ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.12.2008 Справа№ К7/83-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Ролдугіної Н.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 23.12.08 р.:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 784 від 26.03.07 р.);
від відповідача: Трубкін К.Л. (дов. б/н від 16.05.08 р.); ОСОБА_4 (дов. № 7/1 від 08.12.08 р.);
від третьої особи-1: ОСОБА_3 (дов. № 3683 від 02.11.07 р.);
від третьої особи-2: ОСОБА_5 (дов. № 3686 від 02.11.07 р.);
від третьої особи-3: ОСОБА_5 (дов. № 3684 від 02.11.07 р.);
від третьої особи-4: ОСОБА_3 (дов. № 3685 від 02.11.07 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.08 р. у справі № К7/83-08
за позовом ОСОБА_6 м. Дніпропетровськ
до Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” м. Дніпропетровськ
третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 м. Дніпропетровськ
третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 м. Дніпропетровськ
третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_9 м. Дніпропетровськ
третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_10 м. Дніпропетровськ
про: визнання недійсним рішення в частині
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 20.10.08 р. у справі № К7/83-08 (суддя Коваль Л.А.), яке підписано 22.10.08 р. і оформлено відповідно до вимог статті 84 ГПК України, частково задоволено позов ОСОБА_6 м. Дніпропетровськ до Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” м. Дніпропетровськ; третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7 м.Дніпропетровськ; третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_8 м. Дніпропетровськ; третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_9 м. Дніпропетровськ; третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_10 м.Дніпропетровськ про визнання недійсним рішення загальних позачергових зборів учасників Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” м.Дніпропетровськ від 11.07.2008 р. про зменшення статутного капіталу Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” та зміни часток його учасників (в тому числі позивача), прийняте по першому питанню порядку денного та викладене в протоколі № 2/2008 загальних позачергових зборів учасників Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” від 11.07.2008 р.
Зазначеним рішенням суд першої інстанції визнав недійсним рішення загальних позачергових зборів учасників Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” м. Дніпропетровськ, прийняте по першому питанню порядку денного та викладене в протоколі № 2/2008 загальних позачергових зборів учасників Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” від 11.07.2008 р., в частині розподілу статутного капіталу Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” серед учасників шляхом встановлення частки ОСОБА_6 у статутному капіталі Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” у розмірі 3 894 грн. (0,480 %).
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод” м. Дніпропетровськ на користь ОСОБА_6 м. Дніпропетровськ витрати на оплату державного мита в розмірі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59 грн.
Українсько-Російське товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” м. Дніпропетровськ не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийнять нове рішення, якім відмовити у задоволенні позовної заяви в частині визнання недійсним рішення загальних позачергових зборів учасників Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод”, прийняте по першому питанню порядку денного та викладене в протоколі № 2/2008 загальних позачергових зборів учасників Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” від 11.07.2008 р. в частині розподілу статутного капіталу Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” серед учасників шляхом встановлення частки ОСОБА_6 у статутному капіталі Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” у розмірі 3 894 грн. (0,480 %).
Оскаржуючи рішення господарського суду по даній справі скаржник вважає, що рішення рішення , що рішення підлягає скасуванню на підставах, передбачених п.п.1,2,3,4 ст. 104 ГПК України.
Неповне з’ясування, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду полягають у тому, що судом не були прийняті до уваги всі доводи відповідача, наведені в його запереченнях.
Крім того, відповідач вважає, що господарським судом при прийнятті рішення були порушені норми процесуального права, які полягають у наступному:
Позивач був учасником Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочений завод”.
30.08.2007 р. була прийнята нова редакція Статуту Товариства, у якому статутний капітал був збільшений до 10 000 000 (десяти мільйонів) грн. Про збільшення статутного капіталу проголосували всі учасники товариства та розподілили його у наступному співвідношенні.
З урахуванням збільшення розміру статутного капіталу (фонду) Товариства статутний капітал (фонд) повинен був бути сформований грошима таким чином:
- учасник ОСОБА_6 зобов’язується внести грошима 3296106,00 (три мільйони двісті дев’яносто шість тисяч сто шість) гривень –33 %;
- учасник ОСОБА_10 зобов’язується внести грошима 99882,00 (дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. –1 %;
- учасник ОСОБА_9 зобов’язується внести грошима 99 882,00 (дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. –1 %;
- учасник ОСОБА_8 зобов’язується внести грошима 3 246 165,00 (три мільйони двісті сорок шість тисяч сто шістдесят п’ять) грн. –32,50 %;
- учасник ОСОБА_7 зобов’язується внести грошима 3246165,00 (три мільйони двісті сорок шість тисяч сто шістдесят п’ять) грн. –32,50 %;
Таким чином, згідно ст. 509 ЦК України, Статуту Товариства, у позивача та третіх осіб виникли зобов’язання перед Товариством стосовно формування статутного капіталу.
На думку відповідача не можна застосовувати до порядку формування статутного капіталу товариства посилання на ч.2 ст. 51 Закону України “Про господарські товариства”, де вказано, що зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному (складеному) капіталі, вказаної у установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Відповідач вказує в апеляційній скарзі, що на зборах 23.08.2005 р. учасники товариства, в тому числі і позивач, погодилися збільшити розмір статутного капіталу, зробивши вклади та зафіксували ці суми у грошовому еквіваленті.
До моменту проведення позачергових зборів, які відбулися 11.07.2008 р., учасники товариства частково виконали свої зобов’язання та сформували статутний капітал наступним чином; всього 811 682 грн.:
- ОСОБА_6 –3 894 грн.;
- ОСОБА_8 –353 835 грн.;
- ОСОБА_7 –353 835 грн.;
- ОСОБА_10 –118 грн.
- ОСОБА_9 –100 000 грн.
Позивач 05.04.2007 р. надіслав відповідачу заяву, в якій просив розглянути на зборах товариства питання про вихід позивача зі складу учасників товариства.
27.04.2007 р. позивач, не отримавши відповіді, вдруге надіслав відповідачу заяву про своє бажання вийти зі складу учасників товариства.
11.07.2008 р. відбулися позачергові загальні збори учасників товариства, до порядку денного яких були внесені та розглянуті такі питання:
- “Зміна розміру статутного капіталу товариства, з урахуванням додаткових внесків. Розподіл статутного капіталу серед учасників.”
- “Розгляд заяви ОСОБА_6 стосовно виходу зі складу учасників товариства.”
По першому питанню було прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу, зменшивши його до фактично сплачених внесків, тобто установлено його розмір 811 682 грн., та розподілено серед учасників товариства у наступному співвідношенні: ОСОБА_8 –353 835 грн. (43,593 %), ОСОБА_7 –353 835 грн. (43,593 %); ОСОБА_9 –100 000 грн. (12,320 %); ОСОБА_6 –3 894 грн. (0,480 %); ОСОБА_10 –118 грн. (0,014 %).
На думку скаржника, приймаючи рішення, господарський суд не дослідив ці доводи відповідача і не дав їм правової оцінки.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як не згоден з доводами відповідача, вказаними в апеляційній скарзі відносно того, що позивач був учасником відповідача до
моменту прийняття рішення загальними зборами учасників відповідача про вихід позивача з товариства.
Позивач вважає, що він вийшов з товариства 24.09.2007 р., тобто в день отримання відповідачем нотаріально посвідченої заяви про вихід, що узгоджується з висновками, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, де у п. 28 вказано: “При вирішенні спорів, пов’язаних із виходом учасника товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу та Закону України “Про господарські товариства” учасник товариства чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов’язується ні з рішенням зборів учасників товариства, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв’язку з цим, моментом виходу учасника товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв’язку.
Позивач також зазначає у відзиві, що інші аргументи апеляційної скарги не спростовують законність рішення господарського суду Дніпропетровської обл. від 20.10.08 р. по даній справі.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.12.08 р. до 30.12.08 р. до 10 год.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що відповідно до статуту ТОВ “Дніпропетровський проволочний завод”, затвердженого зборами учасників від 03.10.2001 р., протоколу № 01, зареєстрованого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.10.2001 р., з урахуванням змін № 1 до установчих документів, затверджених зборами учасників від 06.06.2003 р., протоколу № 3, зареєстрованих виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 18.06.03 р. ОСОБА_6 був учасником товариства з часткою у статутному фонді 33,0 %, що відповідало розміру внеску до статутного фонду 3 894 грн. (730,17 дол. США).
Відповідно до статуту ТОВ "Дніпропетровський проволочний завод", затвердженого зборами учасників від 03.10.2001р., протокол № 01, зареєстрованого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 08.10.2001р., з урахуванням змін № 1 до установчих документів, затверджених зборами учасників від 06.06.2003р., протокол № 3, зареєстрованих Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 18.06.2003 р., учасниками товариства є:
- ОСОБА_6 з часткою у статутному фонді 33, 0%, що відповідає розміру внеску до статутного фонду 3 894, 00 грн. (730, 17 доларів США);
- ОСОБА_8 з часткою у статутному фонді 32,5%, що відповідає розміру внеску до статутного фонду 3 835, 00 грн.;
- ОСОБА_7 з часткою у статутному фонді 32,5%, що відповідає розміру внеску до статутного фонду 3 835, 00 грн.;
- ОСОБА_10 з часткою у статутному фонді 1,0%, що відповідає розміру внеску до статутного фонду 118, 00 грн.;
- ОСОБА_9 з часткою у статутному фонді 1,0%, що відповідає розміру внеску до статутного фонду 118, 00 грн.
Статутний фонд ТОВ "Дніпропетровський проволочний завод" становить 11 800, 00 грн., на момент державної реєстрації змін № 1 до статуту статутний фонд сформовано у повному обсязі за рахунок грошових внесків на загальну суму 11 800, 00 грн.
23.08.2005р. загальними зборами учасників відповідача прийняте рішення про збільшення розміру статутного капіталу (фонду) на 9 988 200, 00 грн. та про встановлення його у розмірі 10 000 000, 00 грн.
Згідно названого рішення статутний капітал (фонд) відповідача розподіляється між учасниками наступним чином:
- ОСОБА_6 - розмір частки у статутному капіталі (фонді) 33, 0%, що відповідає розміру внеску до статутного капіталу (фонду) 3 300 000, 00 грн. (653 465, 35 доларів США);
- ОСОБА_8 - розмір частки у статутному капіталі (фонді) 32,5%, що відповідає розміру внеску до статутного капіталу (фонду) 3 250 000, 00 грн.;
- ОСОБА_7 - розмір частки у статутному капіталі (фонді) 32,5%, що відповідає розміру внеску до статутного капіталу (фонду) 3 250 000, 00 грн.;
- ОСОБА_10 - розмір частки у статутному капіталі (фонді) 1,0%, що відповідає розміру внеску до статутного капіталу (фонду) 100 000, 00 грн.;
- ОСОБА_9 - розмір частки у статутному капіталі (фонді) 1,0%, що відповідає розміру внеску до статутного капіталу (фонду) 100 000, 00 грн.
В рішенні також зазначено, що, з урахуванням збільшення розміру статутного капіталу (фонду) відповідача, статутний капітал (фонд) формується грошима таким чином:
- учасник ОСОБА_6 зобов'язується внести грошима 3 296 106, 00 грн., що відповідно до офіційного курсу НБУ на 23.08.2005 р. із розрахунку 1 долар США = 5,05 грн. становить 652 694 долари США 26 центів;
- учасник ОСОБА_8 зобов'язується внести грошима 3 246 165, 00 грн.;
- учасник ОСОБА_7 зобов'язується внести грошима 3 246 165, 00 грн.;
- учасник ОСОБА_10 зобов'язується внести грошима 99 882, 00 грн.;
- учасник ОСОБА_9 зобов'язується внести грошима 99 882, 00 грн.
В зв'язку із прийняттям рішення про збільшення розміру статутного капіталу (фонду) відповідача загальними зборами учасників відповідача 23.08.2005 р. також прийняте рішення про внесення змін до статуту відповідача шляхом викладення його в новій редакції.
Державна реєстрація змін до установчих документів (статуту) відповідача на підставі рішень, затверджених зборами учасників відповідача 23.08.2005р., проведена лише 30.08.2007 р. (т.1, а.с. 18-28).
11.07.2008 р. відбулися загальні позачергові збори учасників відповідача (протокол № 2/2008), в яких прийняли участь учасники (їх представники), що володіють у сукупності 100% статутного капіталу відповідача, про що зазначено безпосередньо в протоколі та що не заперечує позивач. В загальних позачергових зборах учасників відповідача прийняв участь також представник позивача.
Відповідно до порядку денного зборів першим питанням порядку денного є зміна розміру статутного капіталу ТОВ "Дніпропетровський проволочний завод", з урахуванням додаткових внесків. Розподіл статутного капіталу серед учасників; другим питанням порядку денного - розгляд заяви ОСОБА_6 стосовно виходу зі складу учасників ТОВ "Дніпропетровський проволочний завод".
Як вбачається з протоколу № 2/2008 від 11.07.2008р., по першому питанню порядку денного зборів виступив голова зборів ОСОБА_3, який доповів, що статутний капітал товариства згідно статуту становить 10 000 000, 00 грн. Станом на день проведення зборів учасники товариства фактично внесли до статутного капіталу 811 682, 00 грн., а саме: ОСОБА_8 -353 835, 00 грн., ОСОБА_7 -353 835, 00 грн., ОСОБА_9 -100 000, 00 грн., ОСОБА_6 - 3 894, 00 грн., ОСОБА_10 -118, 00 грн. У зв'язку з тим, що до виконавчого органу товариства надійшли заяви від двох учасників, які заявили про намір вийти зі складу товариства, виникла необхідність привести статутний капітал у відповідність фактично внесених коштів. На запитання голови зборів, хто з учасників має намір ще вносити кошти в статутний капітал, представники всіх учасників відповідали, що ніхто із учасників товариства більше не буде вносити кошти.
По першому питанню зборами учасників відповідача прийняте рішення змінити розмір статутного капіталу, зменшивши його до фактично сплачених внесків, тобто установити його у розмірі 811 682, 00 грн., що відповідає 100% статутного капіталу, та
розподілити серед учасників відповідача у наступному співвідношенні: ОСОБА_8 –
353835 грн. (43, 593%), ОСОБА_7 -353 835 грн. (43,593%), ОСОБА_9 -100 000 грн. (12,320%), ОСОБА_6 - 3 894 грн. (0,480%), ОСОБА_10 -118 грн. (0,014%).
Представник позивача проголосував проти прийняття рішення, представники решти учасників -за.
Згідно ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Пункт 4.5. статуту ТОВ "Дніпропетровський проволочний завод" (дата державної реєстрації 30.08.2007 р.) містить аналогічні положення, закріпленні в ч. 1 ст. 148 ЦК України - учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений домовленістю між учасниками.
З огляду на приведену правову норму, учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти із товариства незалежно від згоди інших учасників товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.
Вказана правова позиція узгоджується з п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”. У вище вказаному пункті зазначено, що моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід від відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органу зв’язку.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, щодо пропорційної частці учасника у статутному фонді (капіталі), а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і Законом.
Оскільки нотаріально посвідчена заява позивача від 07.09.2007 р. про вихід зі складу учасників товариства не була розглянута на загальних зборах товариства, то господарський суд Дніпропетровської обл. неправильно зробив висновок, що враховуючи приписи ч.1 ст. 148 ЦК України позивач вийшов зі складу учасників відповідно до дати проведення загальних позачергових зборів учасників товариства від 11.07.2008 р.
Відповідно до статті 51 Закону України “Про господарські товариства” установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному (складеному) капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.
Згідно з ч.1 ст. 52 вказаного Закону у товариства з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно з ч. 2 ст. 52 вказаного Закону до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.
Згідно ч.3 ст. 52 вказаного Закону частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму всіх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
Згідно ч.5 ст. 52 вказаного Закону збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.
Як вбачається зі Статуту Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” зі змінами до статуту, зареєстрованими 30.08.2007 р., збільшення статутного капіталу товариства було зареєстровано до внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі, що є порушенням ч.5 ст. 52 зазначеного вище Закону.
Стаття 54 Закону України “Про господарські товариства” передбачає, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 12 місяців з дня виходу.
За викладених обставин колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції помилково задовольнив вимоги в частині розподілу статутного капіталу Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський проволочний завод" серед учасників шляхом встановлення частки ОСОБА_6 у статутному капіталі Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський проволочний завод" у розмірі 3 894, 00 грн. (0,480%) корпоративних прав позивача, так як останній вважається таким, що втратив статус учасника товариства з моменту подання 05.04.2007 р. першої заяви про вихід із складу учасників товариства, коли статутний фонд товариства складав 11 800 грн. (до затвердження Статуту в новій редакції (30.08.2007 р.).
В решті заявлених вимог господарський суд правомірно відмовив, оскільки прийняття рішення про зменшення статутного капіталу відповідача та зміни розміру часток у статутному капіталі відповідача решти його учасників за встановлених та викладених вище обставин не свідчить про порушення корпоративних прав позивача та, відповідно, необхідність їх захисту в судовому порядку. Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічні положення містить ст. 20 ГК України.
Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника відносно того, що даний спір не підвідомчий господарським судам України. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справі що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Даний спір є спором між господарським товариством та учасником, який вибув, що виник з корпоративних відносин. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч.3 ст. 167 ГК України). Оспорюване рішення визначає обсяг корпоративних прав позивача всупереч обставинам його виходу зі складу учасників товариства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2008 р. у справі № К7/83-08 частково скасувати, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позову.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Українсько-Російського товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський проволочний завод” 42 грн. 50 коп. витрати по сплаті державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.
Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської обл., згідно статей 116-117 ГПК України, видати наказ.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
30.12.2008 р.