КОПІЯ
Цивільна справа № 2-1410-10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14 липня 2010 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Радченко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Аерок Обухів», відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа – ОСОБА_2, про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ВАТ «Аерок Обухів» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій зазначає, що 23.04.2010 року з вини третьої особи сталося ДТП, внаслідок чого пошкоджено належний позивачеві автомобіль і заподіяно матеріальну і моральну шкоду, обов’язок відшкодування якої просить покласти на відповідача як роботодавця третьої особи.
Під час розгляду справи в якості співвідповідача було залучено ВАТ «НАСК «Оранта», прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.
В судовому засіданні позивач позов з врахуванням уточнень підтримав повністю, просив стягнути кошти з ВАТ «Аерок Обухів» в повному обсязі заявлених позовних вимог, посилаючись на заподіяння йому шкоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху його працівником, сума позовних вимог не включає отриману від страхової компанія частину відшкодування, претензій до страхової компанії він не має, внаслідок тривалості ухилення відповідача та третьої особи від відшкодування збитків він був вимушений змінити життєвий уклад, користуватись транспортними послугами іншої особи, за що сплачував додаткові витрати, витратив багато часу і коштів на оформлення документів, підтверджуючих його право на відшкодування, це заподіяло шкоду його підприємницькій діяльності, вплинуло на відношення у сім’ї.
Представник відповідача ВАТ «Аерок Обухів» Налапій Л.М. проти позову заперечила повністю, посилаючись на недостатню обґрунтованість позовних вимог та завищення суми заподіяних збитків.
Представник відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання повторно не з’явився, хоч про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, заяв, клопотань чи заперечень суду не представив, причин неявки не повідомив.
Третя особа проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість суми позову, вину у вчиненні ДТП визнав.
Вислухавши сторони, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
23 квітня 2010 року приблизно о 07 год. 40 хв. на в’їзді в м.Обухів Обухівського району Київської області третя особа ОСОБА_2, керуючи автобусом «ЛАЗ 695 Н», державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху і вчинив зіткнення з автомобілем "Хюндай-Тюксон", державний номер НОМЕР_2, яким керував позивач, внаслідок чого автомобілю було спричинено механічні пошкодження, що підтверджується довідками ДАІ про обставини ДТП, про пошкодження транспортного засобу, протоколом про адміністративне правопорушення.
Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 30.04.2010 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у зв’язку із скоєнням ним вказаної дорожньо-транспортної пригоди 23 квітня 2010 року.
Власником автомобіля "Хюндай-Тюксон", державний номер НОМЕР_2, є позивач ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Власником автобусу «ЛАЗ 695 Н», державний номер НОМЕР_1, є відповідач ВАТ «Аерок Обухів», що підтверджується матеріалами справи.
Винний у скоєнні ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з власником автобусу – відповідачем ВАТ «Аерок Обухів» , що визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою
Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Враховуючи викладене, шкода, заподіяна внаслідок ДТП позивачеві повинна бути відшкодована відповідачем ВАТ «Аерок Обухів» як роботодавцем винного у ДТП ОСОБА_2
Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/6589417 в період вчинення ДТП відповідальність ВАТ «Аерок Обухів» була застрахована іншим відповідачем ВАТ «НАСК «Оранта».
Відповідно до полісу, укладений договір страхування належить до першого типу – тобто, згідно із п. 1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV від 01.07.2004 р., застрахованою є відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Третя особа на час скоєння ДТП керував автобусом на законних підставах, виконуючи свої трудові обов’язки.
Вищенаведені обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду даної цивільної справи.
Суд приходить до висновку, що обидва відповідачі повинні нести витрати по відшкодуванню заподіяної позивачеві шкоди, при цьому на страхову компанію слід покласти такий обов’язок лише в межах чинного законодавства та умов договору страхування.
Оцінюючи розмір заподіяної шкоди суд враховує наступне.
Матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Хюндай-Тюксон", державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 56 348,10 грн., що підтверджується висновком № 4703/10-18 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 23 червня 2010 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, повідомленням КНДІСЕ, рахунком-фактурою ТОВ «Паритет-Мотор-Сервіс», довідкою ДАІ .
Заперечення відповідача та третьої особи проти такого розміру матеріального збитку суд вважає неогрунтованими, оскільки вони всупереч вимогам ст.60 ЦПК України не підтверджені письмовими або будь-якими іншими доказами.
Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Співвідповідачем ВАТ «НАСК «Оранта» було в повному обсязі виконано умови договору страхування щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачеві, сплачено в якості страхового відшкодування 24 990 грн., що підтверджується повідомленням про одержання переказу, страховим актом.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.
Таким чином, залишок невідшкодованої страхової компанією матеріальної шкоди щодо пошкодження автомобіля складає 56 348,10 грн. - 24 990 грн. = 31 358,10 грн., який слід стягнути з відповідача ВАТ «Аерок Обухів» на користь позивача як потерпілого внаслідок ДТП.
Відповідно до п. 2 ст. 22 ЦК України, відшкодуванню підлягають втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки).
Крім того, позивач поніс додаткові витрати, пов’язані із неправомірним ухиленням відповідача ВАТ «Аерок Обухів» від виконання своїх цивільно-правових обов’язків та необхідністю підготовки до судового захисту своїх законних інтересів. Так, позивачем було фактично сплачено витрати на оплату послуг експерта в розмірі 515,52 грн., на оплату вартості поштових витрат в розмірі 38,84 грн., на оплату за переказ готівки в розмірі 10,31 грн., на оплату ксерокопій в розмірі 28 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями. Також позивачем було понесено додаткові витрати на оренду автомобіля в зв’язку із необхідність збору документів по фіксуванню наслідків ДТП, неможливістю користування власним пошкодженим автомобілем, забезпечення звичайної життєдіяльності позивача, в тому числі і його підприємницької діяльності як директора ТОВ «Символ», що узгоджується із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та не оспорюється відповідачами та третьою особою. Факт надання транспортних послуг особою, яка має відповідну ліцензію, факт оплати позивачем послуг та розмір таких витрат – 5 565 грн. – підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, ліценцією Міністерства транспорту та зв’язку України, ліцензійними картками, розцінкою маршрутів, товарним чеком ФОП ОСОБА_4 Враховуючи викладене суд вважає, що вказані витрати повинні бути відшкодовані відповідачем ВАТ «Аерок Обухів», оскільки позивачем вони понесені саме внаслідок неправомірних дій цього відповідача, а доводи про наявність причинного зв’язку заподіяної шкоди з ДТП знайшли підтвердження в судовому засіданні та не спростовані відповідачем та третьою особою .
Позовні вимоги в частині стягнення витрат на придбання ліків не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено причинний зв’язок між дорожньо-транспортною пригодою та спричиненням внаслідок ДТП шкоди здоров’ю позивача, тому суд вважає необґрунтованими посилання позивача на звернення до лікаря та купівлю ліків як наслідок неправомірних дій відповідача та третьої особи.
Таким чином, з відповідача ВАТ «Аерок Обухів» підлягає стягненню на користь позивача залишок невідшкодованої матеріальної шкоди на загальну суму 37 515,77 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою позивачеві було заподіяно моральну шкоду, відшкодування якої передбачено п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позовні вимоги стосовно відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають задоволенню частково, оскільки відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 5 від 31.03.1995 р., у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Суд вважає доведеними посилання позивача на заподіяння йому моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях позивача в зв’язку із пошкодженням належного йому майна та неправомірною відмовою відповідача відшкодувати завдані ним збитки, зміні життєвого укладу позивача внаслідок неможливості використання автомобіля.
Оцінюючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що грошова сума 10000 гривень відповідає фактичним обставинам справи, є достатньою і обґрунтованою, а також відповідає вимогам ст.23 ЦК України щодо розумності і справедливості при визначенні судом розміру такої шкоди.
Згідно п.9.3 ст.9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.
Згідно п.22.3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (435-15). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України (435-15). При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України (435-15), таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
У зв’язку з вищевикладеним суд вважає, що є підстави для стягнення із співвідповідача НАСК "Оранта" відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 550 грн., при цьому обов’язок по відшкодування іншої частини моральної шкоди слід покласти на іншого відповідача - ВАТ «Аерок Обухів» .
Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Оскільки відповідачами та третьою особою всупереч вимогам ст.ст.10,11,60 ЦПК України не доведено належними і допустимими доказами заперечень на позов, позивачем свої вимоги доведено лише частково, суд оцінює при вирішенні справи лише наявні у справі і вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати слід покласти на відповідачів відповідно до вимог ст.88 ЦПК України в повному обсязі пропорційно задоволеним позовним вимогам, що стосується також і фактично понесених позивачами судових витрат. Недоплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача ВАТ «Аерок Обухів».
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 9, 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Аерок Обухів» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 37 515 грн. 77 коп., відшкодування моральної шкоди в розмірі 7 450 грн., повернення судових витрат в розмірі 373 грн. 78 коп., а всього 45 339 гривень 55 копійок.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 550 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Аерок Обухів» на користь держави судовий збір в розмірі 129 гривень 88 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя підпис М.В.Кравченко
З оригіналом згідно. Суддя: