Справа №2-533/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З квітня 2007 року Роздільнянський районий суд Одеської області в складі: судді - Теренчук Ж.В., при секретарі - Ніколас C.O.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Єгорівської сільської ради , ОСОБА_3про встановлення факту володіння на праві власності та визнання права власності на спадкове майно, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Єгорівської сільської ради про встановлення факту володіння на праві власності та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулись в суд з позовом до Єгорівської сільської ради про визнання за ними права власності по праву спадкування за законом на будинок АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області, після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1року.

Ухвалою суду від 18 січня 2007 року в якості відповідача по справі за їх позовом притягнено ОСОБА_3.

Відповідач Єгорівська сільська рада позов визнала, про що надали суду письмову заяву, а також просили слухати справу у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_3. позов не визнала, подавши суду зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні ОСОБА_1. позов підтримала, суду пояснила, що її батьку ОСОБА_4. на праві власності належав будинок по АДРЕСА_1Роздільнянського району Одеської області, який він придбав в шлюбі з її матір'ю і який йому відійшов за рішенням суду про поділ майна подружжя.

В липні 2007 року ОСОБА_4. помер і після його смерті відкрилась спадщина на належний йому на праві власності будинок. Спадкоємцями першої черги за законом, оскільки батько не залишив заповіт, є вона та її рідний брат ОСОБА_2. Вони своєчасно в 6-ти місячний термін звернулись в нотаріальну контору за отриманням спадщини. Однак Роздільнянською нотаріальною конторою їм було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину, так як при житті батько не оформив правоустановлюючі документи на будинок.

Посилаючись на надані докази, просила суд встановити факт належності будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1її батькові, та визнати за нею право власності по праву спадкування за законом на 1\2 частину будинку .

ОСОБА_1. позов підтримав, просив суд встановити факт належності на праві власності будинку №21 по вул.Зарічній його батькові ОСОБА_4., та визнати за ним право власності на 1/2 частину будинку, так як він є рідним сином померлого, відповідно спадкоємцем першої черги, а також в установленому законом порядку спадщину прийняв.

 

2

Предстанвик     ОСОБА_3.     по дорученню ОСОБА_5. позов ОСОБА_1. та ОСОБА_1. визнала частково.

Суду пояснила, що дійсно будинок по АДРЕСА_1Роздільнянського району належав ОСОБА_4., його право власності на даний будинок ОСОБА_3. не оскаржує і в цій частині позов щодо встановлення факту належності будинку ОСОБА_1. просила також суд задовольнити.

Однак вимоги позивачів, щодо визнання за ними права власності на будинок в порядку спадкування за законом не визнала, пояснивши, що з 1978 року по день смерті ОСОБА_4ОСОБА_3. проживала з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу, що встановлено рішенням суду , а тому є його дружиною і відповідно спадкоємицею першої черги за законом, і тому має право на 1\2 частину будинку. Крім цього спадщину прийняла, так як проживала з спадкодавцем на день його смерті і подала в установлений строк заяву в Роздільнянську державну нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Тому просила зустрічний позов ОСОБА_3. задовольнити, визнавши за нею право власності на 1/2 частину спірного будинку.

ОСОБА_1. та ОСОБА_2. зустрічний позов ОСОБА_3. не визнали, просили в ньому відмовити, так як ОСОБА_3. не є спадкоємцем першої черги після смерті їх батька.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов ОСОБА_1. та ОСОБА_2. підлягає задоволенню, а в з задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованом шлюбі з квітня 1957 року, (а.с.9)

Від спільного життя у них народилися діти - дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а.с.6)

В 1986 році ОСОБА_1. вступила в шлюб з ОСОБА_7. , взявши його прізвище ОСОБА_1.(а.с.19)

Таким чином судом достовірно встановлено, що позивачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. є рідними дітьми ОСОБА_4.

Також судом встановлено, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 23 січня 1979 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та поділ майна шлюб між ОСОБА_4. та ОСОБА_6було розірвано і 27 листопада 1979 року зареєстровано в Роздільнянському відділі РАГС.(а.с.9)

Цим же рішенням суду між ними було проведено поділ спільного майна подружжя ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4. було виділено житловий будинок в с.Єгорівка Роздільнянського району.

Таким чином даний будинок був особистою приватною власністю ОСОБА_4., що підтверджується рішенням суду після поділу майна .

Однак в даному рішенні суду не вказано точна адреса об"єкту нерухомого майна.

Судом встановлено, що на підставі данного рішення за ОСОБА_4. був зареєстрований будинок АДРЕСА_1Роздільнянського району Одської області по погосподарчій книзі Єгорівської сільської ради за №1 на ст. 145 на праві власності , що підтверджується довідкою Єгорівської сільської ради №1623 від 8 грудня 2006 року та довідкою №1624 від 8 грудня 2006 року, згідно якої земельна ділянка, на якій знаходиться даний будинок також числиться за ОСОБА_4.

 

3

Судом встановлено, що дана земельна ділянка площею 0,22 га , на якій розташований належний ОСОБА_4. будинок, ним при житті не приватизована, Державник акт про право власності на неї не видавався.

Право власності ОСОБА_4на будинок АДРЕСА_1Роздільнянського району сторонами не оскаржується.

Встановлено, що на момент розгляду даної справи даний будинок є в наявності , він складається з веранди та двох житлових кімнат, також в наявності є господарчі споруди кладова, сарай, літня кухня, гараж, баня, погріб, уборна, що підтверджується копією технічного паспорту на будинок.(а.с.14)

Таким чином, на підставі вищевказаних письмових доказів, суд вважає, встановленим факт належності на праві власності ОСОБА_4будинку з господарчими спорудами АДРЕСА_1Роздільнянського району Одеської області.

Також судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1року року ОСОБА_4помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть , виданим першим відділом РАГС Приморського РУЮ на підставі актового запису №6946 від 28.07.2006 року.(а.с.7)

Після його смерті відкрилась спадщина на належний йому будинок АДРЕСА_1Роздільнянського району Одеської області.

При житті ОСОБА_1. не залишив заповіт, тому має місце спадкування за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавцями з подружжя який його пережив та батьки.

При цьому один із подружжя визнається спадкоємцем по законом лише у тому випадку, коли він перебував в зареєстрованому шлюбі з померлою особою.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали з спадкодавцем однією сім'єю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини.

Судом достовірно встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4є його рідні діти - ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

Крім цього рішенням Малиновського районного суду Одеської області від 9 листопада 2006 року по цивільній справі №2-0-2006 року за заявою ОСОБА_3. про встановлення факту проживання однією сім'єю встановлено , що з ОСОБА_4 з 1978 року по ІНФОРМАЦІЯ_1року однією сім'єю в АДРЕСА_1проживала ОСОБА_3.(а.с.40).

ОСОБА_3. підтвердила в судовому засіданні, що дійсно проживала з ОСОБА_4. однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Тому суд вважає, що ОСОБА_3. також є спадкоємицею після смерті ОСОБА_4., але четвертої черги по праву спадкування за законом, так як проживала з померлим однією сім'єю більше п'яти років.

Таким чином ОСОБА_3. не являється спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_4., так як для визнання особи одним із подружжя, який пережив померлого, правове значення має факт перебування в зареєстрованому шлюбі, а не наявність фактичних шлюбних відносин.

Відповідно до ст. 1268 та 1269 ЦК України в редакції 2003 року спадкоємець, який постійно не проживав з спадкодавцем, на день його смерті, повинен подати в нотаріальну контору заву про прийняття спадщини в 6-ти місячний строк..

 

4

Як вбачається із оглянутих судом матеріалів спадкової справи №515/06 , відкритої 27.11.2006 року після смерті ОСОБА_4, спадкоємці ОСОБА_1. та ОСОБА_4. своєчасно в 6-ти місячний строк подали заяви про прийняття спадщини за №753,752 від 27 листопада 2006 року.

Також з заявою про прийняття спадщини 25 грудня 2006 року за №837 звернулась і ОСОБА_3.

Таким чином всі спадкоємці прийняли спадщину у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 125 8 ЦК України в редакції 2003 року спадкоємці по закону одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги , усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, або відмови від її прийняття , крім випадків встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_1. та ОСОБА_2., які своєчасно прийняли спадщину, від спадкування не усунені, від спадщини не відмовляються, крім цього вимог та підстав для зміни черговості судом не встановлено.

При  таких  обставинах  ОСОБА_3.  не  може  спадкувати,  як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_4., так як є спадкоємці першої черги.

Понесення витрат по похованню ОСОБА_4також не являється підставою для визнання ОСОБА_3. спадкоємцем першої черги та зміни черговості спадкування.

Тому суд вважає, що за позивачами ОСОБА_1. та ОСОБА_2. . належить визнати право власності по праву спадкування за законом на будинок з господарчими споорудами, розташований по АДРЕСА_1Роздільнянського району Одеської області по 1/2 його частині.

В зв'язку з чим в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3. про визнання за нею права власності по праву спадкування за законом на 1\2 частину будинку по АДРЕСА_1Роздільнянського району Одеської області належить відмовити.

Судовий збір по основному позову ОСОБА_1. та ОСОБА_4складає 390,29 грн , який сплачено позивачами при зверненні до суду в повному обсязі.

Збір на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи складає 30 грн, який сплачено позивачами при зверненні до суду.

Судовий збір по зустрічній позовній заяві складає 195,15 грн, який сплачено позивачем ОСОБА_3. при зверненні до суду.

Керуючись ст.1223, 1261,1264 , ч.3 ст.1268   ЦК України, ст..ст.10,11, 209,212,214-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2до Єгорівської сільської ради, ОСОБА_3про встановлення факту належності майна на праві власності та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності по праву спадкування за законом на 1\2 частину будинку з господарчими спорудами по АДРЕСА_1Роздільнянського район Одеської області, належного померлому ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2право власності по праву спадкування за законом на 1\2 частину будинку з господарчими спорудами по вул.

 

5

АДРЕСА_1 Роздільнянського район Одеської області, належного померлому ОСОБА_4.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Єгорівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Одеський апеляційний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.