АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ХАРКІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа  № 33 – 694/ 2010 року                                                                                                                       Головуючий 1 інстанції Россолов В.В.

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

1 вересня 2010 року суддя апеляційного суду Харківської області  Ємець О.П., з участю ОСОБА_1, розглянувши у відкритому   судовому  засіданні в залі суду в м. Харкові  справу за його апеляцією на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 30 липня 2010 року , -

В С Т А Н О В И В :

Вищевказаною постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, працюючий приватним підприємцем,

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 8 (вісім) місяців.

Як зазначено у постанові суду, 14 травня 2010 року о 10 годині 20 хвилин, в м. Харкові по вул. Доброходова, ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, при виїзді на проспект Московський не надав переваги в русі автомобілю Субару Форестер, реєстраційний номер НОМЕР_2, змусивши його різко змінити напрямок руху та вжити заходів екстреного гальмування, внаслідок чого була створена аварійна обстановка, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.

В зв’язку з пропуском строку на апеляційне оскарження винесеної постанови суду, ОСОБА_1 подано також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій він посилаючись на несвоєчасне отримання копії оскаржуваної постанови – 09.08.2010 року, про що свідчить заява, яка знаходиться в матеріалах справи, просить визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги в порядку ст. 294 КУпАП поважними, оскільки, як пояснив апелянт, йому знадобився відповідний час для того, щоб звернутись за юридичною допомогою до спеціаліста у галузі права та підготування апеляції.

За таких обставин, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду слід вважати поважними.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з’ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, просить постанову суду змінити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив постанову суду змінити, посилаючись на суворість призначеного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки він працює приватним підприємцем та його робота потребує постійного використання автомобілю.

Заслухавши пояснення правопорушника, вивчивши матеріали наданої справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

  Не оскаржуючи постанову суду в частині визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апелянт обґрунтовано вказує на порушення судом вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, суд вірно дійшов висновку про наявність вини в діях ОСОБА_1, в порушенні ним п. 16.11 Правил дорожнього руху України, чим здійснив адміністративне правопорушення, передбачене     ч. 4 ст. 122 КУпАП, оскільки це підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ 213508, його додатком та поясненнями учасників ДТП.

Однак суд, при прийнятті рішення про необхідність застосування такого виду стягнення з ОСОБА_1, як позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів відступив від вимог ст. 33 КУпАП, та не в повному обсязі прийняв до уваги особу правопорушника, його майновий стан, не надав належну оцінку характеру вчиненого правопорушення, ступень його вини.

           Згідно ч.2 ст. 30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом, чого в даному випадку судом встановлено не було та не знайшло свого підтвердження матеріалами справи.

           Так, ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності притягається вперше, щиро розкаюється у вчиненому, працює приватним підприємцем, у зв’язку з чим має необхідність використання автомобілю. Його заробіток є основним джерелом його доходів та доходів його сім’ї, оскільки він має на утриманні малолітню дитину, дружину, яка на даний час не працює, доглядаючи за дитиною, та батьків пожилого віку, тому даний вид стягнення, призначений судом, зумовить настання тяжких матеріальних наслідків для нього та його сім’ї.

          Враховуючи дані обставин, апеляційний суд вважає можливим призначити  ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу 850 (вісімсот п’ятесят) гривень, змінивши таким чином постанову суду.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 34,  294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

              Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Зміївського районного суду Харківської області від 30 липня 2010 року.

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Зміївського районного суду Харківської області від 30 липня 2010 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП в частині накладення стягнення - змінити.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 122 ч.4 КУпАП у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області     О.П. Ємець