Справа № 22ц-4117/2010 Головуючий у 1 інстанції – Литвиненко І.В.
Категорія – цивільна Доповідач – Позігун М.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого –судді – ПОЗІГУНА М.І.,
суддів: ГУБАР В.С., Шемець Н.В.
при секретарі : Рачовій І.І.,
за участю : позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки автомобіля, визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 липня 2010 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки автомобіля Ауді В 4, 1993 року випуску, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, в сумі 22 385 грн. та визнано за відповідачем право власності на нього. Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує його ухваленням з порушенням судом норм матеріального права, оскільки всупереч його волі суд визнав за ним право власності на автомобіль в цілому, не врахував відсутність у нього можливості сплати коштів за 1/2 частину автомобіля, не врахував положень п.9 правових позицій, висловлених Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при перегляді цивільних справ у касаційному порядку і у зв’язку з винятковими обставинами, згідно яких стягнення грошової компенсації можливе лише за наявності об’єктивної можливості одного співвласника виплатити грошову компенсацію іншому власнику. Також у вищевказаних правових позиціях вказано, що, якщо відповідач не давав згоди викупити у позивача його частку у праві власності, то примушувати відповідача до цього є також порушенням його прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку при відсутності перешкоджання з його боку користуватися іншому співвласнику спірним майном.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, відповідача та його представника, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2009 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 6 серпня 2009 року сторони є співвласниками автомобіля Ауді В 4, 1993 року випуску, зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, в рівних частинах.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали той факт, що зазначений автомобіль перебуває у володінні відповідача, в позивачки відсутнє посвідчення на право керування транспортним засобом, а тому згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Ч.3 ст.358 ЦК України передбачено, що у разі неможливості надання у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає частці у праві спільної часткової власності, кожен із співвласників має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Автомобіль являється неподільною річчю (в силу ст.183 ЦК України), виділ в натурі частки даного майна неможливий, а тому відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України ОСОБА_1 має право на одержання від відповідача грошової компенсації вартості її частки.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки автомобіля в розмірі 22 385 грн.
Посилання ОСОБА_2 на Правові позиції, висловлені Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при перегляді цивільних справ у касаційному порядку і у зв’язку з винятковими обставинами у 2008 році, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом з наступних підстав.
Так, в п.9 вищевказаних Правових позицій зазначено, що, якщо відповідач не давав згоди викупити у позивача його частку у праві власності, то примушувати відповідача до цього є також порушенням його прав, оскільки законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку при відсутності перешкоджання іншому співвласнику з його боку в користуванні спірним майном.
Відповідно до частин 2-4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускати вчинення дій з наміром завдати шкоди іншій особі, додержуватися моральних засад суспільства.
Проте, як встановлено судом, спірний автомобіль перебуває у фактичному користуванні відповідача, зареєстрований на третю особу, відповідачка не має посвідчення водія і доступу до автомобіля, а тому позбавлена можливості володіння ним, також відповідачем була сприйнята спроба уникнути поділу спільного майна, в зв’язку з чим він без відома іншого співвласника продав його згідно біржової угоди (яка згодом була визнана недійсною рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 червня 2009 року) третій особі.
За викладених обставин, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вимогах закону, не суперечить моральним засадам суспільства, не направлений на завдання шкоди відповідачу та порушення його прав, оскільки стягнення компенсації за належну частку автомобіля з відповідача на користь позивачки призведе до юридичного оформлення фактичного права користування, володіння автомобілем відповідачем.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 8 липня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Судді: