Справа № 2-а-1688 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Принцевської Н.М.
при секретарі: Чубарець Г.В.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій неправомірними, стягнення недорахованих сум виплат допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій неправомірними, стягнення недорахованих сум виплат допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку ради з 06.09.2007 року та має на утриманні дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вважає, що всупереч ст. 22 Конституції України, ст.. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» щомісячна допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у 2007 році , 2008році, 2009році виплачувалась не в повному розмірі.
Враховуючи положення ст.. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» із відповідними змінами та доповненнями, прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років складає з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
Всупереч вказаним вимогам Закону державна допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку виплачувалась їй не в повному обсязі. Просила визнати противоправними дії відповідача щодо ненарахування їй щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей для 6 років, та зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити їй щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей для 6 років починаючи з вересня 2007 року по грудень 2009р., стягнути з відповідача щомісячну допомоги по уходу за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з вересня 2007 року по грудень 2009 року у розмірі 19607,55грн.
Позивачка у судове засідання не з»явилась, просила слухати справу у її відсутність, відповідно до наданої заяви позовні вимоги та їх обгрунтування підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні обставинам, викладениу у позові. Просив задовольнити позовні вимоги позивачки ОСОБА_2
Представник відповідача за дорученням ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилась, про час слухання справи була повідомлена належними чином, надала до суду заяву с проханням слухати справу у її відсутність, у наданих суду запереченнях позовні вимоги не визнала та пояснила, що позивачка перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради з 06.09.2007 р. по теперішній час та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа, в повному обсязі згідно діючим законодавством. Питання виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінці, яка є застрахованою у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та її розміру до 01.01.2008 р. регламентовано ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням., тому ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не поширюється на правовідносини, які є предметом даного спору протягом 2007 р. Тому просила в задоволені позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є матір’ю дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, які видані Ленінським відділом РАГС м. Донецька 03.07.2007 р. (а.с.10,11).
Згідно довідки УПСЗН Ленінської районної в м. Донецьку Ради від 16.07.2009р. ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Донецьку Ради з 06.09.2007 р. та отримувала допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку (а.с.12).
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХІІ від 21.11.1992 р. відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходу та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
У запереченнях відповідач посилається на те, що позивачка є застрахованою особою у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку їй нараховувалась у повному обсязі на підставі ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Статтею 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-11 передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один з батьків, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-11 ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Законом України №489 від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» зупинено на 2007 рік, що визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 рік. Таким чином, положення ст.. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» з 09.07.2007 року діє в редакції «допомога до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюються правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом». Диспозиція цієї статті співпадає з положенням статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям» в частині розміру вказаної допомоги. Тобто розмір допомоги як застрахованим особам, так і не застрахованим особам за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року має визначатись з розміру прожиткового мінімуму. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня -434 грн.; з 1 квітня -463 грн.; з 1 жовтня -470 грн. Правління Фонду ні в 2007 року, ні 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не встановлювало.
Крім того, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що включно законами України визначається права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам – у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V було зупинено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) стаття 56 та п.7,14 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.». Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 09.07.2007 р. була відновлена дія статті 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімум для дітей віком до 6 років.
Таким чином, ОСОБА_2 має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З урахуванням викладеного сума недоплаченої позивачці допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку складає 2527,00 гривень;
Суд, не приймає до уваги пояснення представника відповідача, щодо того, що грошова допомога позивачки по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку виплачувалась відповідно надходження фінансових ресурсів, які надаються відповідно ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік, та що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, оскільки це не має правових підстав для відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною у повному обсязі.
Стосовно посилання відповідача на пропущення позивачкою строку для звернення до адміністративного суду з позовною заявою, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.
Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів, дає підставу вважати обґрунтування відповідачем відмови нарахувати та виплатити позивачці сум допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. безпідставними. Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного і керуючись ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, ст. ст. 3, 8, 55, 19 Конституції України, ст. ст. 3, 8, 9, 10, 11, 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_2 сум допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 06.09.2007 р. по 31.12.2007 р.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку Ради на користь ОСОБА_2 недоплачену суму допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 06.09.2007 р. по 31.12.2007 р. у розмірі 2527,00 гривень за рахунок коштів державного бюджету України за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків КЕКВ-1343 «Допомога на догляд за дитиною віком до 3 років» з реєстраційного рахунку № 35415014001477, КФК-090303.
У решті позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м.Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: