Справа № 22ц-984/2006         Головуючий у першій інстанції МАРЧЕНКО М.М.

Категорія - цивільна                                        Доповідач: ІВАНЕНКО Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 серпня 2006 року                                                                   м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді  ІВАНЕНКО Л.В.

суддів:   ГУБАРВ.С., ШЕМЕЦЬ Н.В., при секретарі:  БІЛЯЄВІЙ Т.Д.,

за участю:   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 березня 2006 року по справі за позовом   ОСОБА_2   до ОСОБА_1

 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 р. ОСОБА_2  звернулася до суд з позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_1   батьківських прав щодо його малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі до 19 жовтня 2004 р., 16 червня 2002 р. у них народився син. Після народження сина відповідач залишив сім"ю. Відповідача розвиток дитини не цікавить, аліменти за рішенням суду не платить, веде аморальний образ життя, пиячить, не працює. Виховує сина за допомогою своїх батьків. Підтвердженням необхідності позбавлення відповідача батьківських прав слугує висновк опікунської ради, затвердженого рішенням Ніжинського міськвиконкому, дану обставини можуть підтвердити сусіди.

В зв"язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області 31 березня 2006 року розглянув справу на підставі наявних доказів і постановив заочне рішення.

На підставі заочного рішення ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, також вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з заочним рішенням, ОСОБА_1 подав заяву перегляд заочного рішення, яка ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 3 травня 2006 р. залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що судові засідання були проведенні без його участі, тому він не мав можливості надати докази на спростування доводів позивачки. Вказує на те, що аморальний спосіб життя не веде, що підтверджується довідкою із міліції. Наголошує на  тому, що він характеризувався позитивно в Укрпошті, працював в м. Києві, позивачка знала про його місце роботи, частково сплачував аліменти. З висновком органу опіки і піклування не погоджується, оскільки позивачка чиннить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною через складні стосунки. Поважність причин того, що він не зустрічається з дитиною є те, що він працює в Києві. Висновок суду про позбавлення його батьківських прав є передчасним.

Вислухавши суддю, пояснення сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно положень ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім"ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов"язані піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2  перебували в зареєстрованому шлюбі до 19 жовтня 2004 р., від якого мають дитину ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 серпня 2004 р. з ОСОБА_1 на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця та стягнуто аліменти на утримання самої позивачки в розмірі  частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною трьохрічного віку, про що був виданий виконавчий лист. У відповідача є заборгованість по сплаті аліментів за періоди з 19.07.04 р. по 31.10.04 р. та з 22.12.04 р. по 11.04.05 р.. У висновку відділу опіки та піклування виконкому Ніжинської міської ради зазначено доцільно позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_5, оскільки за час окремого проживання ОСОБА_1 дитину не відвідував, здоров"ям дитини не цікавиться, грошової допомоги на утримання малолітнього сина не надає. Фактично вихованням сина займається мати і її батьки.

Задовольняючи позов суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 ухиляється від виконання свої обов'язків по вихованню свого малолітнього сина, передбачених ст. 150 СК України, то, на підставі п. 2 ч 1 ст. 164 СК України, його необхідно позбавити батьківських прав.

Згідно ч. З ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції під час розгляду питання за його заявою про перегляд заочного рішення та суду апеляційної інстанції належних доказів про те, що він виконує свої обов'язки по вихованню дитини. В засіданні апеляційного суду пояснив, що перешкод з боку ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною не мав, але вихованням дитини з того часу як залишив сім"ю не займався, не спілкувався з нею, що свідчить про законність судового рішення.

Докази ОСОБА_1 на підтвердження того, що він позитивно характеризується на підприємствах де він працював та працює, а також не притягувався до адмінвідповідальності ОВС, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вони не стосуються предмета доказування.

Та обставина, що ОСОБА_1 частково погасив заборгованість по аліментах та те, що він працює в м. Києві і внаслідок цього не може відвідувати дитину не є підставами для відмови в задоволенні позову.

Доводи апелянта, викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування рішення суду.

Рішення суду постановлене відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  - відхилити.

Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 березня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: