Справа№22-ц-1201/07р. Головуючий
Категорія: сімейні 1 інстанції - Клименко А.М.
Доповідач - Хребтов В.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого, судді - Шаповал Н.М.
Суддів: - Маміної'О.В.,
- Хребтова В.П.,
при секретарі - Каменковій СО.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, 3-я особа - орган опіки та піклування Орджонікідзевського району м. Харкова, про розподіл спільного майна подружжя, визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про розподіл майна подружжя та визнання права власності на 3Л частини квартири, -
ВСТАНОВИЛА:
02 жовтня 2006 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл сумісного майна, а саме - двокімнатної ізольованої АДРЕСА_1. На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 посилався на те, що під час шлюбу з відповідачкою - ОСОБА_2 вони купили спірну квартиру. 26 липня 2004 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу у них дві дитини, і за рішенням суду було визначено місце проживання дітей, відповідно до якого, донька повинна проживати з матір'ю, а син - з батьком. Сумісно користуватися спірною квартирою неможливо, а тому ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на 1/4 частину квартири в порядку розподілу майна подружжя, і на 1Л частини визнати за ним з виплатою компенсації відповідачці.
ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про розподіл майна подружжя і просила суд визнати за нею право власності на 3Л частини спірної квартири, посилаючись на те, що під час розподілу майна необхідно прийняти до уваги інтереси їх дитини - доньки ОСОБА_3, 1997 року народження, яка є інвалідом дитинства.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився і звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, та просив прийняти рішення з урахуванням інтересів дітей.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 січня 2007 року позовні вимоги сторін задоволені частково. Суд ухвалив визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1Л частині спірної АДРЕСА_1. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Судом вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення суду вважає необгрунтованим, оскільки судом не враховано, що з відповідачкою неможливо проживати в одній квартирі, а крім того, всі витрати, які пов'язані з розглядом справи необхідно покласти на відповідачку.
2
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції постановив при вирішенні спору законне та обгрунтоване рішення. Що стосується відшкодування судових витрат, то в цій частині судом допущена помилка в розрахунках, а тому в цій частині рішення підлягає зміні.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони знаходилися у шлюбі з 1994 року по 2004 рік. Від шлюбу мають двох дітей, і рішенням суду від 13 травня 2005 року визначено місце проживання дітей, за яким донька - ОСОБА_3, 1997 року народження, повинна проживати з матір'ю - ОСОБА_2, а син - ОСОБА_4, 1995 року народження, -з батьком - ОСОБА_5 У період шлюбу - 31 серпня 1999 року сторони купили спірнуАДРЕСА_1
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 357 ЦК України частини у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
З договору купівлі - продажу від 31 серпня 1999 року випливає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у ОСОБА_6 АДРЕСА_1 (а.с. 6)
За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що кожній із сторін належить по 1/2 частині права власності на спірну квартиру.
Ніяких підстав для позбавлення якоїсь із сторін права власності на належну їй частину квартири з виплатою компенсації або збільшення долі у праві власності на квартиру у сторін немає.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано визнав за кожною із сторін право власності на 1/2 частину квартири.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції про вирішення спору по суті.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що всі судові витрати повинні бути покладені на відповідачку, то вказані доводи не грунтуються на вимогах процесуального закону.
Разом з тим, розподіл судових витрат проведено з незначними помилками у розрахунках, а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що пред'являючи позов, ОСОБА_1 не зазначив ціну позову, а тому суд першої інстанції у відповідності до вимог ч. 2 ст. 80 ЦПК України визначив розмір судового збору в розмірі 1 500 грн., про що було винесено ухвалу від 12 жовтня 2006 року. (а.с. 11)
ОСОБА_1 сплатив судовий збір та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 1 500 грн. та 30 грн., про що свідчать квитанції, які надані до суду. (а.с. 2, 3, 5)
Оскільки його позовні вимоги задоволені у 1/2 частині, тобто по судовому збору на 750 грн., то останні 750 грн. судового збору повинна сплатити позивачу ОСОБА_2
Разом з тим, рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 зобов'язано сплатити ОСОБА_1 понесені нею витрати на сплату судового збору в розмірі 727 грн. 86 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі ЗО грн.
Судова колегія вважає, що ОСОБА_2 повинна сплатити ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 750 грн., оскільки на цю суму судового збору задоволені його позовні вимоги.
3
А судовий збір в розмірі 727 грн. 86 коп. необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, оскільки її вимоги задоволені на суму судового збору в розмірі 750 грн.
Оскільки ОСОБА_1 недоплатив державі судовий збір в розмірі 22 грн. 14 коп., то ця сума підлягає стягненню з нього в доход держави.
Що стосується ОСОБА_2, то вона недоплатила до державного бюджету, виходячи із вимог про визнання права власності на 1/4 квартири, що складає 1 125 грн. (держмито за квартиру 1 500 грн., держмито за 3А частини квартири - 1 125 грн.), - 375 грн.
За таких обставин, судова колегія змінює рішення суду першої інстанції в частині відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 січня 2007 року в частині визнання за ОСОБА_1та ОСОБА_2права власності за кожним на 1/4 частину АДРЕСА_1 - залишити без змін.
В частині розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на сплату судового збору в розмірі 727 грн. 86 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього - 757 грн. 86 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1понесені ним витрати на сплату судового збору та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 750 грн. та 30 грн., а всього - 780 грн.
Стягнути з ОСОБА_1на користь держави судовий збір в сумі 22 грн. 14 коп., а з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 375 грн.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя -