Справа № 2-  2017/2010

                                                              Р І Ш Е Н Н Я  

                                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 вересня  2010 року                    Ленінський   районний суд міста Луганська в складі:  

   головуючого: судді – Кравченко Н.О.,

   при секретарі –  Гусевій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягненні пені за прострочення сплати аліментів,-  

                В С Т А Н О В И В:

24 березня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою про збільшення розміру аліментів та стягненні пені за прострочення сплати аліментів. 8 червня 2010 року позивачка уточнила позивні вимоги, в обґрунтування яких зазначила,   що  відповідно до виконавчого листа А-48 від 05.04.1999 року відповідача зобов’язаний сплачувати аліменти у розмірі ? всіх видів доходів на неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку позивачки та відповідача. У теперішній час дитина хворіє на  низку хронічних захворювань, зокрема дискінезія жовчних протоків, вегето-судинна дистонія, артрит, плоскостопість, порушення постави з деформацію грудної клітини, ПМК І-ї стадії, антено-вегетативний синдром, що потребує значних фінансових витрат з боку матері, оскільки дитина фактично мешкає з матір’ю. Також позивачкою зазначено, що відповідач має значну заборгованість зі сплати аліментів, що підтверджується відомостями ВДВС Луганського міського управління юстиції. Таким чином, позивачка просить збільшити розмір аліментів з ? на 1/3 частину усіх видів доходів, стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів  у сумі 4400,92 грн., моральну шкоду за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 1700 грн., судові витрати у сумі 51 судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та витрати пов’язані із наданням правової допомоги.            

У судовому представник позивачки підтримав  заявлені вимоги, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні пред’явленому позову.  

Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні  заперечував проти задоволення позивних вимог, про що надав суду письмові  заперечення, в яких зазначив, що вважає безпідставними ствердження позивачки щодо наявної заборгованості, також вважає не доведеним документально факту додаткових витрат на утримання дитини та її лікування,відповідач у запереченнях зазначив, що отримує заробітну плату у розмірі 364,05грн., 276,30 грн. з яких перераховує як аліменти на утримання доньки, та не має фінансової  змоги сплачувати збільшені аліменти.    

 Вислухавши учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.  

Відповідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.  

Згідно до ст. 181, 183  Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання  дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу його батька (матері) і (чи) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу) матері, батька яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.  

Відповідно до ч. 1 ст. 182   Сімейного Кодексу України   при визначенні розміру аліментів суд враховує   стан    здоров'я і матеріальне становище    платника аліментів,    наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків.  

Отже, максимального розміру аліментів закон не встановлює, оскільки у кожному випадку він визначається судом з урахуванням потреб дитини і можливостей її матері, батька.  

Згідно ч. 1 ст. 192   Сімейного Кодексу України    розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або покращення стану здоров’я будь-кого з них.  

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 батьком неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане підтверджується фотокопією свідоцтва про народження І-ЕД №116885 від 11.03.1999 року /а.с. 15/.  

Відповідно до виконавчого листа А-48 від 05.04.1999 року відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти у розмірі ? всіх видів доходів на неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею повноліття/а.с.42/.  

Відповідно довідки про доходи ОСОБА_2  №122 від 19.07.2009 року, виданою філією «Аеробуд-Захід»  ЗАТ «Аеробуд», сума отриманого нарахованого заробітку  за березень 2010 року – червень 2010 року складає 1382,67 гривень. /а.с.52/

Відповідно до довідки Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 22.07.2010 року №11-543, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за 2009 рік складає 702,30грн.(447,0+22,50+232,80), за 2010 рік1335,64 (287,70+394,0+522,34+66,30+55,30+(-45,0)+55,30, разом станом на 01.07.2010 року 2038,24грн./а.с.54/.  

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості  потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.  

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.  

Також, судом встановлено, що неповнолітня донька відповідача а ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на диспансерному обліку у Луганській багатопрофільній дитячій лікарні №1 з хронічними діагнозами: Метаболічна кардіомиопатия, пролапс митрального клапану, дискінезія жовчних протоків, нефроптоз справа Іст. Аденоїди І-ІІст., вегето-судинна дистонія, люмбалгия  попереку,С-подібний сколіоз, плоскостопість, двобічна хвороба Осгуд-Шляттера. Як зазначено у листі на ім’я суду  порушення постави з деформацію грудної клітини, ПМК І-ї стадії, антено-вегетативний синдром, та потребує достатній фізичний розвиток, лікування якого потребує повноцінного харчування та приймання ліків. /а.с. 50/  

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.  

