Справа № 22-5995/2006 р.                                          Головуючий в 1 інстанції - Хейло Я.В.

Категорія 44                                                                  Доповідач Могутова Н.Г.

РІШЕННЯ Іменем України

6 липня 2006 року                                  Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого   Гурової О.М. Голубинського А.М.

Могутової Н.Г. при секретарі  Миснянко М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 березня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1   до ДП „Селидіввугілля" про відшкодування витрат за спожиту електроенергію та газ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 березня 2006 року, яким йому відмовлено в задоволенні позовних вимог до ДП „Селидіввугілля" про відшкодування витрат за спожиту електроенергію в сумі 667 грн. 36 коп. та газ в сумі 125 грн. 58 коп., всього на суму 792 грн. 94 коп.

ОСОБА_1  просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, оскільки вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 43 Гірничого Закону України.

Позивач ОСОБА_1   і представник відповідача в судовому засіданні не приймали участі, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Суд першої інстанції при розгляді справи виходив з того, що позивач ОСОБА_1. відпрацював на підприємствах вугільної промисловості понад 20 років, є пенсіонером, проживає в будинку із центральним опаленням. За період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2006 року сплатив за отриману електричну енергію 667грн. 36 коп., за користування побутовим газом - 125 грн. 58 коп. Позивач ОСОБА_1  звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача відшкодування витрат за отриману електричну енергію 667 грн. 36 коп., за користування побутовим газом - 125 грн. 58 коп. відповідно до ст. 43 ч. 8 Гірничого Закону України.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 21 березня 2006 року. ОСОБА_1  було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і представника відповідача. перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1  більше двадцяти років

пропрацював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах, є пенсіонером цієїгалузі. Позивач проживає в квартирі АДРЕСА_1  з  центральним опаленням. Відповідно до ст. 43 Гірничого Закону України від 6.10.1999 року працівникам гірничих підприємств передбачені певні соціальні гарантії, зокрема, безоплатне надання вугілля на побутові

потреби. Ця гарантія поширюється на пенсіонерів, які пропрацювали на підприємствах з видобудку (переробки) вугілля на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків; на роботах, пов"язаних із підземними умовами - не менше ніж 15 років для чоловіків.

Враховуючи, що стаж роботи позивача на підприємствах з видобудку (переробки) вугілля на підземних роботах значно перевищує вказаний термін, зазначені соціальні гарантії поширюються і на ОСОБА_1.

В цій же статті Закону зазначено, що особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають в будинках, що мають центральне опалення, у розрахунках за комунальні послуги звільняються від сплати за електричну енергію та газ за рахунок коштів підприємств з видобудку (переробки) вугілля, які перераховують кошти на ці потреби до місцевого бюджету.

В порушення вимог законодавства відповідач не перераховував кошти до місцевого бюджету за надані Новицькому комунальні послуги по забезпеченню газом та електроленергією, тому позивач вимушений був самостійно сплачувати їх.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданих суду довідок за період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2006 року позивач оплатив за користування електричною енергією 667 грн. 36 коп., за користування побутовим газом - 125 грн. 58 коп., всього 792хрн. 94 коп

За таких обставин суд необгрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки зазначена сума 792 грн. 94 коп. підлягає відшкодуванню відповідачем ДП „Селидіввугілля".

Висновок суду про відсутність механізму виплати сум відшкодування до бюджету, не грунтується на законі, оскільки самим Законом передбачено перерахування коштів підприємств за електричну енергію та газ до місцевого бюджету. Тому, на думку апеляційного суду, у позивача була можливість скласти списки всіх осіб, які підпадають під дію цього закону, витребувати відповідні розрахунки по оплаті від комунальних служб та з"ясувати розрахунковий рахунок , на який слід перераховувати суми до бюджету.

Згідно ст. 309 ч. 1 п. З ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни є невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин рішення суду першої інстанції необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313,314,315 ЦПК України апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 березня 2006 року скасувати.  Стягнути з Державного підприємства „Селидіввугілля" на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат за спожиту електроенергію в сумі 667 грн. 36 коп. та газ в сумі 125 грн. 58 коп., всього в сумі 792 грн. 94 коп. (сімсот дев"яносто дві грн. 94 коп.)

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.