Справа № 2-2575/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    09 липня 2010 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Мєлєшак О.В.,

    при секретарі Русецькій Г.О.,

            за участю позивача позивача-відповідача: ОСОБА_1

            представника позивача-відповідача: ОСОБА_2,

            відповідача-позивача: ОСОБА_3,

            представника відповідача-позивача: ОСОБА_4,

    розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в Авдіївському міському суді Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу, з зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд, –

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача-позивача ОСОБА_3 про стягнення суми авансу сплачену на підтвердження договору купівлі-продажу гаража в розмірі 24000 гривень, судові витрати по справі. При цьому посилалася на те, що 30 січня 2010 року уклала з ОСОБА_3 попередній договір про наміри та завдаток. На підставі цього договору сторони були зобов’язані реалізувати намір про те, що в строк на умовах, укласти договір купівлі-продажу належний відповідачу ОСОБА_3 гараж у авто кооперативі “МЕДІК”, в строк до 01.06.2010 року, але договір оформити належним чином, відповідач відмовився, у зв’язку з тим, що у  нього були відсутні правовстановлюючі документи на авто гараж, на підставі якого нотаріус міг би здійснити посвідчення вказаного договору. Тому з вищевикладеними обставинами ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 сплачений нею аванс у розмірі 24000 гривень та судові витрати по справі.

Відповідач звернувся до позивачки із зустрічним позовом, в якому просив зобов’язати ОСОБА_1 передати йому його гараж та ключі від нього, а також просив стягнути з неї судові витрати по справі. При цьому посилається на те, що на праві власності йому належить гараж №23 в автогаражном кооперативі “МЕДІК” міста Авдіївка, Донецької області. 30.01.2010 року між ним та ОСОБА_1 досягнуто домовленість про продаж ОСОБА_3 гаража на 33000 гривень. У цей же день для підтвердження досягнутої домовленості між ними укладено договір про задаток, де визначено останній термін укладення договору – не пізніше 01.06.2010 року. Станом на 27 березня відповідачка ОСОБА_1 сплатила йому 24000 гривень, а останню суму відмовляється сплачувати. У договорі про завдаток визначений термін дії договору, який закінчився першого червня 2010 року. ОСОБА_3 звернувся до відповідачки ОСОБА_1 з вимогою або укласти з ним договір купівлі-продажу та сплати остаточної суми заборгованості за договором, або повернути йому ключі від гаражу та звільнити його від речей. Ця вимога відповідачкою ОСОБА_1 не виконана.  Тому він просив зобов’язати відповідачку ОСОБА_1 передати йому гараж та ключі від гаража, а також стягнути судові витрати.

Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, та визнала заявлені вимоги зустрічного позову, суду пояснила, що дійсно на момент подання відповідачем-позивачем ОСОБА_3 зустрічного позову вона отримала від ОСОБА_3 гараж та ключі від гаража, однак останню частину авансу за гараж йому не сплатила до визначеного терміну договором, а саме 01.06.2010 року у розмірі 9000 гривень. Просила винести судове рішення по справі з попереднього розгляду.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та визнав заявлені вимоги зустрічного позову, суду пояснив, що дійсно 30 січня 2010 року уклав з ОСОБА_1 попередній договір про наміри та завдаток. На підставі цього договору сторони були зобов’язані реалізувати намір про те, що в строк на умовах, укласти договір купівлі-продажу належний йому гараж у авто “МЕДІК”, в строк до 01.06.2010 року, але договір оформити належним чином, відмовився, у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не сплатила йому останню частину суми за гараж, сплатила лише 24000 гривень, а домовленість була на 33000 гривень. Просив винести судове рішення по справі з попереднього розгляду.

Судом були роз’яснені відповідачам наслідки, передбачені ст.174 ЦПК України при визнанні позову відповідачами. Також судом встановлено, що відповідачі не обмежені в повноваженнях щодо визнання позову.

Визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

На підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2006 року ОСОБА_3 належить на праві власності гараж №23 в автогаражному кооперативі “МЕДІК” міста Авдіївка, Донецької області.

Відповідно до договору про завдаток на продаж гаража в автогаражному кооперативі «МЕДІК» від 30.01.2010 року, який було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, згідно якого продавець ОСОБА_3 зобов’язується передати у власність ОСОБА_1 гараж №23 в автогаражному кооперативі “МЕДІК” і місті Авдіївка, Донецької області за 33000 гривень.

Згідно до п.3.1 вищевказаному договору про завдаток від 30.01.2010 року визначено останній термін укладення договору – не пізніше 01.06.2010 року.

Як вбачається з розписки, ОСОБА_3М у день підписання договору про завдаток від ОСОБА_1  отримав завдаток у розмірі 15000 гривень, 04.03.2010 року у розмірі 2000 гривень, 04.03.2010 року у розмірі 4000 гривень, 27.03.2010 року у розмірі 3000 гривень, а всього 24000 гривень.

З листа від 16.04.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 де нагадав їй про борг та домовленість укласти договір не пізніше 01.06.2010 року, цей лист ОСОБА_1 отримала 19.4.2010 року, що підтверджено поштовим повідомленням. Але гроші до теперішнього часу не сплатила.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши інші матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу – підлягає задоволенню, а також зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - підлягає задоволенню за наступних обставин.

Як вбачається з пояснень сторін та з розписки наданої ОСОБА_3, що позивач-відповідач ОСОБА_1 передала відповідачу-позивачу ОСОБА_3 суму завдатку, яка станом на 27.03.2010 року складає 24000 гривень, для подальшого заключення договору купівлі-продажу гаража №23 в автогаражному кооперативі “МЕДІК” міста Авдіївка, Донецької області. Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 суду пояснила, що 31 травня 2010. року вона запропонувала відповідачеві ОСОБА_3 оформити належним чином договір купівлі-продажу, шляхом його посвідчення у нотаріальній конторі. Але під час усної розмови з’ясувалося, що у ОСОБА_3 відсутні правовстановлюючі документи на авто гараж, на підставі яких нотаріус міг би здійснити посвідчення вказаного договору, в подальшому ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_3 повернути гроші.

Відповідно до вимог ст..635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі встановленій, для основного договору, а якщо основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно ст..657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Отже попередній договір купівлі-продажу авто гаражу укладався в письмовій формі і підлягав нотаріальному посвідченню.

З пояснень відповідача-позивача ОСОБА_3 вбачається, що він звернувся з вимогою до ОСОБА_1 або укласти договір купівлі-продажу та сплати остаточної суми заборгованості за договором, або повернути йому ключі від гаражу та звільнити гараж від речей. Ця вимога ОСОБА_1 не виконана. такими діями позивачка-відповідачка порушує ОСОБА_3  право власності на майно.

Ст..387 ЦК України передбачена можливість захисту свого права власності на майно шляхом витребування з чужого незаконного володіння. Відповідно до ст..1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, бо починаючи з 01 червня 2010 року підстави для володіння гаражем у ОСОБА_1 немає.

Стосовно ч.1 ст.220 ЦК України у  разі недодержання сторонами вимоги закону про
нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Оскільки сторонами не додержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення попереднього договору від 30.01.2010 року - він є нікчемним.

На підставі вищевикладеного, суд, вважає, необхідним позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 суму авансу сплачену на підтвердження договору купівлі-продажу гаража в розмірі 24000 гривень, а також підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, та необхідно зобов’язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 його гараж та ключі від нього.

Відповідно до ст..81, 84, 88 ЦПК України на користь позивача-відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути з відповідача-позивача держмито у розмірі 240 гривень, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, на користь відповідача-позивача ОСОБА_3 необхідно стягнути з позивач-відповідача ОСОБА_1 держмито у розмірі 8 гривень 50 копійок, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень, витрати на надання правової допомоги у сумі 1000 гривень.

     На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 387, 635, 657, 1213 ЦК України, статтями 10, 11, 57- 61, 81, 84, 88, 130, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми авансу – підлягає задоволенню.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - підлягає задоволенню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму авансу, сплачену на підтвердження договору купівлі-продажу гаража в розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень.

Зобов’язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_3 його гараж та ключі від нього.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 240 (двісті сорок) гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень, а всього 360 (триста шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 державне мито в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 37 (тридцять сім) гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (тисячі) гривень, а всього 1045 (тисячу сорок п’ять) гривень 50 копійок.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд, одночасно копія апеляційної скарги надсилається у Апеляційний суд Донецької області. Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Апеляційна  скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в  строк десяти днів з дня проголошення рішення.

           Суддя: