Справа №2-785/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2007 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Іванова С.М. при секретарі - Захарченко І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення і гаряче водопостачання, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з вищенаведеним позовом, та просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь їх підприємства борг в сумі 3 291,49 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 гривень, а також судовий збір на користь держави у розмірі 51 гривні.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що їх організація поставляє теплову енергію для потреби опалення і гарячого водопостачання споживачам. Відповідачі є споживачами послуг, які надає позивач по забезпеченню їх опаленням та гарячою водою, та зобов'язані своєчасно вносити плату за спожите опалення і гарячу воду. Позивач свої зобов'язання по наданню послуг виконує належним чином.
За період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року відповідачу було поставлено теплової енергії і гарячої води на суму 1 195, 43 грн., а за період з 31.12.2003 року по 31.12.2006 - на суму 2096,06 грн. Відповідачем вказана сума не сплачена. В результаті чого у останнього виникла заборгованість на загальну суму 3 291,49 грн. Просить стягнути з відповідача на користь їх підприємства борг в сумі 3 291,49 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 гривень, а також судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривні.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що заборгованість за опалення і гаряче водопостачання виникла у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та неналежним рівнем надання послуг позивачем по справі, оскільки в квартирі постійно холодно, а гаряча вода не завжди буває. Не погоджуючись з таким низьким рівнем надання послуг, за останні не сплачував і сам підрахував, що сума його заборгованості складає 500 грн. Також зазначив, що по заборгованості за період з
01.01.2002 р. по 31.12.2003 p., що склала 1 195,43 грн. сплинув трирічний строк позовної давності.
Суд вислухавши пояснення сторін та вивчивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач користується послугами позивача, але свої зобов'язання по оплаті послуг не виконує, передбачені платежі не сплачує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка за період з 01.01.2002 року по
31.12.2003 року складає 1 195, 43 грн., а за період з 31.12.2003 року по
31.12.2006 - 2096,06 грн. Загальна сума боргу складає - 3 291,49 грн.
2
Сума заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком та довідкою про тарифи на послуги теплопостачання в м. Кривому Розі, встановлені рішеннями Криворізького міськвиконкому за 2000-2005 року для населення (рішення МВК від 24.10.2000 р. № 884; рішення МВК від 14.11.2003 р. № 630; рішення МВК від 13.07.2005 р. № 369), які підтверджують правильність сум щомісячних платежів.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 202 зазначеного Кодексу передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов'язань по наданню послуг та по оплаті послуг за теплову енергію та гарячу воду та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов'язань.
За своєю правовою природою дані правовідносини що виникли між сторонами є договором про надання послуг та регулюються Главою 63 ст. 901 - 907 ЦК України.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що договір про надання послуг між позивачем та відповідачем в письмовій формі не укладався, однак приписами ч. 2 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин , для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 206 ЦК України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Глава 63 ЦК України не пов'язує недодержання письмової форми договору про надання послуг, як підставу його недійсності, а від так суд приходить до висновку про те, що між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду про надання послуг по постачанню теплової енергії та гарячої води. До того ж, як вбачається з матеріалів справи позивач надавав послуги по тепло та водопостачанню, а відповідач не заперечив та підтвердив, що ними користувався, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Статтями 67, 162 зазначеного Кодексу визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.
Посилання відповідача на тяжкий матеріальний стан та як основну причину несплати наданих послуг по тепло та водопостачанню, - неналежний рівень їх надання у зв'язку з чим виникла заборгованість, не приймається судом до уваги та оцінюється критично, оскільки відповідач на пропозицію позивача щодо реструктуризації вказаної заборгованості відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожиті газ і електроенергію" ніяким чином не відреагував, відповідну угоду не уклав (а.с.3) та з 2002 року жодного разу не сплатив за надані послуги (а.с.4). Відносно тверджень відповідача щодо неналежного рівня надання послуг з тепло та водопостачання позивачем, то суду не надано доказів, що такі факти мали місце, оскільки останні повинні були бути зафіксовані комісійно у відповідних актах з обов'язковою участю представників позивача, і в разі підтвердження даних фактів, позивачу повинен був здійснений перерахунок заборгованості. До уваги також не приймається розрахунок відповідача на суму 500 грн., оскільки останній не підтверджено відповідними доказами, а відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на
3
підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 зазначеного Кодексу.
Однак судом приймається до уваги факт спливу строку позовної давності встановлений приписами ст. 257 ЦК України за якою, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 261 зазначеного Кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів справи вбачається, та підтверджується поясненнями представника позивача, що останній дізнався про порушення свого права, а саме несплату відповідачем послуг за тепло та гаряче водопостачання ще з 01.01.2002 року, однак за захистом свого права до суду не звернувся, поважності причин такого пропуску суду не надав, а тому суд відмовляє у стягненні з відповідача суми у розмірі 1 195,43 грн.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що права позивача порушені неналежним виконанням зобов'язання, а тому позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню та стягненні суми за останні три роки у розмірі 2096,06 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 11, 14, 202, ч.2 ст.205, 206, 257, 261, 901-907 ЦК України, ст. 67,68,162 ЖК України, ст. 60,212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за опалення і гаряче водопостачання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж „Криворіжтепломережа" (р/р 26003306142989 у філії Ц.-Мінськ. відділення ШБ м. Кривого Рогу, МФО 305493, ОКПО 03342184 ) в рахунок погашення заборгованості у сумі 2096,06 грн. (дві тисячі дев'яносто шість) гривень, 06 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу на користь держави в розмірі 30 (тридцяти) гривень.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо було подано апеляційну скаргу, після розгляду скарги апеляційним судом.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційного суду Дніпропетровської області