Копія:
Справа № 11 -441 /2006 р. Категорія ст.365 ч.З КК
Головуючий у 1 інстанції Костенко О.Ф. Доповідач Трейтяк О.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних
справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ГРОМ Л.М.
Суддів ТРЕЙТЯК О.П., РУДОМЬОТОВОЇ С.Г.
з участю прокурора ШВАБ Л.В.
засудженого ОСОБА_1розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, не судимий згідно ст.89 КК України, засуджений за ст.365 ч.З КК України із застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком З роки. Відповідно до ст.76 КК України ОСОБА_1 зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що являючись засновником та власником приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) „Біловіжське" в с. Білі Вежі Бахмацького району Чернігівської області, працюючи директором ПСП „Біловіжське", являючись службовою особою і обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, перевищуючи свої службові повноваження, реалізував майно, яке перебувало в пайовому фонді, тобто скоїв злочин в сфері службової діяльності.
Так, загальними зборами пайовиків від 25 липня 2003 року був затверджений пайовий фонд ПСП „Біловіжське", в який ввійшло 100 голів великої рогатої худоби основного стада корів. Відповідно до договору оренди та договору про безоплатне користування майном від 25 липня 2003 року співвласниками майна було надано в ПСП „Біловіжське" в особі ОСОБА_1 в користування 100 голів корів, які знаходились в пайовому фонді і були нараховані в майновий пай кожного співвласника майна.
ОСОБА_1, достовірно знаючи про порядок реалізації майна, яке перебуває в пайовому фонді, в порушення договору безоплатного користування майном від 25 липня 2003 року, який укладений між ним та співвласниками майна, постанови Кабінету Міністрів України № 177 від 28 лютого 2001 року „Про врегулювання питань, щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", без рішення зборів співвласників майнових паїв, одноособово, прийняв рішення про реалізацію великої рогатої худоби, яка знаходилась в пайовому фонді і була безпосередньо нарахована в структуру майнового паю кожного співвласника майна, і на протязі часу з 29 серпня 2005 року до 08 грудня 2005 року в с. Білі Вежі Бахмацького району реалізував 38 голів худоби - корів на загальну суму 70 111 грн. 10 коп. Отримані від реалізації цих корів гроші були використані на внутрішні потреби господарства. В апеляції засуджений ОСОБА_1 не погоджується з вироком суду в частині доведеності його вини, вважає вирок незаконним, зазначає, що реалізація великої рогатої худоби проведена відповідно до Статусу ПСП „Біловіжське" та в умовах крайньої необхідності, співвласників майнового фонду нараховується 801 особа, але жодного потерпілого по справі немає, оскільки шкода фактично завдана не була, та просить вирок щодо нього скасувати, а його виправдати.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив вирок щодо нього скасувати і виправдати його; міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню частково, а вирок суду скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування за таких підстав.
Відповідно до ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Органи досудового слідства і суд не виконали вимог закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 26 грудня 2003 року „ Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень", суди зобов'язані вимагати від органів досудового слідства доручення до матеріалів кримінальної справи про перевищення влади або службових повноважень копій нормативно-правових актів, положень, інструкцій, інших документів, що розкривають характер повноважень службової особи.
Більшість документів, що долучені до кримінальної справи є не оригіналами, а ксерокопіями, виконаними настільки неякісно, що їх неможливо прочитати.
Виконавцем злочину, відповідальність за який передбачена ст.365 КК України може бути лише службова особа. Відповідальність за ст.365 КК України настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її владними чи службовими повноваженнями. Для вирішення питання, чи є в діях службової особи перевищення влади або службових повноважень, необхідно з'ясувати коло її повноважень, якими вона наділена в силу закону, іншого нормативного акта або посадовими інструкціями.
Як пояснив ОСОБА_1 він є засновником і власником ПСП „Біловіжське" на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав, тому отримувати згоду на продаж великої рогатої худоби основного стада співвласників майна не повинен був.
Органам досудового слідства і суду необхідно було з'ясувати чи не здійснював ОСОБА_1 функцій з управління майном в цивільно-правовому розумінні, оскільки в такому випадку він не виконує адміністративно-господарські обов'язки в розумінні п.1 ст.364 КК України, а розпоряджається майном, яке йому не належить, за цивільно-правовими (господарсько-правовими) договорами.
Органи досудового слідства в постанові про притягнення як обвинуваченого (а.с. 132), в обвинувальному висновку (а.с. 146-2149) і суду вироку зазначили, що ОСОБА_1 є засновником та власником приватного сільськогосподарського підприємства „Біловіжське". Згідно статуту ПСП „Біловіжське" засновником підприємства та його власником є ОСОБА_1 (а.с.52). В матеріалах справи (а.с.24) є ксерокопія договору купівлі-продажу корпоративних прав між; ОСОБА_2 та ОСОБА_1, але виготовлена на стільки неякісно, що прочитати зміст договору неможливо.
Корпоративним підприємством є підприємство, створене двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), яке діє на основі об'єднання їх майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників, їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, в тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників в розподілі доходів та ризиків підприємства. До корпоративних підприємств відносяться кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також: інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (ч.5 ст.63 ГК України). Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути
створені лише як господарські товариства або виробничі кооперативи (ч.І ст.84 ЦК України). Майно, яке передається господарському товариству його учасниками у власність як вклад до статутного капіталу, є власністю товариства, а не його учасників. Управління майном такого товариства може здійснюватись лише на підставах і в порядку, передбаченими цивільним законодавством (ст.ст. 1029-1044 ЦК України). Громадянин, який здійснює функції з управління майном в цивільно-правовому розумінні, не виконує адміністративно-господарські обов'язки в розумінні п.1 примітки до ст.364 КК України.
За таких обставин необхідно було встановити на яких правових засадах було створено в с. Білі Вежі Бахмацького району сільськогосподарське підприємство, якими правами був наділений керівник цього підприємства, зокрема попередній керівник ОСОБА_2, який продав свої корпоративні права ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу.
Органи досудового слідства і відповідно суд не з'ясували належним чином чи є ОСОБА_1 суб'єктом даного злочину, оскільки не встановили в повному обсязі коло його повноважень і якими нормативними актами ці повноваження йому надані.
Така неповнота досудового слідства не може бути усунена під час судового слідства, оскільки потребує провадження слідчих дій в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду кримінальної справи.
Безпідставними і не підтвердженими доказами є твердження про те, що внаслідок перевищення службових повноважень ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки, не конкретизовано в чому вони виявилися і кому конкретно завдані. В цьому питанні заслуговують на увагу доводи апеляції засудженого щодо відсутності потерпілих при тому, що його діями завдані збитки, але позовів потерпілі до нього не заявляли.
Об'єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень характеризується сукупністю трьох ознак:
· діями службової особи, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень;
· наслідками у вигляді істотної шкоди (тяжких наслідків ч.З ст.365 КК) охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб;
· причинним зв'язком між діями та наслідками.
Вказівка безпосередньо в ст.365 КК України на наслідки у вигляді заподіяння істотної шкоди (тяжких наслідків) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, вимагає точного встановлення, конкретизації і відображення в процесуальних документах яким саме правам, свободам чи охоронюваним законом інтересам
заподіяна істотна шкода (тяжкі наслідки), в чому вона конкретно виражається і конкретно яким саме особам завдана.
Органи досудового слідства в постанові про притягнення як обвинуваченого, в обвинувальному висновку і суд у вироку зазначили лише, що ОСОБА_1 реалізував 38 голів худоби - корів на загальну суму 70 111,1 гривень, при цьому отримані від реалізації гроші були використані на внутрішні потреби господарства, таким чином завдав шкоду громадським інтересам на суму 70 111,1 гривень, що є тяжкими наслідками. Але співвласники майна органом досудового слідства не встановлені, не допитані і, відповідно, не з'ясовано яка шкода і кому завдана діями ОСОБА_1. За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 пред'явлено не конкретне обвинувачення, чим істотно порушені вимоги кримінально-процесуального законодавства та право на захист обвинуваченого, тому справа щодо ОСОБА_1 підлягає направленню на додаткове розслідування прокурору Бахмацького району.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати в зв'язку з неповнотою досудового слідства та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, а справу направити для додаткового розслідування прокурору Бахмацького району Чернігівської області.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Судді:
ТРЕЙТЯК О.П. ГРОМ Л.М. РУДОМЬОТОВА С.Г.
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду Чернігівської області
ТРЕЙТЯК О.П.
5