Справа № 2- 1561

                                                                                                                                          2010 р.                                                                                                                                                                                                          

                                                            Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                                                                      

                                   І М Е Н ЕМ    У К Р А Ї Н И

  02.  07. 2010 р.                                                                                Біляївського районного  суду.            

в складі; головуючого судді:   Груца Є.Є.                                  Одеської області.

при секретарі:   Ткаченко В.М.  

адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка справу за позовом; ОСОБА_3 до ОСОБА_4, державної нотаріальної контори, Біляївського району, Одеської області, про відміну угоди і визнання її недійсною  суд,

                                                                 В С Т А Н О В И В:

       Позивач звернувся до суду з цією заявою і просить суд визнати його відмову від прийняття спадщини, викладену в заяві № 366 державний номер НОМЕР_1 від 05.04.2007 року Біляївської державної нотаріальної контори, Одеської області, недійсною.

            Відповідач ОСОБА_4 позов не визнає.

       Представник державної нотаріальної контори до суду не з’явився, хоча був повідомлений належним чином.

        Сторони не заперечують про розгляд справи у відсутності представника державної нотаріальної контори.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач з матір’ю відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_6  проживав в зареєстрованому шлюбі.

        ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, померла.

Після смерті дружини відповідач попросив позивача передати йому земельний пай площею 5,21 га який належав померлій, завіряючи позивача в тому, що на інше майно він не предентуватиме, буде надавати позивачу допомогу по господарюванню, доглядатиме за ним в період хвороби і тому подібне.

          Після смерті дружини, відповідач і його дружина, дійсно відносилися до нього з повагою, між сторонами були дуже добрі стосунки.

         Позивач дійсно повірив в щирість завірень ОСОБА_4, оскільки тривалий час вони жили однією сім’єю, позивач займався вихованням відповідача і відповідач знаходився на утриманні позивача.

         Між сторонами були дуже добрі відносини і ще за життя дружини ОСОБА_6 разом з нею подарували ОСОБА_4 будинок  в якому вони проживали, при цьому позивач вважав, що він заключив договір по життєвого утримання, що в подальшому у зв’язку з погіршенням взаємовідносин,  Апеляційним судом м. Одеси цей договір дарування було відмінено у зв’язку з помилкою.  

         У квітні 2007 року позивач, за наполяганням ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори з заявою про відмову в прийнятті спадщини від померлої дружини в частині земельного паю.

        ОСОБА_4 не претендував на автомобіль і інше майно, оскільки він узяв з будинку позивача і з його згоди всі цінні речі.

         У листопаді 2009 року  позивач дізнався, що відповідач звернувся з позовом про визнання права власності на ? частину будинку і на ? частину автомобіля ГАЗ 3110 н.з. НОМЕР_2.

         Позивач стверджує, що до нотаріуса він звернувся з проханням тільки про відмову від земельного паю на користь ОСОБА_4, і то з тих підстав, що він був введений в оману відповідачем, який обіцяв доглядати його і не предентувати на інше майно. Мова ніяк не йшла про відмову від будинку та автомобіля і це підтверджується тим, що позивач постійно проживав в цьому будинку, користувався автомобілем,  і не мав наміру передавати відповідачу ні будинок ні автомобіль, що також підтверджується поясненнями відповідача, що мови про передачу автомобіля відповідачу, не йшло.

            Крім того при написанні заяви про відмову від спадкового майна, не могла йти мова про відмову від спадкового будинку, так як на момент подання заяви, будинок не входив до спадкової маси майна, і ОСОБА_6 не міг відмовлятися від того, що йому на той час не належало і не могло належати.  

               Таким чином суд приходить до висновку,що заява про відмову не відповідає ні наміру позивача відмовитися від будинку та автомобіля ні дійсного стану речей у відношенні як будинку так і автомобіля і тому є незаконним.

        А згідно ст. 229 ЦК України такий правочин може бути визнаним недійсним.

         Крім того суд вважає, що позивач був введений відповідачем своїм добрим відношенням в оману, яке змінилось після того як позивач передав відповідачу майно та відмовився  від спадщини.

          А згідно ст. 230 ЦК України такий правочин також визнається недійсним.  

       Таким чином суд  вважає, що позов законний, обгрунтований,  знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а саме поясненнями позивача, відповідача. Матеріалами справи  і тому  підлягає задовільненню      

             Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213-215, ЦПК України, ст. ст. 229, 230, 1274,  ЦК України   суд,

                                                               В И Р І Ш И В:

      Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, державної нотаріальної контори, Біляївського району, Одеської області, про відміну угоди і визнання її недійсною, задовільнити.

      Визнати відмову ОСОБА_3 від прийняття спадщини, викладену в заяві № 366 державний номер НОМЕР_1 від 05.04.2007 року Біляївської державної нотаріальної контори, Одеської області, недійсною.

               Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

         Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

             СУДДЯ:                                                                                                               Груца Є.Є.  

.