КОПІЯ
Кримінальна справа № 1-82-10
В И Р О К
іменем України
12 липня 2010 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Радченко С.П.,
за участю прокурора Онищенка О.В., Бєликова Ф.Ю.,
адвоката ОСОБА_1,
представника потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Обухівського районного суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Семенівка Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня. не одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, що причинили смерть потерпілого за таких обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 23 год. 40 хвилин, ОСОБА_4 знаходячись в стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи на вулиці Бобрицькій в с. Халеп’я Обухівського району Київської області, випадково побачив свою колишню співмешканку ОСОБА_6 та раніше йому не знайомого ОСОБА_5, який проводжав останню додому. Бажаючи з’ясувати відносини, він на ґрунті ревнощів розпочав сварку з гр. ОСОБА_5, яка в подальшому переросла в бійку. В ході боротьби, вони обоє впали на асфальт, після чого він знаходячись зверху потерпілого ОСОБА_5 та сидячи в нього на грудях, діючи з прямим умислом, наніс останньому 2-3 удари своєю головою в область обличчя, а також щонайменше 10 ударів кулаками по голові та обличчю та припинив свої дії лише після того, як ОСОБА_5 перестав чинити опір. Залишивши ОСОБА_5, він через 1-2 хвилини знову кинувся до потерпілого, який лежав на асфальті та умисно наніс йому ще 2-3 удари ногою в область голови, в результаті чого своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді саден на нижній щелепі, на передньо-бокових поверхнях шиї, на спинці та правому крилі носа, на верхній губі та на лобі зліва; синців навколо правого ока та на носі, крововиливу в лівій скроневій області; ран на верхній та нижній губі; крововиливів під оболонку та у речовину головного мозку та під м’яку оболонку спинного мозку в шийному відділі, що потягли смерть потерпілого, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року внаслідок механічної асфіксії в результаті аспірації кров’ю. Виявлені тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 339/1 від 18.01.2010 року відносяться: комплекс ушкоджень в області голови та крововиливів під оболонку спинного мозку – до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, інші окремо взяті ушкодження – до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні підсудний визнав себе винним повністю, показав, що в ніч з 8 на 9 грудня 2009 року він вжив приблизно дві чарки горілки, після спільного вживання алкогольних напоїв поїхав із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у власному автомобілі в с.Халеп’я, щоб забрати власне автомобільне масло у матері його колишньої співмешканки, крім цього хотів помиритись із ОСОБА_6 На вулиці побачив колишню співмешканку із незнайомим чоловіком, зупинився, щоб поговорити, на дорозі розпочав сварку із тим чоловіком, який намагався його вдарити, він вдарив незнайомця рукою в груди, тоді вони схватились за одяг один одного і впали на землю, він перевернувся і сів на потерпілого зверху, після чого вдарив 2-3 рази лобом голови в обличчя, від чого розбив ніс потерпілому, полилася кров, потім приблизно 10 раз рукою в область голови і шиї, припинив наносити удари після того, як потерпілий припинив спротив, сів у машину, дещо від’їхав, побачив якісь рухи рукою потерпілого, зупинився, підбіг до нього і наніс ще 2-3 рази ногою у щелепу. Після цього відтягнув потерпілого на узбіччя, щоб вище положити голову, потерпілий хрипів, пульс був, він сказав ОСОБА_6 щоб викликала швидку. Мети позбавити потерпілого життя не мав, бажав лише його побити, оскільки був вкрай розлючений коли побачив свою співмешканку із іншим чоловіком, не думав про можливі наслідки побиття в силу свого збудженого стану і ревнощів. Після початку бійки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, ОСОБА_7 підходив до них, коли вони з потерпілим впали на землю, намагався розборонити, в цей час ОСОБА_7 міг задіти ногою потерпілого, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 стояли за 3-4 метри, ОСОБА_6 кричала і просила припинити бійку. Ніхто інший, крім нього, потерпілого не бив, намагання оговорити ОСОБА_7 у первинних поясненнях пояснив переляком через усвідомлення відповідальності та бажанням перекласти відповідальність на іншого. При висловлені погроз вбити хлопця, з яким можливо буде зустрічатись ОСОБА_6, насправді такого наміру не мав, а мав на увазі лише погрози «дати по морді» такому чоловіку, щоб не зустрічався із його дівчиною, свої дії з приводу побиття потерпілого пояснив таким же бажанням. Щиро каявся, просив суворо не карати, має намір відшкодовувати шкоду коли з’явиться така можливість.
Вина підсудного у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що його син ОСОБА_5 помер внаслідок побиття в с.Халеп’я, вважав необхідним кваліфікувати дії підсудного та ОСОБА_7 як умисне вбивство групою осіб, просив призначити підсудному суворе покарання, шкоду підсудний не відшкодовував.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що спів мешкала із підсудним, вони розірвали відносини, підсудний виїхав на інше місце проживання за місяць до події, в той день потерпілий проводжав її додому, на автомобілі під’їхав підсудний, розпочав сварку, яку вона припинила, підсудний сів в машину, вони з потерпілим пішли далі, а машина їхала за ними, потім ззаду звалили потерпілого на землю, яким чином і хто саме звалив вона не помітила, однак нападників було двоє – підсудний та ОСОБА_7, на землі ОСОБА_7 сидів на грудях у потерпілого і наніс руками декілька ударів в груди, в голову не бив, а підсудний багато разів бив потерпілого ногами по обличчю, ОСОБА_8 ніяких ударів не наносив, стояв біля неї, вона кричала, щоб припинили бійку. Потерпілий знепритомнів, хтось сказав, що досить, троє хлопців сіли в машину і поїхали, потерпілий не відзивався, не рухався, хрипів. Після чого підсудний знову підбіг та декілька разів вдарив ногою в обличчя потерпілого. Вона подзвонила матері і розповіла про бійку. До цієї події в розмовах з нею по телефону підсудний погрожував вбити того, з ким вона буде зустрічатись, пропонував примиритись.
Свідок ОСОБА_7 показав, що вони з підсудним та ОСОБА_8 в різних барах вживали спиртні напої, їздили на автомобілі підсудного, останній сказав, що йому треба забрати масло, тому вони втрьох поїхали в с.Халеп’я, на вулиці в селі підсудний побачив свою колишню дівчину з іншим хлопцем, зупинився, був дуже збуджений, після розмови вони сіли в машину, а потерпілий з дівчиною пішли далі, потім підсудний знову вийшов і почав сварку, в ході якої потерпілий намагався вдарити підсудного, той вивернувся і вдарив потерпілого в груди, вони зцепилися, тоді він звалив їх на землю, щоб розборонити, на землі підсудний сів зверху та наносив удари головою і руками потерпілому, в цей час він стояв біля них, коли намагався розтягти їх, випадково задів ногою потерпілого в область тазу, ніяких ударів потерпілому він не наносив, ОСОБА_8, який стояв неподалік із ОСОБА_6, також потім допомагав відтягнути підсудного, однак також не бив потерпілого, підсудний декілька разів вдарив потерпілого головою в обличчя, більше п’яти раз кулаками рук в обличчя. Вони втрьох сіли в машину, після чого підсудний сказав, що хоче поговорити із дівчиною, знову вийшов із машини, однак з дівчиною не говорив, а вдарив потерпілого пару раз ногою, потерпілий був живий, хрипів, був непритомний, вони перетягнули його на узбіччя, щоб підняти голову. Свої неправдиві пояснення в міліції в день бійки щодо нанесення ним особисто ударів потерпілому пояснив залякуванням працівників міліції його арештувати, надалі він давав правдиві покази як свідок, покази свідка ОСОБА_6 в цій частині заперечив.
Свідок ОСОБА_8 показав, що вони з підсудним та ОСОБА_7 в різних барах вживали спиртні напої, їздили на автомобілі підсудного, останній сказав, що йому треба забрати масло, тому вони втрьох поїхали в с.Халеп’я, після чого мали намір піти на місцеву дискотеку, на вулиці в селі підсудний побачив свою колишню дівчину з іншим хлопцем, зупинився, сказав, що хоче поговорити із дівчиною, був дуже збуджений, після розмови вони сіли в машину, потім підсудний знову вийшов і почав сварку, в ході якої підсудний та потерпілий зцепилися і впали на землю, підсудний сів зверху та наносив удари головою і руками потерпілому, в цей час він стояв біля ОСОБА_6, а ОСОБА_7 стояв неподалік, а потім намагався розцепити підсудного і потерпілого, при цьому ОСОБА_7 ударів не наносив, він також. Потерпілий лише намагався захиститись від ударів підсудного. Він із ОСОБА_7 відтягнули підсудного від потерпілого і сіли в машину. Проїхавши декілька метрів підсудний знову зупинив машину, сказав, що хоче поговорити із дівчиною, однак підбіг до лежачого потерпілого і наніс 2-3 удари ногою в обличчя, погрожував вбити потерпілого, якщо ще побачить із своєю дівчиною. Вони втрьох відтягнули потерпілого на узбіччя, він був живий, дещо марив і хрипів.
Свідок ОСОБА_10 показала, що ввечері 8.12.2009 року приблизно о 23 год. до неї зателефонував підсудний, сказав, що приїде за своїм автомобільним маслом, був нетверезий, вона погодилась, через деякий час подзвонила її дочка ОСОБА_6 і розповіла, що підсудний із хлопцями б’ють потерпілого, ще через деякий час знову зателефонувала дочка, сказала, що не може підняти потерпілого, просила викликати швидку допомогу, у подальшому дочка розповіла, що ззаду звалили потерпілого, один із хлопців сидів зверху і бив руками, а підсудний бив ногами в голову.
Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_11 показав, що висновки проведеної по справі судово-медичної експертизи підтримує повністю, він виїжджав на місце пригоди, потерпілий лежав на спині обличчям догори, потерпілому було нанесено удари в голову, обличчя, заподіяно черепно-мозкову травму, спричинені ушкодження викликали кровотечу та могли викликати несвідомість, від чого потерпілий внаслідок відсутності рефлексів та можливості змінити позу захлинувся кров’ю, між спричиненням тілесних ушкоджень, які були небезпечними для життя в момент заподіяння, та наступившими наслідками – смертю потерпілого від аспірації кров’ю є причинний зв’язок.
Крім того, вина підсудного у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується також:
- протоколом огляду місця події від 09.12.2009 року, згідно якого було оглянуто ділянку вулиці Бобрицької в с. Халеп’я Обухівського району, де було виявлено та оглянуто труп гр. ОСОБА_5 /а.с.3-9/,
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 на місці показав, як саме він наносив тілесні ушкодження гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року /а.с.81-83/,
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_8 на місці показав, як саме відбувалися події ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в ході яких ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження гр. ОСОБА_5 /а.с.45-48/,
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю свідка ОСОБА_7, згідно якого ОСОБА_7 на місці показав, як саме відбувалися події ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в ході яких ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження гр. ОСОБА_5 /а.с.53-55/,
- протоколом очної ставки, проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, в ході якої ОСОБА_6 показала, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 в с. Халеп’я Обухівського району спричинив тілесні ушкодження її знайомому ОСОБА_5, від яких ОСОБА_5 помер на місці. Також ОСОБА_6 показала, що під час бійки, окрім ОСОБА_4 кілька ударів потерпілому наніс іще один хлопець, якого вона не розгледіла, але який приїхав до місця бійки разом з ОСОБА_4 ОСОБА_4 підтвердив той факт, що він спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5, але вказав, що окрім нього потерпілому ніхто більше тілесних ушкоджень не наносив /а.с.146-149/,
- протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, в ході якої ОСОБА_7 показав, що його знайомий ОСОБА_4 дійсно в його присутності та присутності ОСОБА_8 наніс тілесні ушкодження гр. ОСОБА_5 Сам він ОСОБА_5 тілесні ушкодження не наносив. ОСОБА_8 підтвердив покази ОСОБА_7, показавши, що не впевнений в тому, що бачив, як ОСОБА_7 наносив тілесні ушкодження потерпілому /а.с.152-154/,
- висновком проведеної по справі судово-медичної експертизи № 339/1 від 18.01.2010 року, згідно якої у гр. ОСОБА_5 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден на нижній щелепі, на передньо-бокових поверхнях шиї, на спинці та правому крилі носа, на верхній губі та на лобі зліва; синців навколо правого ока та на носі, крововиливу в лівій скроневій області; ран на верхній та нижній губі; крововиливів під оболонку та у речовину головного мозку та під м’яку оболонку спинного мозку в шийному відділі. Виявлені тілесні ушкодження відносяться : комплекс ушкоджень в області голови та крововиливів під оболонку спинного мозку – до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, інші окремо взяті ушкодження – до легких тілесних ушкоджень. Смерть потерпілого настала ІНФОРМАЦІЯ_2року внаслідок механічної асфіксії в результаті аспірації кров’ю /а.с.96-98/,
- висновками проведеної по справі судово-медичної експертизи № 71 від 03.03.2010 року, згідно якої виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин, які вказували при відтворенні обстановки та обставин події від 17.12.2009 року ОСОБА_4, свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_7 /а.с.103/,
- висновками судово-медичної імунологічної експертизи № 339 від 11.02.2010 року, якою встановлено належність п’ятен крові потерпілого на вилучених з місця пригоди речових доказах /а.с.108-110/,
- висновком комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 1169 від 23.12.2009 року, відповідно до якої ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав в тому числі не перебував у тимчасовому хворобливому стані, тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього також не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму у ОСОБА_4 під час проведеного обстеження не виявлено. Під час інкримінованих йому дій ОСОБА_4 в стані фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який би міг здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність не перебував, про це свідчить відсутність характерної для цих станів динаміки розвитку емоційної реакції. Крім того він перебував у стані алкогольного сп’яніння, що не дозволяє кваліфікувати його стан як фізіологічний /а.с.123-124/,
- оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_13, яка будучи матір’ю потерпілого показала, що по телефону 09.12.2009 року їй було повідомлено про смерть сина /а.с.63/.
Крім того, наявність вини підсудного у вчиненні вказаного злочину узгоджується із його показами на досудовому та судовому слідстві, оскільки з них вбачається, що він дійсно наносив численні тілесні ушкодження потерпілому в область життєво важливого органу – голови, тому характер і спосіб нанесення ударів (головою та ногами по голові) суд оцінює як підтвердження умислу підсудного на нанесення тяжких тілесних пошкоджень, які б потягнули саме смерть потерпілого.
Суд вважає, що підсудний під час скоєння злочину перебував в стані агресії, викликаної алкогольним сп’янінням та ревнощами, мав на меті нанести потерпілому тілесні ушкодження в ході бійки, яка виникла внаслідок раптово виниклих неприязнених стосунків. При цьому він усвідомлював значення своїх дій, керував ними, бажав нанести потерпілому тілесні ушкодження, наносивши удари в життєво важливі частини тіла допускав можливість спричинення таких ушкоджень, які б могли спричинити смерть.
Доводи щодо можливості кваліфікації дій підсудного як більш тяжкого злочину та притягнення до відповідальності інших осіб як співучасників спростовуються сукупністю зібраних по справі і досліджених в судовому засіданні доказами та не узгоджуються із фактичними встановленими під час судового слідства обставинами, зокрема підсудний заперечував наявність умислу на заподіяння смерті потерпілого, не передбачав можливості настання його смерті, а бажав лише нанести йому тілесні ушкодження, не розраховуючи їх тяжкість. За таких обставин, суд оцінює умисел підсудного при вчиненні інкримінованих діянь як такий, що був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров’ю потерпілого, тому в даному випадку відповідальність настає за фактично заподіяне тяжке тілесне ушкодження, яке потягло смерть потерпілого. Відповідно до ст.275 КПК України розгляд справи проводиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред’явленого йому обвинувачення. При оцінці доказів суд також враховує і положення ч.3 ст.62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Під час судового слідства не виявлено достовірних даних і доказів, які б спростовували пред’явлене підсудному обвинувачення і вказували б на наявність в діях підсудного чи інших осіб складу іншого, більш тяжкого злочину. При цьому покази підсудного, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 на досудовому та судовому слідстві є взаємоузгодженими, послідовними, узгоджуються із висновками проведеної у справі судово-медичної експертизи, проведеними по справі відтвореннями обстановки і обставин події, тому судом оцінюються як правдиві.
Пояснення, надані працівникам міліції підсудним та ОСОБА_7 09.12.2009 року в частині нанесення останнім ударів потерпілому під час вказаної бійки, суд до уваги не приймає, оскільки будучи попередженими про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України вони у подальшому заперечили подібні обставини та на досудовому і судовому слідстві дали послідовні, взаємоузгоджені покази, які іншими доказами по справі не спростовуються. Крім того, вказана у протоколі дата відібрання пояснень в частині зазначення місяця не відповідає фактичним обставинам.
Покази свідка ОСОБА_6 в частині зазначення механізму нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, участі у нанесенні ударів потерпілому свідком ОСОБА_7 суд оцінює критично і надає перевагу в цій частині показам підсудного, свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, експерта та висновкам проведеної у справі судово-медичної експертизи як таким що спростовують в цій частині покази свідка ОСОБА_6 та є послідовними і взаємоузгодженими. Крім того, покази ОСОБА_6 щодо нанесення ОСОБА_7 ударів в груди потерпілому спростовуються висновками експертизи, відповідно до яких в області грудної клітки у потерпілого тілесних ушкоджень не виявлено, а смерть наступила внаслідок нанесення ударів в голову, а таких ударів ОСОБА_7 не наносив відповідно до показів самої ОСОБА_6
Частково неправдиві пояснення підсудного при проведенні дослідчої перевірки щодо участі у вчиненні злочину крім нього також і іншої особи, суд розцінює як спосіб захисту та намір пом’якшити ступінь своєї вини. Крім того, підсудний визнав неправдивість таких пояснень та надав послідовні і підтверджені доказами покази, відповідно до яких він вчинив інкримінований ним злочин самостійно.
Суд вважає, що дії підсудного повинні бути кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у нанесенні ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що причинили смерть потерпілого.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом’якшують відповідальність, суд вважає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, який не має сім’ї, місця роботи, раніше не судимий, думку потерпілого, яка просив призначити суворе покарання та позбавити підсудного волі, суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу слід залишити утримання під вартою.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не пред’являвся.
Речові докази, що знаходяться в кімнаті збереження речових доказів Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області, які не представляють цінності слід знищити, а особисті речі слід повернути за належністю згідно ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді восьми років шести місяців позбавлення волі.
Час відбуття ОСОБА_4 покарання рахувати з 16 грудня 2009 року, зарахувавши йому в термін відбуття покарання строк затримання та перебування під вартою з 16 грудня 2009 року по 12 липня 2010 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу ОСОБА_4 залишити утримання під вартою в слідчому ізоляторі № 13 Управління Держдепартаменту України з питання виконання покарань в м. Києві і Київській області.
Речові докази по справі – листя та обгортку цукерки з плямами бурого кольору, зліпок сліду транспортного засобу, зрізи нігтів ОСОБА_5 знищити, інші речі (кепка, ліхтар, взуття, одяг) повернути потерпілому ОСОБА_9
На вирок може бути подана апеляція протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Київської області через Обухівський районний суд, а засудженим – з дня отримання копії вироку.
Суддя: підпис
Вирок не вступив в законну силу.
З оригіналом згідно. Суддя: