Справа №2-128 /06 р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 березня 2006 року                          Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого                                                         Г.М.Дильного

за участю секретаря                                                  Л.М.Кирилюк

позивача                                                                      ОСОБА_1

представника позивачка                                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі справу за позовом ОСОБА_1- до Морозовичівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок і хосподарсько-побутові будівлі;

ВСТАНОВИВ:

До Іваничівського районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Морозовичівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок. Свій позов мотивує тим, що він разом із своєю дружиною ОСОБА_3 проживав АДРЕСА_1 в будинку матері дружини ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщину після смерті матері прийняла його дружина, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом за № 274 від 10.04.1991 року. За час спільного проживання вони повністю переобладнали старий будинок, фактично збудували новий на цьому ж місці.ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина ОСОБА_1 померла і після її смерті він прийняв спадщину за законом. Оскільки цей будинок збудований без відповідної технічної документації, без належного дозволу, хоча і на земельній ділянці відведеній під будівництво старого будинку, БТІ визнало його самочинним , а тому звернувся до суду, просить визнати за ним право власності на самочинно збудований житловий будинок.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Представник відповідача сільський голова Морозовичівської сільської ради - Хахула Г.Д. в судовому засіданні позов визнав, не заперечив проти його задоволення, оскільки позивач не   порушив   права   інших   осіб   та   здійснив   самочинне   будівництво   без   порушень законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення зі слідуючих підстав.

При попередньому судовому засіданні встановлено, що позивач проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1. Будинок належав матері дружини ОСОБА_4, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщину після її смерті прийняла дружина позивача, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину по заповіту за № 274 від 10.04.1991 року. За час спільного проживання позивач із дружиною перебудували будинок, фактично побудували новий на старому місці. 04.03.2006 року дружина померла. Після смерті дружини ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом. Оскільки вказаний будинок побудований без належного дозволу , хоча і на земельній ділянці відведеної під будівництво старого будинку, БТІ визнало його самочинним. Дочка ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 відмовляються від своєї частки на житловий будинок, про що подали відповідні заяви. Крім того, згідно ч.3 ст. 1268

2

ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 даного кодексу, він не заявив про відмову від неї, тобто спадщину позивач прийняв фактично, оскільки проживав разом із спадкодавцем. Таким чином, за ОСОБА_1 слід визнати право власності на житловий будинок .

Згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюється ст. 376 ЦК України

У відповідності до ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда , інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці яка була без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм.

У відповідності до ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про визнання права власності на самовільно збудований житловий будинок слід задовільнити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 375, 376, 392, 1261,1268 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його дружини, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на самовільно побудований житловий будинок , що знаходится АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного -суду Волинської області через Іваничівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги- протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.