Справа №22-5350/06 р. Головуючий у 1 інстанції - Нікулін О.А.
Категорія - 34 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М..
суддів: Лоленко А.В.
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Баклановій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дебальцевського міського суду від 4 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна і за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дебальцевського міського суду від 4 квітня 2006 р. були частково задоволені позовні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розподіл майна: ОСОБА_1 було виділено в натурі кухонний гарнітур вартістю 1200 грн., холодильник „Снайге" вартістю 2000 грн. та телевізор „LG" - 1000 грн.; ОСОБА_2 - автомобіль „Опель-Астра" держзнак НОМЕР_1. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто різницю у вартості майна у розмірі 3841 грн. Крім того, позов ОСОБА_1 про вселення було задоволено у повному обсязі: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було вселене в квартиру АДРЕСА_1. На ОСОБА_2 покладено обов'язок надати позивачці комплект ключів. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд надав неправильну правову оцінку. Просила направити справу на новий судовий розгляд.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка посилалася на те, що суд, у порушення вимог ст. 71 СК України, без її згоди стягнув на її користь компенсацію. Отримувати компенсацію вона не бажає, оскільки бажає мати у власності автомобіль „Опель-Астра". Крім того, при стягнення компенсації необхідно було внести кошти на депозитний рахунок, що не було зроблено.
До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм відповідну оцінку.
При розгляді справи судом було встановлено, що сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі з грудня 1998 р., який було припинено у жовтні 2005 р. У період шлюбу ними було придбано певне Майно, про розподіл частини якого у добровільному порядку подружжя не досягли згоди. Зокрема, спір виник за майно - автомобіль „Опель-Астра", кухонний гарнітур, холодильник „Снайге" та телевізор „LG". Інше майно, перелічене у позовних заявах сторін у добровільному порядку було передано ОСОБА_2 у власність ОСОБА_1; автомобіль „Форд-Ескорт" було продано ще до звернення до суду з позовом про розподіл майна, а гаражі являються самовільними забудовами. Крім того, судом було встановлено, що сторонам на праві спільно сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, у користуванні якою ОСОБА_2 чинить .перешкоди позивачці та їх неповнолітній дочці.
Відповідно до вимог ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яке незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Виходячи з наведеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність вселенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до спірної квартири і усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов'язання відповідача надати їм комплект ключів від квартири.
Стосовно розподілу сумісно, придбаного майна, то виходячи з наданих сторонами, доказів (перевіряючи законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, в якій ОСОБА_1 висловлена незгода лише з розподілом автомобілю), суд обґрунтовано дійшов висновку пре передачу автомобілю „Опель-Астра" ОСОБА_2, який має водійське посвідчення і фактичне на протязі всього часу керував та технічно обслуговував автомобіль.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги посилання відповідачки на вимоги ст. 71 СЬ України, згідно якої, на її думку, суд не мав права стягувати на її користь компенсацію вартост майна без її на те згоди. Оскільки, виходячи з доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1( згодна з тим, що відповідачу передано у власність автомобіль „Опель-Астра". Між тим, суд першої інстанції дав оцінку наданим доказам і обґрунтував своє рішення в цій частині, тому апеляційний суд не має можливості вступати в переоцінку наданих доказів. Стосовно компенсації то згідно вимог ч. 2 ст. 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Не внесення коштів на депозитний рахунок не підставою для скасування рішення.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п.1, 308, 313, 314 ч.І п.1, 311 ЦПК України, суд,-
У ХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дебальцевського міського суду від 4 квітня 2006 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена і касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.