У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Філатова В.М.,
суддів Косарєва В.І. і Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 серпня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням і доповненням до нього, заступника прокурора Чернівецької області, на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 7 липня 2009 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не маючого судимості в силу ст.89 КК України,
засуджено:
- за ч.1 ст.296 КК України на 1 рік обмеження волі;
- за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання 3 роки позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 8 вересня 2009 року вирок змінено. Постановлено виключити з вироку обвинувачення та призначення покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.296 КК України. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, з урахуванням змін внесених апеляційним судом, ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, 22.04.2008р., знаходячись АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс ОСОБА_6 декілька ударів руками і ногами в різні частини тіла, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження як небезпечні для життя в момент заподіяння, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень 27 квітня 2008 року ОСОБА_6 помер.
У касаційному поданні і доповненні до нього, заступник прокурора Чернівецької області просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та безпідставним застосуванням ст.69 КК України при призначенні йому покарання, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, раніше притягувався до кримінальної відповідальності і відбував покарання в місцях позбавлення волі, на шлях виправлення не став і вчинив злочин, внаслідок якого настали тяжкі наслідки – смерть потерпілого. Вважає, що суд безпідставно врахував, як пом’якшуючі покарання обставини - неправомірну поведінку потерпілого та знаходження на утриманні ОСОБА_5 неповнолітньої дитини. Враховуючи, що санкцією ч.2 ст.121 КК України передбачене покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, то призначене ОСОБА_5 покарання у виді 3 років позбавлення волі є надмірно м’яким. Зазначає, що апеляційний суд виключив з вироку обвинувачення за ч.1 ст.296 КК України, але при цьому безпідставно не виключив з нього призначення покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і доповнення до нього, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Доведеність вини і правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 у поданні не оспорюються.
Доводи у поданні щодо м’якості призначеного засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України не є достатньо переконливими і не ґрунтуються на обставинах наведених у вироку, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і пом’якшують йому покарання.
Так, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд врахував те, що він позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, має сімю, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, що злочин він вчинив під впливом неправомірної поведінки потерпілого. Судом врахована також думка потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні про відсутність претензій морального і матеріального характеру щодо ОСОБА_5 і про не призначення останньому суворого покарання. Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_5 в судовому засіданні щиро покаявся (а.с.269).
Рішення суду про призначення ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі відповідно до ст. 69 КК України, відповідає вимогам закону і судом вмотивоване.
Разом з тим, суд призначив ОСОБА_5 із застосуванням ст. 69 КК України покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим. Так, суд не врахував тяжкість вчиненого злочину, внаслідок якого загинула людина, дані про особу ОСОБА_5, який хоча і не має судимості, але раніше вчиняв умисні злочини.
Крім того, апеляційний суд, перевіряючи справу, виключивши із вироку обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.296 КК України, але при цьому не виключив призначене покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи, суду слід врахувати вимоги ст.65 КК України та з урахуванням особи ОСОБА_5 і конкретних обставин справи, призначити йому покарання, яке було б необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Якщо буде доведено винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за обставин викладених у вироку, і ті ж дані про його особу, то призначення йому покарання нижче від найнижчої межі у виді 3 років позбавлення волі, слід визнати м’яким.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання і доповнення до нього, заступника прокурора Чернівецької області, задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 7 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 8 вересня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Судді:
Філатов В.М. Косарєв В.І. Глос Л.Ф.