Справа № 2-п-1\2007

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 березня 2007 року  м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого                                   судді Коваленко В.П.

при секретарі                                            Білошицькій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радомишль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Чорнобильсервіс» про стягнення невиплаченої частини заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ.

Заочним рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 жовтня 2006 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково.

Генеральний директор Кушніренко С.М. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що підприємство не змогло забезпечити явку свого представника в судове засідання з поважних причин, так як юрист Журбенко І. А. на той час перебував у щорічній відпустці. Копія заочного рішення надійшла лише 5 грудня 2006 року.

Разом з тим, відповідач вважає рішення незаконним та необгрунтованим, так як позивач отримував, пропорційно відпрацьованому часу, доплату в розмірі, що не перевищувала 118,8 гривень та 50% премії від цієї суми відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 29 січня 2003 року №137.

При розгляді заяви про перегляд заочного рішення представник позивача заперечував проти її задоволення, представник відповідача доводи заяви підтримав і просив її задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до вимог п.1 ч.Зст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Як видно з матеріалів справи № 2-н-75 справа була призначена до розгляду на 17 жовтня 2006 року на 15 годин. Про день і час розгляду справи сторони були повідомлені, про що свідчить особистий підпис представника (а.с.57).

Однак, в судове засідання представник відповідача не з»явився, причину неявки суду не повідомив.

Посилання відповідача на те, що юрист Журбенко І. А. в день розгляду справи знаходився у відпустці, а інші працівники юридичного відділу були зайняті не дає суду підстав для скасування заочного рішення, оскільки ці обставини не перешкоджали участі в справі іншої посадової особи або іншого працівника підприємства.

Дійсно, з вини канцелярії суду, копія рішення була направлена простим поштовим конвертом. В заяві сам заявник стверджує, що копія заочного рішення надійшла на підприємство лише 5 грудня 2006 року. Проте, з невідомих причин заява про перегляд заочного рішення до суду своєчасно, в передбачений законом термін подана не була. Причини поважності пропуску подачі такої заяви суду не надано. Крім того, заявник не просить в своїй заяві та в судовому засіданні поновити йому строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

2

Разом з тим, відповідач і при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, не надав суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Представник відповідача стверджує, що діяв виключно в межах своїх повноважень та виконував постанову Кабінету Міністрів від 26.07.2006 року №836. Жодних пояснень чому саме для розрахунків з позивачем він застосував саме цю постанову відповідач не надав. У відповідності до вимог ст.26 постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року №987 відповідальність за правильність призначення громадянам компенсацій і допомоги та своєчасність їх виплати несуть керівники підприємств, установ та організацій згідно із законодавством.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №137 від 29 січня 2003 року встановлено в період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2006 року - особам, які постійно працюють проводиться доплата в 9-кратному розмірі доплати, встановленої для громадян які працюють у зоні безумовного (обов'язкового відселення). Ця доплата проводиться пропорційно відпрацьованому часу, але не більш від зазначеного розміру.

Також особам, які постійно працюють у зоні відчуження, установлено премії за основні результати господарської діяльності яка нараховується в розмірі до 50% тарифної ставки з урахуванням доплат і надбавок, передбачених законодавством і п. 1 цього пункту. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Згідно з вимогами ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» 29 січня 2003 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову 137, якою на період з січня 2003 року по 1 січня 2006 року установлено доплати для осіб, які працюють у зоні відчуження - в розмірі, який дорівнює дев»ятикратному розміру доплат, встановлених для громадян, які працюють у зоні безумовного ( обов'язкового) відселення. Також цією постановою встановлено і нарахування премії за основні результати господарської діяльності.

У відповідності до п.4.13 Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено доплати працюючим у зонах відчуження та безумовного(обов'язкового відселення) після повного відселення жителів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №137.

Представником відповідача не надано суду доказів, які б спростували вищезгадані обставини.

На підставі викладеного та керуючись ст.231 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву генерального директора ДП «Чорнобильсервіс» про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня її оголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги.