Справа № 22-1073ас/2006р. Головуючий в 1 інстанції Токаренко М.А.
Категорія 14 Доповідач Могутова Н.Г.
УХВАЛА Іменем України
б липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Гурової СХМ.
суддів Голубинського А.М.,
Могутової Н.Г. при секретарі Миснянко М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, Державного казначейства про захист порушених прав у зв"язку з невиконанням рішення суду та стягнення матеріальних збитків і компенсації,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 квітня 2006 року, якою йому було відмовлено в задоволені позову до Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (далі - ДВС Горлівського МУЮ), Державного казначейства про захист порушених прав у зв"язку з невиконанням рішення суду та стягнення матеріальних збитків і компенсації.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду і прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити його позовні вимоги, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Представник відповідача Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає., то постанова суду є законною і обґрунтованою.
Судом при розгляді справи встановлено, що рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 27 грудня 2004 року з ВАТ „Горлівським завод „Реммаш" на користь ОСОБА_1 стягнуті заборгованість по заробітній платі в сумі 5581 грн. 32 коп., компенсація втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати в сумі 2114 грн. 38 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2593 грн. 50 коп.
8 лютого 2005 року Калінінським ВДВС було відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного рішення суду.
14 липня 2005 року ОСОБА_1 за заявою отримав в ВДВС виконавчі листа, видані по рішенню суду, а виконавче провадження було закрито.
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 серпня 2005 року постанови НОМЕР_1,НОМЕР_2 і НОМЕР_3 про закінчення виконавчого провадження і постанови НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 про повернення виконавчих документів були визнані незаконними. Суд зобов'язав поновити виконавче провадження, закрите на підставі вказаних постанов.
На підставі вказаного рішення суду ДВС постановами від 30 вересня 2005 року були відновлені виконавчі провадження по рішенню Калінінського районного суду м. Горлівки від 27 грудня 2004 р.
На час розгляду справи вищевказане рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі на користь ОСОБА_1 не було виконано.
Постановою Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12
квітня 2006 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволені позову до Державної
виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (далі - ДВС Горлівського
МУЮ), Державного казначейства про захист порушених прав у зв"язку з невиконанням
рішення суду та стягнення матеріальних збитків і компенсації.
Заслухавши суддю-доповідача,, пояснення "представника Державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 27 грудня 2004 року з ВАТ „Горлівським завод „Реммаш" на користь ОСОБА_1 стягнуті заборгованість по заробітній платі в сумі 5581 грн. 32 коп., компенсація втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням строків її виплати в сумі 2114 грн. 38 коп., середній заробіток за час затримки, розрахунку при звільненні з сумі 2593 грн. 50 коп.
На підставі цього рішення суду було виписані виконавчі листи і відкрито виконавче провадження.
Вказані суми на час розгляду справи позивачу не сплачені.
Суд, відмовляючи позивачу в задоволенні його позовних вимог обгрунтовано виходив з того, що стягнуті і не виплачені ОСОБА_1 суми не є збитками, заподіяними діями державного виконавця, що стягуються на підставі ст. 86 Закону України „Про виконавче провадження".
Відносно вимог позивача про стягнення компенсації в сумі 545 грн. 32 коп. суд також правильно послався на Закон України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати", вказавши, що стягнуті на користь позивача суми не підлягають компенсації згідно вказаного закону.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального закону призвело до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції повно та всебічн о з"ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове ріпіення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 квітня 2006 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п.1 ч.І ст. 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
УХВАЛ ИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 квітня 2006 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на постанову апеляційного суду може бути подана безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної сили постанови апеляційного суду .