АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33-326/10                                                                            Головуючий 1 інстанції: Плетньов В.В.

Категорія: ст.124 КУпАП                                                                      

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

   11 серпня 2010 року                                                   м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Ємець О.П., за участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, іншого учасника ДТП – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 12.03.2010р., -

                           В С Т А Н О В И В :

        Вказаною постановою:

  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець         м. Харкова, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, та

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка            м. Харкова, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

     визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на них накладений штраф в межах санкції вказаної статті.

         Як зазначено в постанові суду, 13 лютого 2010 року об 11 годині 10 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ-2101», державний номер НОМЕР_2, а ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Червонопрапорній в м. Харкові біля будинку 7/9 назустріч один одному, не вжили заходів щодо запобігання зіткнення автомобілів і допустили зіткнення.

        Своїми діями водії порушили п. п. 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України,  та вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на допущені порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи, а саме, суд не допустив його захисника до розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавив його права на захист, не з’ясував всі обставини, зазначені в ст. ст. 247, 280 КУпАП, не допитав свідків та не призначив експертизу, що на думку ОСОБА_1 є безпосередніми доказами, які могли вплинути на розгляд справи та шляхом всебічного їх аналізу визначити наявність чи відсутність вини з боку учасників ДТП, що сталась 13 лютого 2010 року. У зв’язку з цим апелянт наполягає на скасуванні постанови суду першої інстанції від 12 березня 2010 року та прийнятті нової постанови.

            Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію в повному обсязі та наполягали на викладених в апеляції вимогах, думку  іншого учасника даної дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_3, яка заперечувала проти задоволення апеляції та вважала рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення апеляції.

        Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.

      Матеріали справи свідчать, що наявність вини з боку обох водіїв  підтверджується протоколом серії 173829 (а.с.1), та протоколом серії АХ 173830 від 13 лютого 2010 року (а.с. 2), схемою до протоколу місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.2), письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди(а.с. 5,13).

       В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що свою вину у ДТП, що мало місце 13 лютого 2010 року, не вбачає та просив про виклик до суду свідка ОСОБА_4

      Апеляційним судом було задоволено зазначене клопотання, та до судового засідання для дачі пояснень був викликаний ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, який пояснив, що ОСОБА_1 не мав можливості уникнути ДТП, тому, що вулиця Червонопрапорна, по якій рухались водії, дуже вузька, на той момент була вкрита сніговим покриттям, з різних її боків стояли припарковані автомобілі, та сміттєві баки, що унеможливлювало безпечний роз’їзд. На його думку, водій ОСОБА_3 мала можливість уникнути ДТП, на відміну від водія ОСОБА_1, який в свою чергу робив спроби для екстреного гальмування.

         До таких пояснень свідка, суд відноситься критично, оскільки ОСОБА_4 не бачив та не був присутнім в момент ДТП, є давнім знайомим ОСОБА_5, його пояснення, обумовлюються зацікавленістю з його боку в результаті розгляді даної справи та не можуть бути об’єктивними.

        14 квітня 2010 року, по справі була призначена судово-автотехнічна експертиза, проведення якої було доручено експертам Харківського НДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_6, за результатами якої експертом був зроблений висновок про те, що в даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість попередити зіткнення транспортних засобів зі сторони водія автомобіля ВАЗ-2101 під керуванням ОСОБА_1 визначалась виконанням ним вимог п. 12.1 та п. 13.3 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру.

        Що стосується водія ОСОБА_3, то вона також повинна була діяти у відповідності до п. 12.1 та п. 13.3 ПДР України та технічна можливість попередити ДТП визначалась виконанням нею зазначених правил.

        Висновки судової автотехнічної експертизи № 4089 є об’єктивними та  повними, оскільки експерт відповів на всі поставлені перед ним питання на підставі наданих в його розпорядження вихідних даних та матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

        З вищевказаним висновком експертизи також погоджується і ОСОБА_3, яка пояснила суду, що згодна з наявністю вини з боку обох водіїв, оскільки погодні умови в день пригоди були несприятливі, та обидва водії порушили правила дорожнього руху.

         З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції належним чином вивчив обставини справи про адміністративне правопорушення, тому постанова суду по суті є законною, винесена без порушень норм законодавства та підстав для її скасування не має.

         На підставі викладеного, керуючись  ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а  постанову Київського районного суду м. Харкова від 12.03.2010 року про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя  апеляційного суду

Харківської області                                                                   О.П. Ємець