УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Мацелюх П.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, –
ВСТАНОВИВ:
13 липня 2010 року постановою судді Святошинського районного суду м. Києва Довганюка І.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 425 грн.
Як вбачається зі змісту постанови суду, 23 червня 2010 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Ховер», д. н. з. НОМЕР_2, по проспекту Перемоги, 73 в м. Києві, порушивши вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Форд», д.н.з.НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, після чого останній здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, та відбійником, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляції ОСОБА_3 не погоджуючись з постановою суду, на обґрунтування наведеного зазначає, що: про час і місце розгляду справи він належним чином повідомлений не був; ДТП сталася внаслідок дій водія автомобіля «Форд», який різко виїхав правою боковою задньою частиною з
________________________________________________________
Справа № 33-1511/10 Головуючий в суді першої інстанції – Борисюк Л.П.
Категорія: ст. 124 КУпАП Апеляційний суд – Мацелюх П.С.
4-ої колії руху на 3-тю колію, по якій рухався його автомобіль, а на схемі ДТП неправильно зазначено місце розташування автомобіля «Форд»; працівниками ДАІ та судом неправомірно не опитано пасажира його автомобіля ОСОБА_7 З наведених підстав просить постанову суду скасувати.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 13 липня 2010 року, мотивуючи пропуск тим, що суд про час і місце розгляду справи він належним чином повідомлений не був, а оскаржувану постанову йому було направлено 19 липня 2010 року, і з того часу вважає за необхідне обчислювати строк апеляційного оскарження.
В судове засідання апелянт ОСОБА_3 не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про порушення ОСОБА_3 п. 12.1 Правил дорожнього руху України відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23 червня 2010 року, схеми ДТП від 23 червня 2010 року, пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким суд дав належну оцінку.
Щодо фактичних обставин вчиненого правопорушення Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, вважати який сумнівним чи недостовірним підстав немає.
Доводи апелянта про те, що його автомобіль рухався у 3-ій колії, а «Форд» – у 4-ій, та на схемі ДТП неправильно зафіксовано місце розташування автомобіля «Форд», – є безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться пояснення самого ОСОБА_3, які повністю узгоджуються зі схемою ДТП, підписаною обома учасниками, у тому числі, й ОСОБА_3 без зауважень, про те, що місцем зіткнення була 3-тя смуга руху.
Твердження ОСОБА_3 в апеляції щодо винуватості у виникненні ДТП іншого учасника ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки дана обставина не спростовує винуватості ОСОБА_3 в порушенні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, який зобов’язує водія при обранні безпечної швидкості руху враховувати будь-які зміни дорожньої обстановки; а крім цього, протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 в матеріалах справи не міститься, а тому встановлення винуватості іншого учасника ДТП у вчиненні адміністративного правопорушення не є предметом розгляду даної справи та виходило б за межі повноважень суду.
Доводи апелянта про те, що працівники ДАІ та суд безпідставно не відібрали пояснення у його пасажира ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки пояснення ОСОБА_7, надані апелянтом як додаток до апеляції, суд апеляційної інстанції дослідив та вважає, що вони не спростовують винуватості ОСОБА_3 в порушенні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, з огляду на вищезазначене.
Враховуючи викладене, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни або скасування немає.
Разом з тим, причину пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції вважає поважною, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про своєчасне отримання ОСОБА_3 повідомлення про час і місце розгляду її розгляду, як вбачається з наданої апелянтом копії конверту, копію постанови суду від 13 липня 2010 року йому було направлено 19 липня 2010 року, тобто після сплину передбаченого ч. 1 ст. 285 КУпАП 3-денного строку з дня винесення постанови. З даного моменту до подання апеляції – 29 липня 2010 року, згідно з поштовим штемпелем на конверті, встановлений ст. 289 КУпАП 10-денний строк на апеляційне оскарження апелянтом пропущено не було. Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а пропущений ним строк – поновленню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_3 строк апеляційного оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2010 року.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2010 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 425 грн., залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_3 – без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва П.С. Мацелюх