істотні умови, визначені ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, а саме порядок та строки внесення орендної плати, істотні умови збереження стану об”єкта оренди, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об”єкта оренди, відповідальність сторін. Також апелянт вказує, що договір оренди земля, укладений між сторонами, за формою не відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою КМУ від 03.03.2004 року № 220, в ньому відсутні істотні умови та невід”ємні додатки, що свідчить про його неукладеність.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду , дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без зміни, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів істотного порушення умов договору оренди землі з боку ПСП „Сокиринське”, а тому відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди. Крім того, суд вказав на відсутність підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України для повернення земельної ділянки, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження набуття, збереження відповідачем майна без достатньої правової підстави.
Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія ЧН № 164977 належить земельна ділянка, площею 3.84 га, що розташована на території Сокиринської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області.
02 липня 2009 року між сторонами був укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_3 передала, а ПСП „Сокиринське” отримало у користування належну позивачу земельну ділянку, що підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується. Договір підписаний обома сторонами, свого підпису позивач не оспорював. Орендна плата за користування землею відповідачем сплачувалась. Вищезазначене свідчить, що сторонами було досягнуто всіх необхідних умов по даній угоді і орендар отримав у користування земельну ділянку.
При цьому, пункт 39 даного договору містить положення, згідно якого розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається лише в разі пошкодження об’єкта оренди.
Як вбачається із матеріалів справи, 21 квітня 2010 року ОСОБА_3 звернулась до керівництва ПСП „Сокиринське” із заявою про розірвання договору оренди землі, мотивуючи дане звернення наявністю наміру самостійно обробляти земельну ділянку.
Частиною 2 статті 651 ЦК України визначено підстави для зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, зокрема передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним порушенням є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Положеннями частини 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі”, який є спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Виходячи з наведених приписів закону, положень ст. 60 ЦПК України, якою встановлено обов’язок сторони доводити обставини, на які вона посилається як на підставу власних вимог або заперечень, та враховуючи ненадання позивачем суду доказів на підтвердження порушення відповідачем умов договору оренди землі, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 в задоволенні заявлених позовних вимог про розірвання договору оренди.
Посилання апелянта на те, що намір орендодавця (власника земельної ділянки) самостійно обробляти земельну ділянку є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди, не заслуговують на увагу, оскільки укладений між сторонами договір та закон не передбачають такої умови розірвання договору в односторонньому порядку.
Є безпідставними і доводи апеляційної скарги щодо залишення поза увагою суду заяви позивача про зміну предмета спору, оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог як в частині вимог про розірвання договору оренди, так і в частині вимог про зобов’язання повернення земельної ділянки.
Відповідно до ст.119 ЦПК України під підставами, які може змінити позивач слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, в уточненій позовній заяві від 18 червня 2010 року змінено не лише підстави, а й предмет позову, оскільки в першому випадку ставилась вимога про розірвання договору, а в другому випадку - про повернення майна, що використовується відповідачем без достатніх правових підстав.
Оскільки позивач не відмовився від первинних вимог, тому суд обґрунтовано прийняв рішення щодо першої і другої вимоги.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, яка є спеціальною нормою права по відношенню до ст.. 638 ЦК України, якою регулюються саме спірні правовідносини, відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, може бути підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону, а не - визнання такого договору неукладеним.
Таким чином, наявність чинного договору оренди земельної ділянки виключає можливість витребування земельної ділянки з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України.
За викладених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування рішення суду , яке ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Срібнянського районного суду від 18 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: