Справа 22-2435 /2007 Головуючий першої інстанції Чернецький В. А.
Категорія 27 Доповідач Денисенко Л.Л.
РІШЕННЯ Іменем України
12 березня 2007 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
Головуючого Денисенко Л.Л. суддів Лоленко А.В. Жданової В.С. при секретарі Іванової С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції відповідача ОСОБА_1
на рішення Костянтинівського міськрайонного суду
від 25 грудня 2006 р.
по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 25 грудня 2006 року позовні вимоги задоволено. Зобов"язано ОСОБА_1. у місячний термін спростувати недостовірну інформацію, викладену ним у газеті „Провінція" №28 від 12 липня 2006 року у статті, Дто хоче підставити міського голову?" шляхом подання до газети „Провінція" відповідної статті. Зобов"язано редакцію газети „Провінція" надрукувати статтю про спростування ОСОБА_1недостовірної інформації.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. і судові витрати 16 грн., а всього 1 016 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просе скасувати рішення суду і в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що суд не врахував те, що позивач, як керівник транспортного підприємства неодноразово виступав з пропозиціями про скорочення пільг в частині звільнення від сплати за проїзд в транспорті, чим порушував права громодян і його права особисто, бо він є пенсіонером і користується такими пільгами. На засіданні круглого столу 7 липня 2006 року, який проводився міською радою позивач пропоновував різні засоби скорочення пільгових прав по оплаті у місцевому транспорті і тому він правильно у зазеті „Провінція" від 12 липня 2006 року повідомив про це громадян. Суд також необгрунтованно визначив суму моральної шкоди 1000 грн., оскільки він пенсіонер, отримує пенсію 488,91 грн.
- 2 -
В судовому засіданні відповідачОСОБА_1. підтримував апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_2. та його представник просили залишити рішення суду без зміни, представник газети, Дровінція" просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що у №28 від 12 липня 2006 року газети „Провінція" відповідач ОСОБА_1 у статті „Хто хоче підставити міського голову?" розповідаючи про круглий стіл у міській раді вказав про те, що позивач ОСОБА_2., як голова постійнної комісії міської ради вів засідання круглого столу, виступив з пропозицією про скорочення пільг по сплаті за проїзд у місцевому транспорті і погрожував, що він запише місто без місцевого транспорту і заставе всіх ходити пішки, якщо не будуть прийняті його пропозиції і що він не поважає закон. Приведена інформація не відповідає дійсності, оскільки в протоколі засідання круглого столу приведено виступ позивача, в якому позивач доповідав про стан місцевого транспорту і вказував на борги транспортних підприємств і на те, що якщо не будуть борги погашені і не будуть застосовані необхідні заходи для погашення боргів місцевого бюджету транспортним підприємствам, то транспорт не зможе працювати і всім прийдеться ходити пішки. Відповідач не представив доказів того, що наведена ним у газеті інформація є достовірною. Недостовірна інформація є негативною вона вплинула на честь, гідність і ділову репутацію позивача, оскільки у місті він відома людина і це мало вплив на його стосунки у сім"ї, із знайомими, друзями і іншими громадянами, чим йому спричинено моральну шкоду. Суму моральної компенсації суд визначив 1 000 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, позивача, його представника, представника газети „Провінція", дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно вимог ст.ст.275,277 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів її сім"ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Матеріалами справи встановлено, що 12 липня 2006 року у №28 газети „Провінція" відповідач ОСОБА_1 розмістив статтю „Хто хоче підставить міського голову" , в якій викладено про засідання постійної комісії по транспорту Костянтинівської міської ради 7 липня 2006 року з питання стану роботи місцевого транспорту. В статті відповідач вказував на те, що ОСОБА_2., як голова постоянно!' комісії запропонував дозволити безоплатний проїзд у місцевому транспорті тільки три дні на неділю, виділіти п"ять автобусів для перевезення пільговиків, а інші автобуси повинні провозити пасажирів тільки за плату, погрожував, що він запише місто без транспорту і заставе всіх ходити пішки, що ОСОБА_2. з неповагою відноситься до закону.
З представленого протоколу засідання 7 липня 2006 року у міськой раді встановлено, що на засіданні були присутніми керівники транспортних підприємств, представники громадських організацій. Депутат ОСОБА_2. виступив з повідомленням про стан роботи транспортах підприємств міста по пасажирським перевезенням, в якому повідомив, що дотації з бюджету не покривають убитки по безоплатному перевезенню пільгової категорії пасажирів і треба застосовувати якісь заходи. На засіданні виступали представники громадських організацій. Засідання постановило направити клопотання виконкому про введенення безоплатного проїзду пільгової категорії пасажирів три дні в неділю.
- 3 -
З наведеного вбачається, що у виступі позивача не було ніяких погроз, про що вказано в статті. Відповідач не представив доказів того, що наведена ним інформація є правдивою.
Тому суд правильно визнав наведену в газеті інформацію неправдивою і зобов"язав відповідача спростувати її.
Суд також обгрунтованно визнав, що наведена інформація завдала шкоду честі, гідності і діловой репутації позивача, оскільки позивач працює довгий час у місті керівником транспортного підприємства, багато років є депутатом міської ради, він відома у місті людина і представлена в газеті неправдива негативна інформація мала вплив на його стосунки з широким колом громадян, тому що у місті довгий час обговорюється питання роботи міського транспорту на різних рівнях органів місцевої влади з участю громадських організацій і це питання є актуальним у місті і стосується міського населення, і тим самим позивачу спричинено моральну шкоду. Відповідно з вимогами ст.280 ЦК України відповідач повинен відшкодовувати спричинену моральну шкоду.
Однак при визначені суми компенсації моральной шкоди суд не врахував матеріальний стан відповідача ОСОБА_1., який є пенсіонером, отримує пенсію 488,91 грн., інших доходів не має. Тому апеляційний суд вважає, що в цій частині рішення суду не відповідає матеріалам справи, і у відповідності з вимогами п.3 ст.309 ЦПК України слід його змінити і визначити суму компенсації моральної шкоди 100 грн., в іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Костянтинівського міського суду від 25 березня 2002 року рішення ВАТ „Костянтинівське АТП-11409" від 11 січня 2002 року, яким звужено право на безоплатний проїзд громадян у місцевому транспорті, визнано неправомірним, що підтвержує неправомірні дії позивача і те, що з позивачем у ОСОБА_1. протягом останніх років виникають конфлікти з питання роботи міського транспорта, не спростовують рішення суду, оскільки в суді розглядалось питання конкретної статті відповідача у газеті по конкретному виступу позивача. Відповідач не представив додаткових доказів, які б спростовували висновок суду.
Рішення суду постановлено у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не знайдено.
Керуючись ст.280 ЦК, ст.ст.307,308,316 ЦПК України апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 25 грудня 2006 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2моральну шкоду 100 /сто/ гривен.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.