Справа № 2-599/2010

              Р І Ш Е Н Н Я

                              Іменем України

08 вересня 2010 року                 Шаргородський районний суд Вінницької області

                         В складі :

                         головуючого судді                                Дубчака А.Г.

                         при секретарі                                         Рошак К.В.

                         за участю пр-ка позивача                     ОСОБА_1

                         розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі про визнання права на отримання пенсії відповідно до закону та зобов’язання виплачувати пенсію відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

                                                     В С Т А Н О В И В:

                         09.08.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, вказуючи про те, що він народився в 1980 році в с. Рахнах-Лісових і даний населений пункт є місцем радіоактивної радіації через аварію на ЧАЕС, що мала місце в 1986 році. Через наявність радіації він захворів він в молодому віці, з 1 вересня 2008 року став інвалідом 3-ої групи на безстроково і відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» він отримує пенсію в розмірі 735 грн. Однак, згідно цього закону він повинен отримувати пенсію відповідно до ст..ст. 50, 54, а він отримує за постановами КабМіну України і зокрема № 530, яка протирічить закону. Так, зокрема ст.ст. 54, 50 Закону, його пенсія повинна бути не нижче 6 розмірів мінімальних пенсій за віком, а додаткова щомісячна пенсія повинна складати 50 % мінімальної пенсії за віком, а тому просить суд позов задоволити.  

                         В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги свого довірителя.

                          Представник відповідача в судове засідання не зщявився, однак подав суду письмові заперечення начальника УПФ України у Шаргородському районі О.Г. Мельника від 03.09.2010 року, з яких слідує те, що відповідач не визнає позовних вимог тому, що вони суперечать наведеному ним чиненому законодавству та нормативним актам і просить суд в задоволенні позову відмовити.

                         Заслухав  представника позивача, оглянув матеріали справи та додаткові матеріали в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки: відповідно ст.. 8 Конституції України, в Україні визнається та діє принцип верховенства права.

                           Відповідно до ст.. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, в тому числі в старості та в інших випадках, передбачених законом.

                         Ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадови і службових осіб. Відповідно до ч. 3 цієї статті захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами.

                         Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають те, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.  

                                Дані правовідносини регулюються пенсійним законодавством та законодавством статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи .

                 Як, слідує із зібраних по справі доказів, а саме із витягу із акту огляду у МСЕК серії МСЕ №058203 від 10.08 2005 року, позивач являється інвалідом ІІІ-ої групи внаслідок аварії ЧАЕС та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 10). Згідно посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 виданого 24 липня 2002 року та вкладки НОМЕР_3 в сукупності, позивач являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи І-ої категорії і користується пільгами і компенсаціями встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» (а.с. 9).

                    Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

                     Ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, що до яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчим по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала в наслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з настанням інвалідності, або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30.10.1997 року № 5?2- змінами та доповненнями. Зазначеною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст. 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір то ч. 4 ст. 154 данного Закону встановлений нижчий розмір державної пенсії для інвалідів віднесених виключно до першої категорії, так у зв’язку з втратою годувальника в наслідок Чорнобильської катастрофи. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційною гарантією громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-14. Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5.10.2000 року № 2017-Ш, згідно ст. 1 якщо прожитковий мінімум використовується для визначення,у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України  «Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.

            Ч. 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 і діє з 31.03.2005 року) передбаченого, що прожитковий мінімімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнх загальнодержавної сфери розповсюдження.

              Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії», до числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

              Відповідно до чч. 2, 3 ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії», державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на спеціальні цілі та утримування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, між бюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного та соціального прибутку. Розрахунки і обґрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектуванні державного бюджету України, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів здійснюється на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону. А отже при перерахунку пенсії позивача, відповідач мав керуватися Законом України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та розраховувати її розмір на основі державної соціальної гарантії – мінімального розміру пенсії за віком. Також п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни, утому числі до статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для інвалідів 3 групи – 50% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05 2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 65 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України.

                        Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України затверджений на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 1 січня складає 498 гривень, з 1 листопада - 573 гривні. Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» затверджений на 2010 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність з 1 січня складає 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, а з 01 липня – 709 гривень. В зв’язку з чим не доплати відповідачем вказаним сум складає значний розмір і суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом зобов’язання УПФ Шаргородському районі Вінницької області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2009 року по даний час відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Ч. 5 ст. 48 цього Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подану ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подану ним після 15 числа, а в частині позовних вимог про проведення перерахунку з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно – відмовити, оскільки дані вимоги суперечать вищенаведеному чинному законодавству та зібраним по справі доказам.

                        Крім того, враховуючи те, що відповідно до п. 7 ст. 2 БК України, повноваження на здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету надаються розпоряднику бюджетних коштів відповідно до призначення.

                        Відповідно до чч. 1, 2 ст. 21 БК України, для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом розпорядники бюджетних коштів розподіляються на головних розпорядників бюджетних коштів та на розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року за № 1543, Міністерство праці України є головним (провідним) у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту життя населення, соціального обслуговування населення, та згідно ст.. 22 БК України – головним розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до пп. 6 п. 8 Положення, Міністр приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником, яких є Міністерство праці та соціальної політики України. Згідно із  Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, відповідно до покладених завдань, здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, в тому числі учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної допомоги (абз. 6 п. 3).

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Фонду щодо правильності призначення (перерахунку) і виплати пенсій.

                          Суд оцінює критично і до уваги не приймає заперечення начальника управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі про те, дані позовні вимоги не підлягають до задоволення із підстав вказаних  в його письмових запереченнях від 3.09.2010 року № 4349/06-48/09, в тому числі на постанову № 530 Кабінету Міністрів України «про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року в частині встановлення мінімальної пенсії по ІІІ-ії групі інвалідності для інвалідів щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою – 530,00 грн. та додаткової пенсії інваліду ііі-ої групи категорії 1 – 15 % від прожиткового мінімуму (а.с. 12, 13), оскільки вони суперечать чинному законодавству, зокрема  ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст.ст. 17, 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії»,  Положенню про управління Пенсійного фонду України, у Шаргородському районі, затвердженим начальником головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, згідно якого управління у своїй діяльності  повинно керуватися Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими  відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261, постановами правління, наказами Фонду та іншими, а також зібраним по справі доказам.

                           Відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати (а.с. 1,2) по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача , а тому, -

                          Керуючись ст.ст. 5 - 10, 13 - 15, 60, 79, 88, 213 - 215, 218  ЦПК України, ст.ст. 8, 22, 46, 55, 152 Конституції України, ст.ст. 28, 45  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , ст.ст. 17, 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії», ст.. 257, 267 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

                         Позовну заяву ОСОБА_2 – задоволити частково .

                         Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області виплатити ОСОБА_2 різницю між фактично виплаченою пенсією, яка йому належить у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розміру шести мінімальних пенсій за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за віком за період з 09 серпня 2007 року по даний час.

                           Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області виплатити ОСОБА_2 різницю між фактично виплаченою додатковою пенсією та пенсією, яка йому належить у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розміру 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за віком за період з 09 серпня 2007  року по даний час.

                        Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та банківських послуг в розмірі 39 гривень, і на користь держави судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок та недоплачену позивачем суму витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 81 гривні.

                        В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

                        На рішення суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

                            Головуючий: