Справа № 2-928
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Принцевської Н.М.
при секретарі: Чубарець Г.В.
за участю відповідачів: ОСОБА_1 ОСОБА_2
за участю представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Закритого Акціонерного Товариства «СК ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. В обґрунтування позову вказав, що 25 квітня 2007 р. він придбав з залученням кредитних засобів автомобіль марки «SUZUKI» у ВАТ «Алекс-Моторс». Гарантія продавця на вказаний автомобіль складає три роки чи 100 000 км. У відповідності із п. 6.2 договору купівлі-продажу гарантійні зобов»язання діють при умовах виконання та додержання власником автомобіля умов гарантії. При цьому одним із обов»язкових умов гарантії є ремонт автомобілю на СТО продавця. Автомобіль знімається з гарантійного обслуговування у випадку проведення ремонту особами чи підприємствами, які не є офіційними ділерами «Авто-Інтернейшенл». 02 березня 2009р. о 17.30 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, рухаючись на перехресті пр. Панфілова, здійснив зіткнення із належним йому -позивачеві, автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження його транспортного засобу. Згідно постанови Ленінського районного суду м. Донецька від 20.03.2009р. по справі № 3-768/2009р. ОСОБА_2 визнаний винним у даній ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована згідно полісу обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3215438 від 01.01.2009р. у ЗАТ СК «ВУСО».Після дорожньо - транспортної пригоди, він звернувся до Автоцентру Мазда Сузукі Сервіс ВАТ «Алекс-Моторс», де за умовами гарантії він повинен проходити технічне обслуговування та ремонт автомобіля. Була проведена діагностика після ДТП та виписаний рахунок – фактура на ремонт всього на суму 11275,46 грн. (у т.ч. діагностика – 150 грн.) ЗАТ СК «ВУСО» була визначена сума страхового відшкодування у розмірі 9037,52 грн., що значно нижче вказаної суми. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов»язковий ліміт страхувальника за шкоду, завдану майну потерпілих, складає 25500 грн. на одного потерпілого. Таким чином, у результаті ДТП винним у вчиненні якого визнано ОСОБА_2, не зважаючи на наявність поліса страхування цивільно – правової відповідальності, йому не була відшкодована у повному обсязі матеріальна шкода, що завдана вказаним дорожньо- транспортною пригодою. На підставі цього його вимоги про відшкодування матеріальної шкоди направлені на ОСОБА_1 Крім цього, після даної пригоди змінився уклад його життя. Він повинен був під час ремонту автомобіля користуватись громадським транспортом, у результаті чого він не завжди встигав на важливі для нього зустрічі. Також він став більш подразливий та нервовий, став погано спати, втратив апетит, в результаті чого у нього виникли сварки у родині, що спричинило моральні страждання.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні обставинами, викладених у позовній заяві, просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ЗАТ «СК ВУСО» солідарно матеріальну шкоду, з ОСОБА_2, ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5000,00грн.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно 02.03.2009року о 17.30год. його син ОСОБА_6, керуючи автомобілем, який належить йому, ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_3, здійснив зіткнення з автомобілем Сузукі, державний номер НОМЕР_4. Проте, позивач, у позові посилається на ст. 1187 ЦК України, помилково дійшов до висновку про те, що його вимоги про стягнення шкоди направлені на власника. Вказана стаття вказує на те, що шкода, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідної правової підставі володіє транспортним засобом. До таких документів відносяться технічних паспорт транспортного засобу з особою відміткою на право експлуатації транспортного засобу, на підставі якого особа володіє та користується джерелом підвищеної небезпеки. Порядок відшкодування страховиками шкоди внаслідок ДТП регулюється нормами Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Цивілно –правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ЗАТ «СК ВУСО». Таким чином, до визначення розміру шкоди ОСОБА_2 немає ніякого відношення. У момент ДТП за кермом знаходився не позивач, а жінка, прізвище якої він не знає.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні з позовом не погодився та пояснив, що постановою Ленінського районного суду м.Донецька він був визнаний винним у ДТП, страхова компанія сплатила позивачу суму збитків, з розміром моральної шкоди не згодний, оскільки позивач не навів вагомих доказів завдання йому вказаної шкоди.
Представник відповідача ЗАТ «СК ВУСО» за доручення ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що у повній відповідності з положенням ст.22.1, ст.22, ст.29 «Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення розміру страхового відшкодування була проведена оцінка вартості матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, за результатами якої був складений Звіт №371 про оцінку транспортного засобу від 26.03.2009р. Згідно даного звіту вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу складає 9547,52грн. Франшиза відповідно до п.2 Договору обов»язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3215438 від 01.01.2009р. складає 510,00грн. відтак, при визначені суми страхового відшкодування суму вартості матеріальної шкоди, завданої позивачу було зменшено на суму франшизи. Таким чином, розмір страхового відшкодування склав 9037,52грн. Вказана сума була сплачена позивачу згідно із Страховим актом 3420-24 від 27.05.2009р. Отже, ЗАТ СК «ВУСО» всі свої зобов»язання, що випливають з Договору обов»язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3215438 від 01.01.2009р., перед позивачем виконало у відповідності із законодавством у повному обсязі. Оцінка вартості матеріальних збитків, завданих позивачеві внаслідок ДТП проводилася за участю позивача, з вказаною оцінкою він був згодний, не оскаржував її, а також погодився з ушкодженнями, зазначеними в звіті. Крім того, в акті огляду транспортного засобу від 05.03.2009року було зазначено, що підсилювач заднього бамперу підлягає ремонту та фарбуванню, проте, з акту виконаних робіт №3311 від 04 червня 2009року вбачається, що позивач здійснив заміну вказаного підсилювачу заднього бамперу. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не по її провині.
Згідно ст. 1187 ГК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. з наступними змінами під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення, оперативного керування або за іншими підставами.
Автомобіль «ВАЗ-21093» д/н НОМЕР_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_1, а право керування транспортного засобу має ОСОБА_2 (а.с.47).
Як встановлено судом, 02.03.2009р. на перехресті пр. Панфілова па вул. Є. Жукова в м. Донецька з вини ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем «Сузукі» держ.номер НОМЕР_4, що належить на праві власності ОСОБА_4 і автомобілем «ВАЗ21093» держ. номер НОМЕР_3, яким у момент зіткнення керував ОСОБА_2 Згідно постанови судді Ленінського районного суду м. Донецька ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і застосовано штраф на користь держави в сумі 340 гривень (а.с. 11)
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована згідно полісу обов»язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3215438 від 01.01.2009р. у ЗАТ СК «ВУСО» (а.с.49).
Згідно полісу №ВС/3215438 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування зменшується на суму франшизи. Франшиза відповідно до п.2 Договору обов»язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3215438 від 01.01.2009р. складає 510,00грн.
Суд на приймає до уваги доводи позивача в частині, що ним витрачено згідно наданих розрахунків більшу суму на ремонт пошкодженого автомобілю з наступних підстав.
Згідно акту огляду транспортного засобу від 05.03.2009року (а.с.63-69) підсилювач заднього бамперу підлягає ремонту та фарбуванню, проте, з акту виконаних робіт №3311 від 04 червня 2009року (а.с.14) вбачається, що ОСОБА_4 здійснив заміну вказаного підсилювачу заднього бамперу.
На підставі ст.22.1, ст.22, ст.29 «Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» була проведена оцінка вартості матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, за результатами якої був складений Звіт №371 про оцінку транспортного засобу від 26.03.2009р. (а.с.51-59). Позивач був згоден з ушкодженнями, зазначеними в акті.
На підставі страхового акту за полісом обов»язкового страхування цивільно- правової відповідальності транспортних засобів № ВС/3215438 від 01.01.2009р. загальна вартість страхового відшкодування , заподіяного власнику автомобіля «Сузукі» держ. номер НОМЕР_4 внаслідок ДТП складає 9037,52 гривень (а.с. 17). Вказана сума була отримана позивачем. Відповідно до звіту №371 про оцінку транспортного засобу, виконаного ТОВ «Експерт» вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Сузукі» ОСОБА_4 становить 9547,52грн. (а.с.51-59).
Оскільки франшиза за страховим полісом ОСОБА_1 становить 510,00грн., відповідно ЗАТ «СК ВУСО»правомірно було зменшено страхову виплату на вказану суму. У зв»язку з чим, сума франшизи підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на підставі ст. 1187 ЦК України на користь позивача ОСОБА_4
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдавала, при наявності її вини, крім випадків, встановленою частиною другою цієї статті.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 5.000,00грн.
Обговорюючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує дискомфорт, який створився внаслідок пошкодження автомобілю та неможливості користування ним, емоційні переживання, пов»язані з дорожноьо-транспортною пригодою та ушкодженням автомобілю, зміну життєвих відносин та звичайного образу життя та на підставі ст.1167 ЦК України обмежується стягненням з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 1000,00грн. та вважає, що дана сума достатня для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві внаслідок ДТП. Як наслідок з відповідача підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_7 витрати, пов»язані зі сплатою на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00грн.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Закритого Акціонерного Товариства «СК ВУСО» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 510,00 ( п»ятсот десять) гривень, моральної шкоди – 1000,00 (тисячу ) гривень
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м.Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: