Справа № 1-488/10                                                                                                                 копія                                                                                                

  В И Р О К

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді:                                            Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі:                                                                 Ярмольській І.В.

за участі прокурора:                                                       Балійчука Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має середню-спеціальну освіту, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

-   у вчиненні злочину, передбаченого ч 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07.04.2010 року ОСОБА_1 близько 18 години з метою відкритого заволодіння чужим майном прибув до будинку АДРЕСА_3, де реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, протиправно, незаконно через незачинені вхідні двері проник до приміщення вищевказаного будинку, де відкрито викрав належне ОСОБА_2 та його співмешканці ОСОБА_3 майно, а саме: телевізор марки „TCL”, вартість якого згідно зі звітом судової товарознавчої експертизи рухомого майна від 14.05.2010 року становить 553 грн. з урахуванням ПДВ; DVD- програвач марки „Philips”, вартість якого згідно зі звітом судової товарознавчої експертизи рухомого майна від 14.05.2010 року становить 197 грн. з урахуванням ПДВ. Після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв поетрпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 553 грн. та заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на суму 197 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч 3 ст. 186 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що 07.04.2010 року біля 18 години він зібрався зробити собачу будку в себе на подвір’ї. Коли він почав це робити, виявив, що в нього зникли електроінструменти. Він подумав, що викрали ці інструменти його сусіди, які цього ж дня мили в його дворі його автомобіль, щоб він позичив їм 20 грн. Після цього він пішов додому до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яких підозрював у вчиненні крадіжки. Він запитав у ОСОБА_2, чи не брали вони в нього електроінструменти, на що ОСОБА_2 відповів, що він нічого не брав. Тоді він забрав телевізор і DVD-програвач, після чого пішов до себе додому, сказавши ОСОБА_2, що поверне їм речі. Коли вони повернуть йому його електроінструменти. У вчиненому розкаявся. Просив суворо не карати та не позбавляти його волі.

Крім повно визнання вини підсудним, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч 3 ст. 186 КК України, повністю підтверджується:

 - показами поетрпілої ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що 07.04.2010 року біля 18 години вона перебувала в одній з кімнат свого будинку, коли почула, як її покликав ОСОБА_2 Вона вийшла  з кімнати та побачила ОСОБА_1, який тримав в руках їхні телевізор та DVD-програвач. Коли ОСОБА_1 пішов, вони викликали працівників міліції. На даний час претензій до підсудного не має та просить його суворо не карати;

 - показами потерпілого ОСОБА_2 , який суду пояснив, що 07.04.2010 року біля 18 години він перебував вдома, коли до нього зайшов ОСОБА_1 та запитав, чи не брали вони з співмешканкою його електроінструменти. Він відповів, що вони нічого не брали. Тоді ОСОБА_1 взяв телевізор та DVD-програвач, після чого пішов додому. Він покликав свою співмешканку та вони викликали працівників міліції. На даний час претензій до підсудного не має та просить його суворо не карати.

Крім того, вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч 3 ст. 186 КК України, повністю підтверджують докази, які є в матеріалах справи і які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

-   заява ОСОБА_2, в якій він просить прийняти міри до ОСОБА_1, якій заволодів його майном (а.с. 6);

-   заява ОСОБА_4, в якій вона просить прийняти міри до ОСОБА_1, якій заволодів її майном (а.с. 7);

-   протокол огляду місця події, об’єктом якого являється подвір’я біля будинку АДРЕСА_2 (а.с. 9);

-   протокол огляду місця події, об’єктом якого являється кухонна кімната будинку АДРЕСА_2 (а.с. 10-11);

-   протокол огляду місця події, об’єктом якого являється одноповерхова будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 13-14);

-   звіт про проведення товарознавчої експертизи рухомого майна, згідно якого загальна дійсна вартість об’єктів оцінки склала 750 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 52-57).

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_1, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена і його дій суд кваліфікує за ч 3 ст. 186 КК України , як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням у житло.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд у відповідності до ст. 66 КК України, визнає щире каяття у вчиненому, а також усунення завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд, крім обставин, що пом’якшують його покарання, враховує ступінь тяжкості, обставини вчинення злочину та особу підсудного, який вчиннив тяжкий злочин, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тому з урахуванням обставин справи та даних про особу підсудного, суд приходить до переконання про необхідність призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 186 ч 3 КК України.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_1, його відношення до вчиненого злочину, суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_1 без реального відбуття покарання і на пдставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, покладаючи на нього чатсину обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільні позови по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні. Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 81 КК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошння вироку.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.  

Зобов’язати засудженого ОСОБА_1 в період відбування покарання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Речові докази:

1.   телевізор марки „TCL”, переданий на зберігання ОСОБА_3, - залишити ОСОБА_3;

2.   DVD- програвач марки „Philips”, переданий на зберігання ОСОБА_2, - залишити ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Києво-Святошинський районний суд прокурором, потерпілими, а засудженим – в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ:     / підпис /