Справа № 2-о-87

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    04 червня 2010 р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Принцевської Н.М.

при секретарі: Чубарець Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька  про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. В обґрунтування  заявлених вимог зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Улан-Удє республіки Бурятія. На час його народження його батьки не були в офіційно зареєстрованому шлюбі, у зв»язку з чим його записали на прізвище ОСОБА_2. 13.05.1963р. він був прийнятий на роботу до Хотинського СМУ-2., при цьому трудова книжка була заведена на ім»я  ОСОБА_2, 1948року народження.  20.02.1964 р. між його батьками був офіційно зареєстрований шлюб, у зв»язку з чим його мати та батько стали носити спільне прізвище . Його батьки написали заяву до ВРАЦС м.Улан-Удє республіки Бурятія, а підставі якого були внесені зміни в актовий запис та його прізвище було змінено на ОСОБА_1. Внаслідок вказаних змін, 20.02.1964року йому було видане нове свідоцтво про народження. Потім, за містом його роботи на підставі свідоцтва про народження були внесені зміни до трудової книжки, де прізвище  ОСОБА_2 було перекреслено, та написане прізвище ОСОБА_1.  Проте, у зв»язку з тим, що реєстрація народження,  а також реєстрація шлюбу проводились в Республіки Бурятія, у нього немає можливості отримати документи, які підтверджують факт, що раніш його прізвище було ОСОБА_2.  У теперішній час він оформлює пенсію, проте УПФУ Ленінського району м.Донецька не приймає до уваги  його трудову книжку, так як у нього немає документів, які б підтвердили факт  зміни прізвища.

Просив встановити факт належності  йому, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  трудової книжки, заведеної 17 травня 1963року на ім’я ОСОБА_2.

    Заявник в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву з проханням справу слухати у його відсутність, відповідно до наданої заяви, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Зацікавлена особа – Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, у судове засідання не з'явилися, направили суду заяву з проханням справу розглядати в їхній відсутності, проти задоволення позову не заперечували.

    Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

             Так,  у судовому засіданні встановлено, що позивач  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія паспорту (а.с.14).  ОСОБА_1 досяг пенсійного віку в ідповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення, згідно якої вбачається, право на пенсію за віком мають:  чоловіки - після досягнення 60 років і при  стажі  роботи  неменше 25 років;  жінки  -  після  досягнення  55  років  і при стажі роботи не менше  20 років.   Після виникнення у нього  права на пенсію позивач звернувся до  Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька з відповідною заявою про призначення йому пенсії за віком. 13.05.1963р. ОСОБА_1  був прийнятий на роботу до Хотинського СМУ-2., при цьому трудова книжка була заведена на ім»я  ОСОБА_2, 1948року народження (а.с.8-10).  20.02.1964 р. між  батьками заявника був офіційно зареєстрований шлюб, у зв»язку з чим його мати та батько стали носити спільне прізвище. Батьки заявника  написали заяву до ВРАЦС м.Улан-Удє республіки Бурятія, на підставі якого були внесені зміни в актовий запис та прізвище заявника було змінено на ОСОБА_1 (а.с.10). Внаслідок вказаних змін, 20.02.1964року заявнику було видане нове свідоцтво про народження (а.с.7). Потім, за місцем його роботи на підставі свідоцтва про народження були внесені зміни до трудової книжки, де прізвище  ОСОБА_2 було перекреслено, а  та зверху написане прізвище ОСОБА_1 (а.с.8). Таким чином, вказана трудова книжка видана на ім»я  ОСОБА_2 належить ОСОБА_1

    Згідно ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути установлені факти, від яких залежить виникнення,  зміна або припинення особистих або майнових прав громадян, якщо чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, у суду є всі підстави для встановлення факту того, що трудова книжка, заведена 17 травня 1963року на ім’я  ОСОБА_2 належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

     Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215, 256, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заявлені вимоги задовольнити.

Встановити факт приналежності  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  трудової книжки, заведеної 17 травня 1963року на ім’я ОСОБА_2.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: