АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа 33-615/2010 р.                                                                                                         Головуючий першої інстанції: Піддубний І.А.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП                                                

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

         28 липня 2010 року                                                              м. Харків  

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Ємець О.П., за участю ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2010 р., -

                                           В С Т А Н О В И В:

         Вказаною   постановою:  

              ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Ізюму Харківської області, українець, громадянин України, не працюючий, з середньою базовою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

             визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу  в розмірі 2550 гривень.

          Як встановив районний суд, 28 травня 2010 року близько 23 години 55 хвилин громадянин ОСОБА_1 на вул. М. Федоренка в м. Ізюмі Харківської області, керуючи мопедом марки «Дельта», без державного номерного знаку, перебував у стані алкогольного сп’яніння,чим порушив п. 2.9 А, 2.5 ПДР України. Від медичного огляду в медичному закладі на предмет алкогольного сп’яніння відмовився в присутності двох понятих.

           Факт зазначеного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується поясненнями самого правопорушника та власноруч ним зробленим записом в протоколі про адміністративне правопорушення серії АХ № 208976 від 28 травня 2010 року (а.с. 2) про те, що він випив пляшку пива близько 23-00 години та керував мопедом, поясненнями свідка правопорушення ОСОБА_2 (а.с. 3).

          Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичних обставин справи та своєї вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить змінити постанову суду першої інстанції в частині призначеного йому виду стягнення. Крім цього, ОСОБА_1 просить поновити йому строк на подачу апеляційної скарги, оскільки вчасно не зміг її подати тому, що в період з 20 по 30 червня 2010 року, виїжджав за межі Ізюмського району у зв’язку із сімейними обставинами.

           Заслухавши пояснення правопорушника, вивчивши матеріали наданої справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню, як пропущений з поважних причин, а апеляційна скарга – задоволенню з наступних підстав.

           Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

          Суд вірно дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9 «а» 2.5 Правил дорожнього руху України: «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин».

           Але разом з тим, при прийнятті рішення про необхідність застосування такого виду стягнення, як позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, суд не в повному обсязі врахував дані про особу правопорушника.

            Зокрема, судом не був врахований той факт, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше, в процесі руху ніяких перешкод учасникам руху не створював. ОСОБА_1 вказав, що ніде  не працює, бо в селі, де він мешкає, дуже важко знайти роботу, проживає з батьками та допомагає їм вести домашнє господарство, його батько, є інвалідом другої групи.

            Апелянт в судовому засіданні вказав, що визнає свою вину та розкаюється у вчиненому, зробив належні висновки для себе, у зв’язку з цим просив змінити призначене судом стягнення, яке є занадто суворим, бо самостійного заробітку він не має.

             Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, вважаю можливим змінити вид адміністративного стягнення, накладене на ОСОБА_1, шляхом призначення йому громадських робіт на строк 45 годин.

            На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

                                        П О С Т А Н О В И В:

          Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду від 14.06.2010 року.

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

          Постанову Ізюмського  міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2010 року в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2550 грн. відносно ОСОБА_1 змінити.          

          Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді громадських робіт на строк 45 годин.

           В іншій частині постанову суду залишити без змін.

           Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області                                                                     О.П. Ємець