Справа № 2-а-851/10

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 серпня 2010 р. Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - судді Миргород В.С.

при секретарі — Павлович Л.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Бериславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника ВДАІ м. Берислав- Татаровського Юрія Всильовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника ВДАІ м. Берислав- Татаровського Юрія Всильовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 12 березня 2010 року інспектором ВДАІ м. Берислав- Колєнченко П.М. на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВТ № 093299.  

Одночасно з цим позивачу було вручено постанову про адміністративне правопорушення про стягнення 510 грн. штрафу.  

Вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.03.2010 року незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що під час руху автомобіля вмикач ближнього світла вийшов з ладу, при цьому індикатор перемикання ближнього світла, який розташований на панелі приладів світився, що свідчило про те, що ближнє світло фар ввімкнуто. Вважає, що правила дорожнього руху не порушив.

Позивач в судовому засіданні на задоволені позову наполягав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи.

Суд вважає за можливе, за відсутності заперечень позивача, розглянути справу у відсутність відповідача на підставі ст. 128 ч. 4 КАС України.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно з рішення Конституційного суду України, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують захисту в суді.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Як свідчить постанова серії ВТ № 087943 від 19.03.2010 року до ОСОБА_2 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.3).

Складаючи постанову про застосування адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 255 КУпАП.

Підставою для застосування адміністративного стягнення є складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення серія ВТ № 093299 від 12.03.2010 року, згідно якого позивач керуючи автомобілем ГАЗ-5307, перевозив небезпечний вантаж, не ввімкнув ближнє світло фар (а.с.-4).  

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача та саме відповідач зобов'язаний довести правомірність свого рішення.

Як встановлено в судовому засіданні стягнення накладено правомочним органом, в межах встановлених санкцією статті, строк давності встановлений ст. 38 КУпАП для застосування адміністративного стягнення не закінчився, а тому постанова є законною та обґрунтованою.

Але суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення відповідачем не враховано обставин, які пом'якшуються відповідальність правопорушника та які дають підставу для застосування відносно нього ст. 22 КУпАП.

Так, інспектором ДПС не були враховані пояснення позивача з приводу відсутності порушення правил дорожнього руху.

Таким чином, діяння, вчинене позивачем, хоча формально і містить ознаки правопорушення, передбаченого ст. 132-1КУпАП, однак не заподіяло та не могло заподіяти істотної шкоди державним інтересам, не потягло за собою жодного негативного наслідку, і на думку суду є малозначним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.  

Поновити строк звернення до суду.  

Адміністративне стягнення, застосоване начальником ВДАІ м. Берислав- Татаровським Юрієм Всильовичем до ОСОБА_2 постановою від 19.03.2010 року, винесеною у вигляді штрафу розміром 510 грн.- скасувати.

Застосувати ст. 22 КУпАП і звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі- закрити.  

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Бериславський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 Суддя В.С.Миргород