НДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 року Справа № 2-1615/10
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого – судді Мірошниченко Н.В.,
при секретарі – Поляковій Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням;
за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ компенсації за частку в праві спільної сумісної власності, -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (відповідач за первісним позовом) про вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 належить йому в розмірі 1/4 частини, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_3, та відповідачці ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частини, на підставі свідоцтва про право власності на житло та в розмірі 1/4 частини, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 Спірна квартира загальної площі 52,2 кв.м. складається з двох ізольованих кімнат площею 12,3 кв.м та 16,9 кв.м., з кожної з кімнат є лоджія площею по 1,5 кв.м.; кухні площею 8,9 кв.м; коридору площею 7,5 кв.м та вбиральні площею 1,1 кв.м. Позивач з 19.04.2007 року зареєстрований у спірній квартирі, яка є його єдиним місцем проживання, та в якій знаходиться його особисте майно. На момент його проживання в спірній квартирі в його користуванні знаходилась кімната площею 12,3 кв.м, у користуванні відповідачки – кімната площею 16,9 кв.м, які зачинялися на ключ. В період з 2007 року по листопад 2008 року він знаходився на заробітках в м. Орджонікідзе. Повернувшись він не зміг потрапити до квартири, оскільки відповідач змінила замки на вхідних дверях та не впускає його до квартири, тобто чинить йому перешкоди у користуванні власністю. Враховуючи викладене позивач просить винести рішення яким вселити його в спірну квартиру, чим усунути перешкоди у користуванні власністю, та визначити порядок користування квартирою, виділивши йому у користування кімнату площею 12,3 кв.м, в користування відповідачки виділивши кімнату площею 16,9 кв.м, залишивши коридор, кухню та вбиральню у загальному користуванні.
ОСОБА_2 надала зустрічну позовну заяву про виділ компенсації за частку в праві спільної сумісної власності, посилаючись на те, що в спірній квартирі АДРЕСА_1 вона разом з ОСОБА_1, проживати не можуть, оскільки між ними склалися вкрай неприязні стосунки. Враховуючи технічний стан та розташуванням помешкань, розділити спірну квартиру таким чином, щоб не порушити її функціональну цілісність не можливо, з урахуванням площі кімнат, квартира є неподільним цілим. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просить стягнути з неї одноразово на користь ОСОБА_1 компенсацію за 1/4 частину спірної квартири, визнавши за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в цілому.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2009р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: вселено ОСОБА_1 в кв.АДРЕСА_1, чим усунуто йому перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні своїм майном у вигляді 1/4 частини квартири; в іншій частині позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.04.2010р. рішення Індустріального суду скасовано, справу направлено на новий розгляд, посилаючись на порушення Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська норм процесуального права.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Спірна квартира це єдине місце проживання позивача.
В силу ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист всіх суб’єктів права власності. Як встановлено ст. 41 Конституції України кожний має право володіти, користатися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності здобувається в порядку, визначеному законом.
Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 383 Цивільного кодексу України власник квартири має право користуватися помешканням для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.
Спірна квартира належить ОСОБА_1 (позивачу за первісним позовом) в розмірі 1/4 частини, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_3 (а.с 7, 8), та ОСОБА_2 (відповідачу за первісним позовом) в розмірі 3/4 частини, на підставі свідоцтва про право власності на житло (1/2 частина) та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (1/4 частина), що підтверджується копією технічного паспорту на зазначену квартиру (а.с 11-13). тобто, сторони у справі є співвласниками спільної часткової власності на спірну квартиру.
Вказана квартира загальною площею 52,2 кв.м. складається з двох ізольованих кімнат площею 12,3 кв.м та 16,9 кв.м., з кожної з кімнат є лоджія площею по 1,5 кв.м.; кухні площею 8,9 кв.м; коридору площею 7,5 кв.м та вбиральні площею 1,1 кв.м.
Згідно довідки РБЕУ «Наш дім» в квартирі зареєстровані ОСОБА_1.(позивач за первісним позовом) та ОСОБА_2 (відповідач за первісним позовом) (а.с 18).
Згідно ст. 155 ЖК України власник квартири, чи її частки не може бути позбавлений права користування жилим приміщенням, крім випадків передбачених законом.
Право власності є непорушним.
Кожна сторона повинна довесті ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень.
В даному випадку ОСОБА_2 не доведено законних підстав для виселення ОСОБА_3
Відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У випадку неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють та користуються майном, відповідної матеріальної компенсації.
В судовому засіданні сторони згоди не досягли.
Частка приміщення, згідно з даними технічного паспорту на квартиру, що належить ОСОБА_1, а саме: житлова 7,3 кв. м. не може бути виділена в натурі, оскільки оскаржуване житлове приміщення не має приміщення такої площі.
В клопотанні щодо проведення експертизи Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська вважає за необхідне відмовити, оскільки ОСОБА_1(позивач за первісним позовом) не погоджується на виплату його частки.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині усунення перешкод позивачу у користуванні майном, шляхом вселення в спірну квартиру законні, обґрунтовані, тому підлягають задоволенню. Інші вимоги задоволенню не підлягають оскільки є безпідставними. Зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки є необґрунтованими та безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 183, 358, 364, 369, 370, 383, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 150, 155 Житлового Кодексу України, ст.ст. 3, 7, 10, 11, 14, 57- 60, 88, 208, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру № АДРЕСА_1, чим усунути йому перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні своїм майном у вигляді ? частини квартири .
В іншій частині позову відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ компенсації за частку в праві спільної сумісної власності – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Н.В.Мірошниченко