Справа № 2-о-36
2010 року
Україна
ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року Городищенський районний суд
Черкаської області
в складі :
головуючого судді Подороги Л. В.
при секретарі Сидоренко О.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за заявою ОСОБА_1, за участю у справі зацікавленої особи – Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на те, що ОСОБА_2 був її чоловіком, у шлюбі з яким вона прожила 17 років, з 1993 року по 2010 рік. У 2009 року їх шлюб був розірваний. Під час перебування у шлюбі, у заявниці та її чоловіка народилось двоє дітей: син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер. При житті, в листопаді 1988 року, ОСОБА_2 був призваний на службу до армії, звідки звільнився у жовтні 1990 року. На ім’я чоловіка, Городищенським військовим комісаріатом, був виданий військовий квиток НОМЕР_1. Однак, у зазначеному документів, прізвище чоловіка заявниці було помилково вказано «ОСОБА_2», замість «ОСОБА_2». Служба у війську зараховується до загального трудового стажу. При зверненні заявниці до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі, з метою призначення пенсії на неповнолітніх дітей, у зв’язку з втратою годувальника, вказана розбіжність у написані прізвища покійного чоловіка, стала перешкодою для отримання зазначеної пенсії. Оскільки, спростувати дану неточність можливо лише шляхом здійснення цивільного судочинства, ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності військового квитка НОМЕР_1 її покійному чоловіку ОСОБА_2.
У судовому засіданні, ОСОБА_1 підтримала свої вимоги. Представник зацікавленої особи - Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі - Пістун О.В. визнала заявлені вимоги у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.
Заслухавши пояснення заявника, представника зацікавленої особи, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили той факт, що покійний чоловік заявниці ОСОБА_2, дійсно проходив військову службу у прикордонних військах та, що військовий квиток, виданий на ім’я ОСОБА_2, належить саме чоловікові заявниці - ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення. Судом установлено, що чоловік заявниці - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, з листопада 1988 року по жовтень 1990 року, дійсно проходив військову службу в Збройних Силах, про що зазначено у військовому квитку НОМЕР_1. Однак, у даному військовому квитку, помилково, прізвище його володільця було вказано «ОСОБА_2», замість вірного «ОСОБА_2».
Заява підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2, копією військового квитка, копією свідоцтва про розірвання шлюбу, копіями свідоцтв про народження дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, ст.11, ст.209, ст.212, ст.ст.214-215, ст. 256, ст.259, ст.292, ст.294 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ :
заяву задовольнити. Встановити факт, що військовий квиток НОМЕР_1, виданий 12.11.1988 року Городищенський районним військовим комісаріатом, Черкаської області на ім’я «ОСОБА_2», належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, через суд першої інстанції, протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Суддя: Л.В. Подорога