ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД   м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 року                                                                                             Справа № 2-1977/10

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мірошниченко Н.В.  

при секретарі   Поляковій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом   ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська

про  стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни

В С Т А Н О В И В :

           У травні 2010 року ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В  позовній заяві та в судовому засіданні позивач посилається на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни;   відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це у 2006-2008 роках така допомога їй не виплачувалася у належному розмірі, що позивач вважає неправомірним. На підставі викладеного просила суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги за 2006-2008 р.р., стягнути з останнього на свою користь заборгованість з виплати щомісячної соціальної допомоги за період з січня 2006 р. по грудень 2008 р. у розмірі 4471 грн. 20 коп.

           Представник відповідача у запереченнях на позовну заяву та у судовому засіданні просила в задоволенні вимог відмовити, посилаючись на те, що для нарахування та виплати підвищення дітям війни згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у спірні періоди немає законних підстав. Суду пояснила, що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "діти війни" не вирішено у законодавчому порядку.  Розрахунок підвищення  до пенсії  або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, щодо виплати у відповідності до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", діючим законодавством до 01.01.2008 року  не передбачено. Починаючи з 01.01.2008 року позивачу вже виплачується надбавка як "дитині війни" згідно зі                 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

            Судом встановлено, що позивачу, яка має статус дитини війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська була призначена та виплачувалася пенсія, що у 2006-2008 р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

           Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оспорює правомірність визначення відповідачем розміру пенсії, що виплачувалася їй у 2006 р., 2007 р., 2008 р.

Станом на початок спірного періоду питання підвищення розміру пенсії для дітей війни були врегульовані положеннями ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою було визначено, що  для осіб, які мають відповідний статус, розмір пенсії, довічного утримання або соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

 З 01 січня 2006 року набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2006 рік", п. 17 ст. 77 якого у 2006 році була зупинена дія  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на законі.

З 01.01.2007 року набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2007 рік", ст. ст. 71, 111 якого у 2007 році коло осіб, на яких поширюється чинність  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було істотно звужене, для решти осіб дія згаданої норми була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 6рп-2007 визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71  "Про державний бюджет України на 2007 рік". У зв'язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік".

Оскільки згідно ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, дії відповідача за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року не можуть бути визнані неправомірними, оскільки відповідають чинному на той час законодавству, а позовні вимоги в частині, що стосується цього періоду, задоволенню не підлягають як такі, що не грунтуються на законі. В той же час позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", пп. 2 п. 41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". У зв'язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності згаданим Законом України.

Оскільки згідно ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, дії відповідача за період з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року не можуть бути визнані неправомірними, оскільки відповідають чинному на той час законодавству, а позовні вимоги в частині, що стосується цього періоду, задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на законі. В той же час позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. є обґрунтованими.

             На підставі викладеного ,   керуючись ст. ст. 22, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року,   ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

            В И Р І Ш И В :

 Позовні вимоги   ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська в частині виплати ОСОБА_1 пенсії у періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. без урахування підвищення, встановленого   ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

 Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі                                    м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії, що була виплачена ОСОБА_1  у періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.          

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення .

Суддя:                                                   Н.В.Мірошниченко