АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6569/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєв О.В.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бондаря М.С.
суддів: Кухаря С.В.
Гончара О.С.
при секретарі Повєткіній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2010 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором поруки та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2010 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі Банк) звернулось з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 148 144,82 грн., по простроченим відсоткам в розмірі 26 073,43 грн., по пені за прострочені проценти в розмірі 34 139,09 грн., по пені за прострочений кредит в розмірі 19 441,71 грн., а всього в розмірі 227 799,05 грн., в рахунок погашення заборгованості просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2010 року позов задоволено повністю.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 227 799 грн. 05 коп., суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
В рахунок погашення заборгованості у сумі 227 799 грн. 05 коп. за кредитним договором № 17-801-038К від 24.03.2008 року звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом реалізації через проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації триста тисяч вісімсот три гривні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити, в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в сумі 227 799,05 грн., суми сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. – відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судом установлено, що 24 березня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 17-801-038К, на підставі якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 151 500,00 гривень, зі сплатою 17,5% річних та кінцевим терміном повернення до 24 березня 2023 року ( арк. с. 7-9). За порушення термінів сплати заборгованості по кредиту та відсоткам за ним встановлена пеня у розмірі 1% (п.6.1) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу, який повинен сплатити відповідач та передбачено дострокове стягнення кредитного боргу (п. 3.4 Договору).
В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 24 березня 2008 року (п. 5.1 договору) між Банком та ОСОБА_4 укладений договір поруки № 17-801-038П, згідно якого у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відповідають перед банком як солідарні відповідачі в повному обсязі, в т.ч. по основному боргу, оплаті щомісячних процентів та підвищених процентів, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.
Крім того, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 24.03.2008 р. між Банком та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір № 17-801-0381, за яким відповідач ОСОБА_5 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 Згідно п.2 іпотечного договору зазначене нерухоме майно передавалось в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором, укладеного з ОСОБА_5 (а.с. 11-13), за умовами п. 3 договору іпотеки з ціною предмета іпотеки триста тисяч вісімсот три гривні (а.с. 11).
ОСОБА_5 обов’язки по кредитному договору належно не виконує, тому станом на 29.01.2010 року у нього виникла заборгованість, яка складається з: заборгованості по кредиту в розмірі 148 144,82 грн., по простроченим відсоткам в розмірі 26 073,43 грн., по пені за прострочені проценти в розмірі 34 139,09 грн., по пені за прострочений кредит в розмірі 19 441,71 грн., всього в розмірі 227 799,05 грн. (а. с. 14-20).
Відповідно до умов договору, Банк направляв відповідачам повідомлення про необхідність виконання зобов’язань щодо заборгованості по кредиту (а.с. 24 -27).
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки або шляхом проведення прилюдних торгів або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Отже, суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно відповідачки на суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 227 799 грн. 05 коп. для звернення стягнення на заставлене майно й обґрунтовано задовольнив в цій частині позов. Однак у відповідності до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" рішення суду в частині порядку реалізації майна підлягає зміні з зазначенням, що продаж може відбуватися і із додержанням процедури, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Доводи апеляційної скарги є безпідставними і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 задовольнити частково
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2010 року у цій справі змінити. Доповнивши другий абзац резолютивної частини рішення словами «або шляхом застосування процедури, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".
Решту рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: