Справа № 1-446/10                                                                                                        копія

П О С Т А Н О В А

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді:                                            Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі:                                                                 Ярмольській І.В.

за участі прокурора:                                                     Дядюк Ю.В.

захисника:                                                                     ОСОБА_1

представника потерпілого:                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має середню-спеціальну освіту, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

-   у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2007 року близько 20 години 20 хвилин водій ОСОБА_3 керував на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля серії ПЗС № 143952 технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ-110557» державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4. В салоні автомобіля знаходився пасажир - ОСОБА_5, 1983 р.н. Рухаючись зі швидкістю 60 км/год по лівій смузі руху проїжджої частини дороги вул. Білогородська в напрямку пл. Леніна у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, що має по дві смуги для руху транспортних засобів в протилежних напрямках загальною шириною 18,1 м., розділених між собою суцільною лінією дорожньої розмітки, водій ОСОБА_3, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, визначеного дорожнім знаком 5.35.1 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», що розташований на перехресті з вул. 40 років Жовтня та, виявивши, що проїжджу частину автодороги з права наліво, відносно напрямку його руху, по нерегульованому пішохідному переходу розпочав переходити пішохід ОСОБА_6, 1976 р.н., в порушення вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також бути взаємно ввічливими, п. 1.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3 (б) Правил дорожнього руху України, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну; п.4.16 (а) Правил дорожнього руху України, згідно якого пішохід має право на перевагу під час переходу проїжджої частини, позначеними нерегульованими пішохідними переходами, та п. 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, допустив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не зменшив швидкість, не зупинився, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_6, який розпочав рух по пішохідному переході та скоїв наїзд на останнього.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжке тілесне ушкодження. Згідно заключення судово-медичної експертизи № 442/Д від 21.11.2007 року з 16.05.07р. по 12.06.07р. ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні, де при огляді, рентгенологічному обстеженні і оперативному лікуванні йому був встановлений діагноз: Політравма. Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Забійна рана потиличної області. Відкритий перелом обох кісток лівої гомілки в с/3. Проникаючі рани правого колінного суглоба, з ушкодженням зв'язок. Рвано-забійні рани правої гомілки і стегна. Садна обличчя. Виявлені тілесні ушкодження заподіяні тупими предметами, могли утворитися в строк і при обставинах, вказаних в постанові. Відкритий перелом с/3 більшоберцевої кістки відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. У історії хвороби є запис про те, що при вступі в стаціонар  ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Проба Раппопорта позитивна. Порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з настанням наслідків.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України, визнав частково та суду пояснив, що 16.05.2007 року біля 20 год. 20 хв. він, керуючи службовим автомобілем марки „ЗАЗ-110557”, рухався по вул. Білогородській в напрямку пл. Леніна м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Швидкість руху його автомобіля складала приблизно 60 км/год. Крім нього, в автомобілі також знаходився на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_5 Доїжджаючи до перехрестя з вул. 40 років Жовтня, він побачив, як у межах пішохідного переходу, який позначений відповідними знаками та дорожньою розміткою, з права наліво відносно напрямку руху його автомобіля почав переходити у темпі звичайної ходи пішохід. Коли пішохід дійшов практично до середини проїжджої частини дороги, прийняв праворуч, щоб його об’їхати. Однак, раптово пішохід розвернувся і почав бігти назад. Він почав гальмувати, але уникнути наїзду не вдалось. Він вийшов з автомобіля, викликав працівників міліції та карету швидкої медичної допомоги.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним ОСОБА_3, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України, повністю підтверджується:

 - показами потерпілого ОСОБА_6 , який суду пояснив, що 16.05.2007 року біля 20 години 20 хвилин він повертався додому з роботи. Підійшовши до перехрестя вул. Білогородської та 40 років Жовтня, почав переходити проїжджу частину по пішохідному переходу. Зробивши приблизно 5 кроків по пішохідному переходу, побачив автомобіль марки „ЗАЗ”, який наближався до нього і зрозумів, що автомобіль не збирається гальмувати. Коли він зробив два кроки назад, відчув удар у ліву частину тіла, від чого втратив свідомість.

Свій цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 30800 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000 грн. підтримую в повному обсязі. Завдана йому матеріальна шкода полягає у витратах на лікування, а також у втраті працездатності. Завдана йому моральна шкода полягає у перенесеному фізичному болі та стражданнях, пов’язаних з лікуванням травм, які він отримав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

 - показами свідка ОСОБА_7 , який суду пояснив, що 16.05.2007 року біля 20 години 20 хвилин він їхав разом з ОСОБА_3 на автомобілі марки „ЗАЗ” в м. Боярка по вул. Білогородській в напрямку площі Леніна. Він перебував на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_3 був за кермом. Рухались вони зі швидкістю приблизно 60 км/год. Доїжджаючи до перехрестя вул. 40 річчя Жовтня та вул. Білогородської м. Боярка, він побачив пішохода, який перетинав проїжджу частину з права наліво відносно напрямку їхнього руху. Коли пішохід дійшов до середини проїжджої частини, ОСОБА_3 почав об’їжджати його праворуч, а пішохід почав бігти назад. ОСОБА_3 почав гальмувати, але не встиг і допустив наїзд на пішохода. Коли вони зупинились, ОСОБА_3 викликав працівників міліції та карету швидкої медичної допомоги.

Крім того, вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України. повністю підтверджують докази, які є в матеріалах справи і які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

-   протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, об’єктом якого являється перехрестя вул. 40 років Жовтня та Білогородської м. Боярки Києво-Святошинського району Київської області. На вказаному перехресті встановлено дорожній знак „пішохідний перехід” (а.с. 10-13);

-   схема дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 15);

-   довідка, згідно якої ОСОБА_6 16.05.2007 року звернувся до приймального відділення Києво-Святошинської ЦРЛ і йому було встановлено діагноз: ЗЧМТ. Забійні садна голови. В.Перелом обох кісток лівої гомілки в середній третині. Забійна рана верхньої третини гомілки (а.с. 19);

-   заключення експерта № 442/Д від 26.10.2007 року, згідно якого з 16.05. по 12.06.2007 року ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні, де при огляді, рентгенолочному дослідженні і оперативному лікуванні, йому було встановлено діагноз: Політравма. Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Забійна рана потиличної області. відкритий перелом обох кісток лівої голені в середній третині. Проникаючі рани правого колінного суглоба, з ушкодженням зв’язок. Рвано-забійні рани правої голені та стегна. Садна обличчя. Виявлені тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк і при обставинах, вказаних в постанові. Відкритий перелом середньої третини більшоберцевої кістки відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечним для життя. В історії хвороби мається запис про те, що при потраплянні в стаціонар ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 34-35).

 Органи досудового слідства правильно кваліфікували дії ОСОБА_3 а ч. 2 ст. 286 КК України,  як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

В ході слухання справи захисник ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у звязку з амністією. Вислухавши думку прокурора, потерпілого, представника потерпілого, які не заперечували задоволенню клопотання, вивчивши матеріали кримінальної, справи суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 6 КПК України порушена кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Відповідно до п. є ст. 1 Закону України „Про амністію” від 09.06.2007 року звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань не повязаних з позбавленням волі  підпадають особи, засуджені за вчинення злочинів з необережності, за які законом передбачене покарання, менш суворе,  ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнані хворими на туберкульоз.

Відповідно до ст. 6 закону України „Про амністію” особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання досудового слідства чи не розглянуті судами підлягають звільненню від кримінальної відповідальності..

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 14.04.2007 року по даний час знаходиться на диспансерному обліку в туберкульозному відділі Києво-Святошинської ЦРЛ з приводу осередкового туберкульоза нижньої долі праворуч, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, вчинив злочин з необережності до набрання чинності Закону України „Про амністію” від 09 червня 2007 року.

За таикх обставин ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа відносно нього підлягає закриттю.

Суд залишає без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_6

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.  6 п. 4, 282 КПК України ст.ст. 1 п. є Закону України „Про амністію” від 09 червня 2007 року, -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу за обвинуваченням   ОСОБА_3   за ч 2 ст. 286  КК України закрити  відповідно до Закону України “Про амністію” від 09.06.2007 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до  набрання вироком законної сили , - залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 залишити без розгляду.

На постанову може бути подана апеляція в семиденний термін із дня її винесення прокурором, підсудним та його захисником, потерпілим та його представником.

СУДДЯ: / підпис /