Суд вважає за можливе задовольнити позивні вимоги в часті збільшення розміру аліментів до 1/3 частки всіх видів доходів відповідача, з огляду на хронічний хворобливий стани дитини, що потребує  системного лікування із значними матеріальним витратами, що підтверджується матеріалами стпраи.      

Згідно до ч.1 ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.  

Тому,  з урахування наявної заборгованості та кількості днів прострочення, пеня за несвоєчасну сплату аліментів складає  4400,92 грн., виходячи з наступного розрахунку:

За вересень 2009 року (447*1%)*336=1501,92 грн.; За листопад 2009 року (22,5*1%)*275=61,88 грн.; За грудень  2009 року (232,80*1%)*244=568,03 грн.;За січень 2010 року (287,70*1%)*213=612,80 грн.; За лютий 2009 року (394*1%)*185=728,90 грн.; За березень 2010 року (522,34*1%)*154=804,40 грн.; За квітень (66,30*1%)*124=82,21 грн.;За травень (55,30*1%)*93=51,43 грн.; За червень 2010 року (-45,0*1%)*63=-28,35 грн.; За липень 2010 року (55,30*1%)*32 =17,70 грн.

Згідно до Закону України «Про виконавче провадження» вирішення питання щодо процедури погашення за рахунок боржника є компетенцією державного виконавця, на виконанні в якого знаходиться виконавчий документ.  

 При цьому чинним законодавством не передбачено можливості стягнення заборгованості по аліментам, присудженим за рішенням суду, в судовому порядку, тобто повторне покладення на платника аліментів аліментного зобов’язання. Заборгованість, яка виникла повинна погашатися відповідачем під контролем державного виконавця шляхом відрахування з його заробітної плати паралельно з поточними щомісячними платежами на утримання дитини.  

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

Суд вважає, що внаслідок невиконання рішення суду, позивач зазнала душевних страждань через зміну звичайного способу життя, що викликано необхідністю відшкодування коштів для самостійного утримання дитини, тобто останній завдано моральної шкоди.  

Відповідачем не надано доказів, що моральна шкода заподіяна не з його вини.   Між вказаними діями відповідача та заподіяною моральною шкодою позивачу існує причинний зв'язок і вбачається вина відповідача, а тому вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є законними.  

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з тривалості та глибини душевних страждань, часу вимушених змін у життєвих стосунках позивача, відсутності доказів зі сторони позивача щодо заподіяної моральної шкоди саме в розмірі  1700 гривень, а тому вважає розмір шкоди дещо завищеним і з врахуванням вимог розумності і справедливості вважає можливим стягнути на користь позивача 500 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст.88 ЦПК України стягненню на користь позивача підлягають також судові витрати по справі, а також частково витрати, пов’язані з наданням юридичної допомоги.  

В зв’язку з частковим задоволення позову, суд вважає, що частково підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення судових витрат, зокрема щодо стягнення витрат на правову допомогу. Згідно наданої позивачем копії квитанції таки витрати складають 2500 грн. (а.с.29-31). При визначені суми, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує положення постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ…» № 590 від 27.04.2006 року, відповідно до яких   витрати, пов’язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, не повинні перевищувати суму, що обчислюється з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. На підставі викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача витрати пов’язані з отриманням правової допомоги в розмірі  800 грн.  

      Керуючись ст.ст. ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 215  ЦПК України, ст.ст. 180, 196 СК України, 1167 ЦК України ,  суд, -  

                                                                    ВИРІШИВ:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про збільшення розміру аліментів, стягнення пені за прострочення сплати аліментів,стягнення моральної шкоду за несвоєчасну сплату аліментів у сумі, стягненні судових витрат, задовольнити частково.  

Збільшити  розмір аліментів, що стягуються, згідно з рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 02 квітня 2009 року, з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  з ?  до 1/3 часток усіх видів доходів  щомісячно починаючи з дня винесення рішення  до досягнення дитиною  повноліття.  

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів з вересня 2009 року по 01.09.2010 року у сумі 4400,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за несвоєчасну сплату аліментів  500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані з отриманням правової допомоги в розмірі  800 грн.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі   51 (п’ятдесят одна) гривня, витрати у розмірі 120 (сто двадцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський  районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення  апеляційної скарги.

  Головуючий суддя:                                                                         Н.О. Кравченко