Справа №2-206/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 березня 2007 року Роздільнянський районий суд Одеської області в складі:

судді - Теренчук Ж.В.,

При секретарі -  Ніколас C.O.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна цивільну справу за позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

В жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 10000 грн , завдану їй крадіжкою належної їй свиноматки.

Відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. позов не визнали.

В судовому засіданні ОСОБА_1. позов підтримала, суду пояснила, що відповідачі 16 жовтня 2005 року таємно викрали належну їй свиноматку вартістю 2250 грн, за що були притягнені до кримінальної відповідальності. Після винесення вироку відповідачі їй повністю сплатили вартість свиноматки, тобто відшкодували реальну матеріальну шкоду. Крім цього вона просила з відповідачів стягнути упущену вигоду від викрадення свиноматки в сумі 5000 грн, так як мала намір отримати від свиноматки два приплоди по 10-15 поросят, вартість якого в двохмісячному віці складає 200-250 грн. Реалізувавши поросят, могла отримати прибуток 5000 грн.

Крім цього вказувала , що винними діями відповідачів їй завдано моральну шкоду, розмір якої складає 4000 грн, так як вона перенесла нервові потрясіння від крадіжки її майна, вимушена була звертатися в правоохоронні органи для притягнення відповідачів до відповідальності. Крім цього відповідачі їй постійно погрожували, тривалий час не відшкодовували завдану шкоду.

Відповідач ОСОБА_3. позов не визнав, суду пояснив, що 16 жовтня 2005 року разом з ОСОБА_2. здійснили забій свині, яка була власністю ОСОБА_1. Тварина забігла на територію господарства, землі якого вони охороняють. В цей же день вони були затримані працівниками міліції, повернули м'ясо. Після вироку сду повністю виплатили вартість викраденої тварини згідно вироку в сумі 2250 грн. Доводи позивачки, що свиня була поросна вважає неправдивими, так як насправді це було невелике поросятко. Також не визав вимоги позивача , щодо завдання їй моральної шкоди, вказавши, що свині ОСОБА_1. із-за відсутності належного догляуд постійно забугали на територію господарства, в якому вони працюють, завдають шкоди господарству, про що ваони попереджали ОСОБА_1., однак вона ніяких мі не приймала.

Відповідач ОСОБА_2. також не визнав позов ОСОБА_1., просив в його задоволенні відмовити, так як вони повністю відшкодували ОСОБА_1заподіяну шкоду.

2

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення заподіяної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями або бездіяльністю фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному об'ємі особою яка її заподіяла.

Згідно вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 18 вересня 2006 року , ОСОБА_2. та ОСОБА_3. визнанні винними в скоєнні злочину за ст. 185 ч.1 КК України при наступних обставинах .

Так 16 жовтня 2005 року ОСОБА_2. та ОСОБА_3. за попередньою змовою між собою, знаходячись на території тракторної бригади в с.Поташенково Роздільнянського району, у відсутність по сторонніх осіб тайно викрали свиноматку вагою 90 кг, належну ОСОБА_1, завдавши їй матеріальну шкоду на суму 2250 грн.

Даний вирок суду на момент розгляду даної справи набрав законної сили, сторонами не оскаржувався , тому приймається судом до уваги.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з подальшими змінами завдана особі шкода підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, яка її завдала, при умові, що дії даної особи були неправомірні, між цими діями та завданою шкодою є причинний зв'язок.

Таким чином, сам факт завдання шкоди потерпілій ОСОБА_1 неправомірними

діями відповідачів та причинний зв'язок між противоправними діями відповідачів та

наступивши наслідками, на підставі вироку суду встановлені достовірно та у суду сумнівів не викликають.

Далі судом встановлено, що після винесення вироку суду ОСОБА_2. та ОСОБА_3. відшкодували в добровільному порядку завдану їх злочинними діями матеріальну шкоду ОСОБА_1 , виплативши їй вартість викраденої свиноматки в сумі 2250 грн, що підтверджується копією розписки ОСОБА_1. про отримання грошей від 27 вересня 2006 року.

Дані обставини ОСОБА_1в суді підтвердила.

Однак крім вартості викраденого, ОСОБА_1. просить також стягнути на її користь упущену вигоду в зв'язку з викраденням у неї свиноматки , так як могла отримати приплоди від свиноматки та реалізувати їх з метою отримання прибутку.

Відповідно до ст..22 ЦК України збитками особи, якій завдано шкоду, є також доходи, які особа могла реально отримати при звичайних обставинах, якби її право не було порушено.

Підтримуючи позов в цій частині, позивачка вказувала, що вона разом з чоловіком зареєстрували фермерське господарство, одним із видів його діяльності є вирощування свиноматок. Свиноматка, які викрали відповідачі , була поросна, вони чекали приплід і могли отримати від неї біля 20 поросяток за рік, реалізувавши їх могли отримати прибуток 5000 грн.

Однак в ході розгляду даної справи відповідачка не надала суду жодних доказів того, що викрадена у неї свиноматка була супоросна.

Доказами цього можуть бути документи бухгалтерської звітності, а саме баланс , в якому відображено поголів'я тварин як основні засоби, в яком убуло б підтверджено наявність поголів'я супоросних свиноматок, акти на оприбуткування приплодів в господарстві.

Позивачка в суді підтвердила, що будь-яких доказів щодо документування її діяльності по вирощуванню свиней в неї не має, в бухгалтерській звітності фермерського господарства вони не відображені, , будь-якої звітності по поголів'ю тварин в державні органи вони не здають, як і не ведуть плани парування та опоросів тварин.

3

Тому суд вважає, що вимоги ОСОБА_1. щодо стягнення   упущеної вигоди   в зв'язку з  крадіжкою  свиноматки  задоволенню  не  підлягають,  так як х реальність отримання вказаних доходів в суді доказами не підтверджена.

В частині    позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями або бездіяльністю фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному об'ємі особою яка її заподіяла.

Позивачка просить стягнути в рахунок відшкодування заподіяної діями відповідачів моральної шкоди 4000 грн.

Суд вважає, що дійсно відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. здійснили злочин, яким завдали матеріальної шкоди ОСОБА_1, забивши свиноматку, яку особистою працею на протязі тривалого часу виростила позивачка, на протязі року не відшкодовували заподіяну їй шкоду, ухилялись від суда та слідства.

За захистом своїх порушених прав позивачка вимушена була звертатися в правоохоронні органи та суд, тому її звичайний спосіб життя було порушено.

Суд вважає, що дійсно неправомірними діями відповідачів ОСОБА_1 завдано моральної шкоди і в рахунок її відшкодування з відповідачів належить стягнути 500 грн.

Крім цього позивачкою при зверненні до суду понесено судові витрати по сплаті ІТЗ судового розгляду справи ЗО грн, які в зв'язку з задоволенням позову належить стягнути з відповідачів на користь позивача.

Судовий збір по справі складає 77 грн, від сплати якого при зверненні до суду позивач звільнений.

Оскільки позов задоволено частково , з відповідачів належить стягнути судовий збір на користь держави в сумі 17 грн.

На підставі викладеного ст.22,1166, 1167     ЦК України, , керуючись ст.ст. 10,11, 130, 209,212,214,215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1до   ОСОБА_2, ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно   з ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь ОСОБА_1  в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 500 грн, в рахунок відшкодування ІТЗ судового розгляду ЗО грн. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3на користь держави судовий збір в сумі 17 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Одеський апеляційний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.