Справа № 22Ц-20716/201О р. Головуючий в 1-й інстанції Прасолов В.М.
Категорія – 5 (IV) Доповідач - Неклеса В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
2010 р. серпня 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Соколан Н.О., Ляховської І.Є.
при секретарі: Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу і ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення надмірно сплаченої суми за договором купівлі-продажу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на нежитлові приміщення.
Представник особи, яка не брала участі у справі: ОСОБА_4
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_3 і просив зобов'язати відповідача повернути йому 5 025 грн., надмірно сплачених по договору купівлі-продажу від 07.03.2007 року.
Відповідач ОСОБА_3 звернувся до позивача ОСОБА_2 із зустрічною позовною заявою і просив визнати договір купівлі-продажу від 07.03.2007 року недійсним та визнати за ним право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 - блоки гаражів «А», «Б», «В», «Г», «Д» загальною площею 605, 5 кв.м.
Ухвалою судді від 29.08.2007 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 і було призначено попереднє судове засідання на 04.09.2007 року.
Ухвалою суду від 04.09.2007 року призначено до розгляду позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 на 06.09.2007 року.
Ухвалою суду від 07.09.2007 року закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення надмірно сплаченої суми за договором купівлі-продажу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України у зв'язку з подачею позивачем ОСОБА_2 заяви про відмову від позову.
Рішенням суду від 07 вересня 2007 року задоволена зустрічна позовна заява відповідача ОСОБА_3
Визнано договір купівлі-продажу від 07.03.2007 року блоків гаражів, розташованих біля будинку № АДРЕСА_1, а саме: блоку гаражів «А» площею 160, 5 кв.м., блоку гаражів «Б» площею 144, 8 кв.м. блоку гаражів «В» площею 74, 2 кв.м., блоку гаражів «Г» площею 77,0 кв.м., блоку гаражів «Д» площею 149, 0 кв.м., укладеною між ОСОБА_2 (продавцем) та ОСОБА_3 (покупцем), недійсним.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 45 025 грн.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на блоки гаражів, що розташовані біля будинку АДРЕСА_1, а саме: блок гаражів «А» площею 160, 5 кв.м., блок гаражів «Б» площею 144, 8 кв.м., блок гаражів «В» площею 74, 2 кв.м., блок гаражів «Г», площею 77, 0 кв.м., блок гаражів «Д» площею 149, о кв.м.
Ухвалою суду від 12.10.2007 року виправлена описка в резолютивній частині рішення: запис по батькові «ОСОБА_2» виправлено на запис «ОСОБА_2».
Ухвалою суду від 13.02.2008 року виправлені описки у рішенні суду від 07.09.2007 року і зазначено , що блоки гаражів знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а не біля будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 11.08.2008 року виправлена описка в рішенні суду в частині адреси розміщення блоків гаражів-запис «біля будинку АДРЕСА_1, виправлена на запис «біля будинку АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, як особа інтереси якої порушені рішенням суду, просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, оскільки суд не з'ясував чи був договір купівлі-продажу блоків гаражів нотаріально посвідчений, не з'ясував правовий статус блоків гаражів , розглянув справу з порушенням виключної підсудності та вирішив про права й обов'язки осіб, які не брали участі у розгляді справи.
В апеляційній скарзі прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд визнав право власності на блоки гаражів під будівництво яких земельна ділянка ОСОБА_3, не виділялась і власником цієї земельної ділянки є Криворізька міська рада, яка земельну ділянку в оренду ОСОБА_3 не передавала. Крім того, суд визнав договір купівлі-продажу блоків гаражів недійсним , який фактично не відповідав вимогам ст. 657 ЦК України, тобто не був нотаріально посвідченим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах зустрічних позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 07.03.2007 року недійсним та про визнання за ОСОБА_3 права власності на блоки гаражів біля будинку АДРЕСА_1, суд виходив з того, що «маються законні підстави для задоволення зустрічного позову тому, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб», при цьому суд, керувався ст.ст. 215, 220, 344 та ст. 392 ЦК України.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негативне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає, а тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові, як зазначено у ч. 1 ст. 317 ЦК України, належить право володіння, користування та розпорядження майном.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Правила ст. 344 ЦК України, як зазначено у Прикінцевих та переходних положеннях, поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
У цьому разі визначення такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 купив у ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу від 07.03.2007 року нежитлові приміщення в АДРЕСА_1 загальною площею 605,5 кв. метрів за 45 025 грн. Сторони по цьому договору, зазначений договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчили. У підтвердження отримання грошей в сумі 45 025 грн. від покупця ОСОБА_8 продавець ОСОБА_3 надав розписку.
У договорі купівлі-продажу не зазначено правоустанавлюючого документа на підставі якого ОСОБА_3 був власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 на момент підписання цього договору.
Зазначені обставини свідчать про те, що на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень (блоків гаражів) продавець ОСОБА_3 не був їх власником, а сам договір був нікчемним, так як не був нотаріально посвідчений.
Виходячи з таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_3 про визнання недійсним нікчемного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.03.2007 року не підлягають задоволенню, відповідно до положень ч. 2 ст. 215 ЦК України.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення – блоки гаражів площею 605, 5 кв.м., оскільки, після укладання ним з ОСОБА_2 нікчемного договору купівлі-продажу від 07.03.2007 року, зазначені приміщення не перейшли у власність ОСОБА_2
Відсутність правоустанавлюючого документа на ім’я ОСОБА_3 на нежитлові приміщення - блоки гаражів та відсутність документа на його ім’я про передачу йому у користування або у власність чи в оренду земельної ділянки, на якій розміщені нежитлові приміщення – блоки гаражів, свідчить про те, що ОСОБА_3 не набув права власності на ці нежитлові приміщення – блоки гаражів і в порядку набувальної давності, оскільки, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, право в порядку набувальної давності може виникнути тільки після1.01.2011 року.
Таким чином колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора обґрунтована і підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 відхиленню, оскільки не підтвердилось в судовому засіданні, що ОСОБА_1 була власником одного із нежитлових приміщень (блоків гаражів) за адресою АДРЕСА_1 і її права були порушені ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 вересня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та про визнання за ним права власності на нежитлові приміщення – блоки гаражів, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом 20 днів з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий : (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: