КОПІЯ
Цивільна справа № 2-1261-10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 липня 2010 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Радченко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив зобов’язати відповідача здійснити перенесення каналізаційно-фільтраційної ями на відстань вісім метрів від літньої кухні позивача, стягнути матеріальну шкоду в розмірі 9406 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
Відповідач в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей подала зустрічний позов, в якому просила зобов’язати ОСОБА_1 огородити пасіку, що розташована на його власній земельній ділянці по АДРЕСА_1, огорожею висотою не менше 2,5 метри та утримувати на пасіці кількість бджолиних сімей відповідно до площі пасіки із розрахунку 30 кв. метрів на одну бджолину сім’ю, стягнути моральну шкоду в розмірі 109406 грн.
В судовому засіданні позивач первісний позов підтримав повністю, проти зустрічного позову заперечив повністю, посилаючись на те, що він фактично проживає у літній кухні, внаслідок облаштування відповідачем вигрібної ями занадто близько від його помешкання, будинок тріскається та частково провалюється, йому заподіяна шкода в розмірі витрат на проведення капітального ремонту будівлі, а також моральна шкода в зв’язку із створенням неможливих умов проживання, запахами каналізації, неможливості підтримання належних умов для пасіки, зустрічний позов вважав безпідставним, оскільки в дворі відповідача можуть літати не його бджоли, що обумовлено особливість місця знаходження пасіки, також вважав, що посилання відповідача на санітарні вимоги його пасіки не стосуються, оскільки вона не є промисловою.
В судовому засіданні відповідач та його представник ОСОБА_3 проти первісного позову заперечили в повному обсязі, зустрічний позов підтримали повністю, посилаючись на те, що будівля, в якій проживає позивач не є житловою, розвалюється від віку без вини відповідача, на момент подання позову ОСОБА_2 вже перенесла вигрібну яму відповідно до санітарних вимог і права позивача не порушує, при цьому позивач на суміжній ділянці облаштував пасіку всупереч вимогам санітарних норм, внаслідок чого бджоли постійно залітають на її ділянку і кусають її та дітей.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні показали, що проживають у домоволодінні ОСОБА_2, постійно залітають бджоли із суміжної ділянки ОСОБА_1 та кусають дітей та людей, будівля, в якій живе позивач, є старою і в поганому стані від віку.
Вислухавши сторони, свідків, думку адвоката, перевіривши матеріали справи, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Сторони є власниками суміжних земельних ділянок та будинковолодінь по АДРЕСА_1, що підтверджується державними актами, договором купівлі-продажу, свідоцтвом про право на спадщину, технічними паспортами, довідками сільради, абрисом та іншими матеріалами справи.
З відповідачем по АДРЕСА_1 постійно проживають її неповнолітні діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження, довідкою сільради.
Паркан між земельними ділянками сторін відсутній, між сторонами неодноразово виникали спори з приводу суміжного землекористування, що підтверджується їх заявами до різних органів влади, рішеннями і актами сільради, листами Обухівської райСЕС, фотознімками та іншими матеріалами справи.
На належній ОСОБА_1 земельній ділянці по АДРЕСА_1 серед іншого розташовано літня кухня, яку позивач фактично використовує для проживання, що підтверджується технічним паспортом, листом райСЕС, актами обстеження, іншими матеріалами справи.
Крім того, на цій ділянці, цільове призначення якої згідно державного акту – для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_1 також розміщено і використовується в якості пасіки 15 бджолиних вуликів, при цьому ветеринарно-санітарний паспорт виписаний лише на 12 вуликів, що визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи
На замовлення позивача комунальним підприємством Обухівської районної ради було проведено обстеження будівлі, в якій фактично проживає ОСОБА_1, і встановлено її незадовільний технічний стан, потреба у здійсненні ремонту стін, підлоги та пічного опалення загальною вартістю 8 906 грн., що підтверджується актом, квитанцією, локальним кошторисом № 2-1-1.
Відповідачем ОСОБА_2 на власній земельній ділянці було побудовано вигрібну яму самовільно з порушенням санітарних норм, чим було порушено права позивача, що підтверджується постановою № 209 у справі про адміністративне правопорушення, протоколом № 15 від 27.01.2010 року, листами, актами і приписом Обухівської райСЕС, фотознімками та іншими матеріалами справи. Вказана яма, з якою позивач ОСОБА_1 пов’язує в межах наявних позовних вимог порушення своїх прав та інтересів, була засипана і ліквідована відповідачем до подачі позову позивачем, що визнається сторонами та підтверджується показами свідків та матеіралами справи.
На момент подання позову та в даний час відповідач ОСОБА_2 використовує побудовану на власній земельній ділянці без порушення архітектурно-будівельних і санітарних норм з відповідними дозволами сільради та райСЕС вигрібну каналізаційно-фільтраційну яму, що підтверджується листами сільради та райСЕС, квитанцією про внесення плати за видачу сертифіката відповідності, фотознімками та іншими матеріалами справи.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В матеріалах справи немає жодного документа, який би однозначно підтверджував наявність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу ОСОБА_1 При розгляді цієї справи судом не встановлено наявність причинного зв’язку між незадовільним технічним станом належної позивачеві літньої кухні та винними діями відповідача ОСОБА_2 при цьому з матеріалів справи вбачається, що незадовільний технічний стан цієї будівлі обумовлений її віком та технічними характеристиками, зокрема в технічному паспорті та акті обстеження зазначено, що будівля побудована в 1952 році, глинобитна з дерев’яним каркасом, покрівля з азбестоцементних листів.
Суд не приймає до уваги і вважає недопустимим доказом впливу вигрібної ями ОСОБА_2 на погіршення стану будівлі ОСОБА_1 акт та локальний кошторис № 2-1-1, виготовлений на замовлення позивача комунальним підприємством Обухівської районної ради, оскільки передбачені в ньому графи не містять підписів депутатів та голови Старобезрідичівської сільської ради, печатки ради, до обстеження не залучалась відповідач.
Доводи первісного позову про необхідність врахування санітарних норм щодо відстані вигрібної ями від літньої кухні як житлового будинку суд вважає необґрунтованими, оскільки вони суперечать правовому статусу нерухомого майна і не ґрунтуються на законі.
Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вважає, що доводи первісного позову ґрунтуються на припущеннях ОСОБА_1 про можливий вплив вигрібної ями на погіршення стану будівлі, зібраними у справі доказами такі обставини не підтверджуються. За таких обставин, доводи первісного позову про заподіяння відповідачем майнової шкоди суд вважає недоведеними належними і допустимими доказами.
Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно ч.1 ст.106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Пасіка ОСОБА_1 розміщена на суміжній із ОСОБА_2 земельній ділянці всупереч цільовому призначенню земельної ділянки, з порушенням ветеринарно-санітарних норм, зокрема відсутня огорожа заввишки не менше 2,5 метра, завищено кількість бджолиних сімей, чим порушено ст.15 Закону України «Про бджільництво», Закону України «Про ветеринарну медицину», п.1.3 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», якими визначено, що при розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення льоту бджіл, при визначенні розміру площі під пасіку, рощзраховують, що на одну бджолину сім’ю потрібно 30-35 кв.м залежно від способу розміщення бджіл, що підтверджується листом управління ветеринарної медицини в Обухівському районі, фотознімками та іншими матеріалами справи. Таким чином, доводи зустрічного позову про порушення прав та законних інтересів ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей узгоджуються із матеріалами справи, тому такі порушення підлягають судовому захисту.
Доводи ОСОБА_1 про неможливість застосування до нього вимог інструкцій та законодавства щодо пасіки по причині їх застарілості та непромислового характеру його пасіки суд вважає безпідставними, оскільки вимоги законодавства стосуються всіх учасників відповідних правовідносин і обов’язковими для виконання ними, в тому числі і позивачем ОСОБА_1
Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Під час розгляду справи сторонами не подано належних і допустимих доказів заподіяння один одному моральної шкоди, в судовому засіданні відповідні вимоги належно не обгрунтовані, тому суд вважає обидва позови в частині відшкодування моарльної шкоди недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вивчивши і проаналізувавши всі матеріами справи у їх сукупності, суд вважає недоведеними під час розгляду справи доводи первісного позову про порушення законних прав та інтересів ОСОБА_1, судом не встановлено наявності неправомірних дій ОСОБА_2 на момент подання позову і вирішення справи, тому в задоволенні первісного позову слід відмовити в повному обсязі. При цьому доводи зустрічного позову знайшли часткове підтвердження, тому зустрічний позов слід задовольнити частково відносно вимог про зобов’язання вчинити певні дії.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 15, 23, 386, 391, 1166, 1167 ЦК України, ст.15 Закону України «Про бджільництво», Законом України «Про ветеринарну медицину», Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди відмовити повністю.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_1 огородити пасіку, що розташована на його власній земельній ділянці по АДРЕСА_1, огорожею висотою не менше 2,5 метри та утримувати на пасіці кількість бджолиних сімей відповідно до площі пасіки із розрахунку 30 кв. метрів на одну бджолину сім’ю.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя підпис М.В.Кравченко
Рішення не вступило в законну силу.
З оригіналом згідно. Суддя: