ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" червня 2006 р. Справа №13/2990-А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької
області м. Нетішин
до Суб”єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин
про стягнення суми 262,72 грн. заборгованості по сплаті
страхових внесків
Суддя Матущак О. І.
Представники сторін:
позивача: Полудняк А.Г. по довіреності № 1299/07 від 15.03.2006р.
відповідача: не з”явився
Позивач у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на користь Фонду суму 262,72 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному об”ємі, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами, поданими до позовної заяви.
Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в засідання суду не з”явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом.
Розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.
У відповідача станом на 27.04.2006 року утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті 32 % від чистого доходу у сумі 262,72 грн., що підтверджується поданим позивачем розрахунком суми страхових внесків за 2005 р. самостійно поданим до органу стягнення, тобто узгодженим та актом розрахунку суми доплати від 24.03.2006р.
На підставі даного розрахунку та акту, позивачем 27.04.2006р. в адресу відповідача було надіслано вимогу за № Ф-191 про сплату заборгованості по страховим внескам, яку він отримав, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 10474 від 04.05.2006р.
Приймаючи постанову господарським судом враховується наступне.
Відповідно ст. 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники -фізична особа -суб”єкт підприємницької діяльності, підлягає загальнообов”язковому державному пенсійному страхуванню та згідно ст. 15 є платником страхових внесків. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі пенсійного фонду.
Згідно п. 6 п. 2 ст. 17 Закону, фізична особа -суб”єкт підприємницької діяльності, як страхувальник, зобов”язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. 4.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, розмір мінімального страхового внеску становить 32 % мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків.
Згідно п. 5.3 Інструкції, визначення сум страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування здійснюється на підставі: даних у річних розрахунках, даних у розрахунку авансових сум страхових внесків.
Страхові внески платники сплачують, крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня, до 15 листопада -авансові платежі в розмірі 25 % річної суми страхового внеску, розрахованого внеску, розрахованого ним самостійно із очікуваного чистого доходу.
Згідно п. 5.3.1 Інструкції, суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 01 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. При цьому розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32 %.
Дослідивши усі матеріали справи та давши їм правовому оцінку в сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, тому підлягає задоволенню у повному об”ємі.
Керуючись ст. ст. 11, 15, п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов”язкове державе пенсійне страхування”, ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 104, 105, 112, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити у повному об”ємі.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині, м. Нетішин пр-т Незалежності, 12 а/с 169 ( код 14150571 ) суму 262,72 ( двісті шістдесят дві гривні 72 коп.) заборгованості по сплаті страхових внесків.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Матущак
Віддруковано 3 примірники:
1-до справи,
2-позивачу,
3-відповідачу.