ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД   м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

                                                   З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І М Е Н Е М   У К РА Ї Н И

30 березня 2010 року                                                                                            Справа № 2-1082/10

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мірошниченко Н.В.

при секретарі  Поляковій Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом   ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про  стягнення аліментів , -

                                                                    В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (позивач) в березні 2010 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини та на її утримання до досягнення дитиною трьох років. В позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилається на те, що з відповідачем по справі знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 05.07.2008 року; мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; з моменту народження сина ОСОБА_4, з 17 січня 2010 року позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною; з відповідачем з лютого 2010 року проживають окремо; відповідач матеріальної допомоги не надає, тому вона вимушена була звернутися до суду з даним позовом; просить стягнути з відповідача на її утримання та сина ОСОБА_4 у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходів) до досягнення дитиною  трьох років та у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) від трьох років до досягнення дитиною повноліття.

 У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

 Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

 Суд ухвалив, у відповідності зі ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України за згодою позивача, провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі, який було зареєстровано Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції   Дніпропетровської області 05.07.2008 року, актовий запис № 348. Від сумісного життя сторони мають сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач з моменту народження сина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

З лютого 2010 року сторони проживають окремо.  Відповідач матеріальну допомогу на дитину не надає  у розмірі, передбаченому Законом, що підтверджується, поясненнями позивача та відсутніми письмовими запереченнями відповідача.

Згідно ст. ст. 180, 184 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати і надавати матеріальну допомогу на дитину.

         Відповідно до ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою мешкає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років

         Оскільки відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3, він зобов’язаний надавати матеріальну допомогу на утримання позивача до досягнення дитиною трьох років, він має можливість надавати таку допомогу, однак добровільно надавати її не бажає.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття на користь матері ОСОБА_1 у розмірі  ?  частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01.03.2010 року і до його повноліття, оскільки відповідач є батьком ОСОБА_2 та зобов’язаний матеріально його утримувати. Стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача  у  судовому порядку у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів), починаючи стягнення з моменту звернення позивача до суду, та до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  трьох років. Т аку допомогу він має можливість надавати, так як є працездатним.  Окрім цього, відповідач не надав суду доказів про надання такої матеріальної допомоги щомісячно та у розмірі встановленому Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі в межах платежу за один місяць.

Обговорюючи питання про судові витрати, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач при пред’явлені позову була звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, на підставі вимог ст. ч.3 ст. 88, ч. 3 ст. 81 ЦПК України, суд вважає за необхідне  стягнути з відповідача на користь держави судові витрати  по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та  витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

           Керуючись ст. ст. 76, 80, 84, 180, 182, 183  Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58, 88, 169, 197, 208, 212, 214, 215, 224-226, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Стягувати щомісяця аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 до його повноліття на користь матері ОСОБА_1 у розмірі  ?  частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01.03.2010 року.

          Стягувати щомісяця аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь  ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини  з усіх видів заробітку (доходів)  до досягнення сином – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, трьох років, тобто до 17.01.2013 року включно, починаючи стягнення з 01.03.2010 року.            

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь держави у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 120 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення платежу за один місяць.

 В інший частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подачі заяви до Індустріального районного суду про його  перегляд, протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                          Н.В.Мірошниченко