Справа № 2-3182/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Галіян Л.Є.

при секретарі Хлібороб Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів в її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Посилається на те, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подану заяву підтримала повністю, посилаючись на викладені в ній мотиви.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнав повністю та суду пояснив, що згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у зазначеному позивачкою розмірі.

Судом встановлено наступні обставини:

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 17 лютого 2009 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

Від даного шлюбу в них народилася дитина - дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим 19.03.2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, відповідач зобов’язаний утримувати свою неповнолітню дитину -дочку ОСОБА_3.

Як встановлено судом, після розірвання шлюбу малолітня дитина сторін проживає разом з матір’ю ОСОБА_1 та перебуває на її вихованні та утриманні.

Відповідач ОСОБА_4 після розірвання шлюбу добровільно не бере участі в утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому інших у утриманців не має, чого останній у судовому засіданні не заперечив.

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідачем в судовому засіданні не наведено жодних доказів стосовно того, що він за своїм станом здоров’я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов’язків по утриманню неповнолітньої дочки ОСОБА_6.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають до задоволення, стягнення аліментів слід визначити в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Керуючись ст. ст. 60, 213, 215, п.1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 23 березня 2009 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з відповідача ОСОБА_7 на користь держави 51, 00 грн. судового збору.

Стягнути з відповідача ОСОБА_7 7, 50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в межах стягнення платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.