Справа № 22ц-21765/2010 Головуючий в суді першої
Категорія № 26 (1) інстанції – Шум Л.І.
Доповідач – Савіна Г.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів – Турік В.П., Ляховської І.Є.,
при секретарі – Євтодій К.С.,
за участю – позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
представника відповідача «ВАТ «Кривбасзалізрудком» Сокуренка Андрія Юрійовича,
представника відповідача ВАТ «Суха Балка» Павлової Наталії Федорівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар’єрів «Кривбасшахтопроходка», Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого будівельно-монтажного тресту по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар’єрів «Кривбасшахтопроходка» (далі – ДСБМТ «Кривбасшахтопроходка), Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – ВАТ «Кривбасзалізрудком»), Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі – ВАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди та просив стягнути з відповідачів по 62500 грн. з кожного моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності у зв’язку із професійним захворюванням.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2010 року позов задоволено частково, на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди стягнуто з кожного відповідача по 17000 грн. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
26 квітня 2010 року по справі ухвалене додаткове рішення та зазначено, що суми, стягнуті з відповідачів вказані без урахування податку з доходів фізичних осіб.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з ВАТ «Суха Балка» на користь позивача 17000 грн. та ухвалення в цій частині нового про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд безпідставно залучив його до участі у справі в якості відповідача, помилково до спірних правовідносин застосував норми ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України і ст. 1167 ЦК України та залишив поза увагою положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1рп/2004, яким передбачено, що відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України не застосовується до осіб, які підлягають обов’язковому соціальному страхуванню. Крім того, позивач як при працевлаштуванні так і в процесі трудової діяльності був ознайомлений з умовами праці, розумів їх негативний вплив на стан здоров’я, проте не бажав змінити місце роботи та продовжував працювати у шкідливих умовах праці. Окрім цього, суд не врахував, що ОСОБА_2 не доведений факт заподіяння йому моральної шкоди у встановленому законом порядку, а також не застосував тримісячний строк позовної давності.
В апеляційній скарзі ВАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, судом залишено поза увагою положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1рп/2004, яким передбачено, що відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗпП України не застосовується до осіб, які підлягають обов’язковому соціальному страхуванню. Крім того, суд залишив поза увагою, що підставою для відшкодування моральної шкоди є висновок медичних органів, а такого висновку позивач не надав та не застосував строк позовної давності, передбачений ст. 233 КЗпП України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ВАТ «Суха Балка» та ВАТ «Кривбасзалізрудком» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 тривалий час працював у шкідливих умовах праці: у ДСБМТ «Кривбасшахтопроходка» з 03 липня 1986 року по 30 квітня 1992 року горноробочим 2 розряду на підземних роботах та прохідником 4 розряду; у ВАТ «Суха Балка» з 05 травня 1992 року по 05 квітня 1994 року та з 29 вересня 1997 року по 18 жовтня 1999 року підземним прохідником 4 розряду; у тресті «Кривбасшахтобуд» з 27 травня 1997 року по 23 вересня 1997 року підземним прохідником 4 розряду шахти «Гвардійська» та у ВАТ «Кривбасзалізрудком» з 26 жовтня 1999 року по 22 вересня 2008 року підземним прохідником 4 та 5 розрядів.
Рішенням ЛЕК від 10 вересня 2008 року Українського науково-дослідного інституту промислової медицини йому було встановлено професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м’язотонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу ПФС другого ст., деф. артрозу ліктьових та колінних суглобів ПФС першого ст. Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст.. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.) ЛН першого ст.
Згідно п. п. 17, 19 акту розслідування професійного захворювання № 25 від 19 серпня 2008 року причиною професійного захворювання є робота впродовж 18 років 9 міс. В умовах важкої фізичної праці, запиленості повітря робочої зони, що перевищували ГДК, винними у профзахворюванні позивача визнано адміністрацію: ШБУ № 4 тресту «Кривбасшахтопроходка», ШБУ і шахти ім.. Фрунзе ВАТ «Суха Балка»,тресту «Кривбасшахтобуд» ВАТ «Кривбасзалізрудком», шахти «Гвардійська» ВАТ «Кривбасзалізрудком»за період роботи ОСОБА_2, не виконала вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», ст. 153 КЗпП України, щодо утворення не робочіх місцях умов праці відповідно вимогам нормативних актів.
Висновком МСЕК від 17 вересня 2008 року ОСОБА_2 встановлено 50% втрати професійної працездатності, з яких 35% по радикулопатіїї і 15 % по ХОЗЛ, та визнано його інвалідом 3 групи. При переогляді 08 жовтня 2009 року рівень втрати професійної працездатності та група інвалідності не змінились.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обов’язку відповідачів по відшкодуванню заподіяної моральної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Враховуючи те, що на час виникнення у ОСОБА_2 права на відшкодування моральної шкоди – 17 вересня 2008 року – зазначені положення ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», котрі передбачали відшкодування моральної шкоди не діяли, відповідно до ст. 237-1 КЗпП України обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди судом першої інстанції обґрунтовано покладено на підприємства, з вини яких заподіяно моральну шкоду позивачу.
Тому доводи відповідачів ВАТ «Суха Балка» і ВАТ «Кривбасзалізрудком» про те, що моральна шкода повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування, не можуть бути взяті до уваги.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_2 у зв'язку з його професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні та підтверджений наданими позивачем доказами.
Доводи апеляційної скарги ВАТ «Суха Балка» про те, що позивач був ознайомлений з умовами праці та розумів їх негативний вплив на стан здоров’я, проте не бажав змінити місце роботи та продовжував працювати у важких умовах праці, безпідставні, оскільки ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Доводи апеляційних скарг щодо пропуску позивачем строку позовної давності, безпідставні, оскільки відповідно до п.3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Інші доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції взяв до уваги роз’яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з подальшими змінами) “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, судом враховано характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили та обґрунтовано визначено розмір моральної шкоди в сумі по 17000 грн. з кожного на користь позивача.
Рішення суду в частині стягнення з ДСБМТ «Кривбасшахтопроходка» моральної шкоди не оскаржено.
За таких обставин, апеляційні скарги відповідачів підлягають відхиленню, а рішення суду, відповідно до ст. 308 ЦПК України, залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И ЛА :
Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» та Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
І.Є.Ляховська