Справа №2-2350\2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Принцевської Н.М.
при секретарі: Чубарець Г.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, визнання відмови відповідача у перерахунку пенсії відповідно до діючого законодавства України протиправною, зобов’язання провести перерахунок згідно зі ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру державної пенсії з 01.11.2006р. по 31.12.2007р.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання дій УПФУ в Ленінському районі м.Донецька про відмову у перерахунку розміру його пенсії відповідно до діючого законодавства противоправними, зобов’язання провести перерахунок згідно зі ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести перерахунок державної пенсії в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій - 50% мінімальної пенсії за віком, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.11.2006р. по 31.12.2007р.,посилаючись на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи з 2009року, до цього він мав з групу інвалідності та перебуває на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Донецька. Він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням змін у діючому законодавстві, але у перерахунку йому було відмовлено. Просить суд визнати дії УПФУ в Ленінському районі м.Донецька про відмову у перерахунку розміру його пенсії відповідно до діючого законодавства противоправними, зобов’язати провести перерахунок згідно зі ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести перерахунок державної пенсії в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій - 50% мінімальної пенсії за віком, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.11.2006р. по 31.12.2007р
Позивач у судове засідання не з»явився. Надав до суду заяву з проханням справу слухати у його відсутність, відповідно до наданої заяви, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, надала заяву с проханням розглянути справу у її відсутність.
Позивач належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, НОМЕР_2 з 16.06.2009року визнаний інвалідом 2-ї групи, що підтверджується довідкою МСЕК Серії А№105840
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька з заявою про перерахунок державної та додаткової пенсії по інвалідності за період з 01.11.2006р. по 31.12.2007р., але в цьому йому відмовлено.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії і та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача, як на віднесеного до категорії 1
Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Частина 4 ст. 54 Закону викладена із змінами згідно із Законами України № 2532-12 від 1.07.1992р. та № 3285-12 від 17.06.1993р. (в редакції Закону № 230/96 від 6.06.1996 р.), тоді як частина третя, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17.11.2005р. (набрала чинності 13.12.2005р.') і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами ст. 54 спеціального закону.
Не врахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин невірного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм абзацу першого ст. 28 загального закону в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму.
Суд зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижній розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то ч. 4 ст. 54 даного Закону нижній розмір державної пенсії для інвалідів,, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною 3 статті 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 р., встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5.10.2000р. № 2017-ІII, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005р., що діє з 31.03.2005р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статті 50, 51, 52, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були змінені згідно із підпунктами 12, 13, 14, 15, 17 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-УІ.
Таким чином, з 01 листопада 2006 р. у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов’язані здійснювати перерахунок пенсій саме з дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковим до виконання на території України.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. № 107-УІ, що набрав чинності з 1 січня 2008 року («Урядовий кур'єр», 2007, 12, 31.12.2007 № 247), був затверджений прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи наведене, основна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, підлягає перерахунку позивачу як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду 3 групи, з 22 травня 2008 року виходячи з наведених вище розмірів. Тому в частині перерахунку пенсії за період з 01.06.2008р. по 31.12.2007р. необхідно позов задовольнити.
Позиція відповідача, яка зазначена в наданих суду запереченнях ґрунтується на постановах Кабінету Міністрів України, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижнього рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005р. по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
На підставі ст.ст. 49, 50, 54 ч. 4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та керуючись ст.ст.3,15,118 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька у перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до статей 49, 50, 54 ч. 4, 67 ч. З Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в період з 01.11.2006 р. по 31.12.2007 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2006 р. по 31.12.2007 р. , виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: