Справа №2-3448/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«30» серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Шевченко Н.М.,
при секретарі Фузік Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання неправомірними дій посадових осіб та перерахунку щомісячної державної пенсії за віком,
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо перерахування пенсії у 2010 р. незаконною та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва провести перерахунок пенсії з 01.01.2010 р. як працюючому пенсіонеру, виходячи з показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачка посилається на те, що вона, як пенсіонер перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, їй призначена пенсія за віком, оскільки перебуваючи на пенсії, позивачка продовжує працювати, то відпрацювавши відповідний вимогам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» термін, позивачка, в липні 2010 року звернулася до відповідача з проханням провести перерахунок раніше призначеної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст. 42 вказаного Закону, по стажу та розміру заробітної плати. Однак, як дізналася позивачка, відповідачем при перерахунку пенсії безпідставно було застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік, що спричинило значне зниження розрахункового розміру пенсії.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу у її відсутності за наявними доказами в матеріалах справи, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, до суду не з’явився, надав суду письмові заперечення, в яких проти позову заперечують в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на позов, які долучено до матеріалів справи (а.с.18), та просили справу розглядати без участі представника відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, заперечення відповідача на позов, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, отримує пенсію за віком.
В липні 2010 році позивачка звернулася до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з заявою щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії за віком, позивачці був здійснений перерахунок пенсії за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік, крім того, застосована оптимізація за методикою, викладеною в підпункті 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджету країни на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та в постанові КМУ від 28 травня 2008 року № 530.
З листів УПФУ у Дніпровському районі м. Києва вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії зазначені органи посилаються на те, що після прийняття рішення Конституційним судом України 22 травня 2008 року, згідно із яким деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-ІV від 28 грудня 2007 року, в тому числі підпункт 10 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано неконституційними, а рішення про відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. Тому, на даний час відповідач вважає, що не має законодавчого врегулювання показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу при здійсненні перерахунку пенсії, а тому слід застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
Така позиція відповідача, на думку суду, є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки дія підпункту 35 пункту 10 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та в постанові КМУ від 28 травня 2008 року № 530, втратила чинність з 01 січня 2009 року відповідно до абзацу 7 ч.2 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» зазначеного Закону, де, зокрема, вказано, що Розділ ІІ діє до 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп=Зс х (Ск : К), де:
Зп – заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс – середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.
Згідно з ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застраховано особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає включенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Підпунктом 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), якою була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.
22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними, в тому числі і підпункт 10 пункту 35 розділу ІІ вищезазначеного Закону.
Крім того, згідно абзацом 7 пункту 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України…» розділ ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє по 31 грудня 2008 року».
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто відповідні норми зазначеного Закону втратили чинність з 22 травня 2008 року.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки положення абзаців 3 частини 1 статті 40, абзац 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року визнано неконституційними згідно рішення Конституційного Суду України з 22 травня 2008 року, то відповідачеві слід було застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування», в якій вона діяла до вказаних змін.
Як зазначається у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» про незворотність дії у часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують, або скасовують відповідальність особи, реалізація особою права на отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судами не повинні прийматися до уваги, у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше. До спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та за оптимізацією без урахування змін, які вносилися тільки на 2008 рік Законом України «Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та не є чинними з 01 січня 2009 року, а тому позов підлягає задоволенню.
Позивачка ОСОБА_1 не просить суд стягнути з відповідача судовий збір та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що не дозволяє суду на підставі ст. 11 ЦПК України вийти за межі позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, Рішенням Конституційного Суду України № 1-28/2008 від 22 травня 2008 року, ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, ст. ст. 10, 58, 60, 88, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити .
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо відмови у застосуванні при перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 у 2010 році за ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати за 2009 календарний рік – неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2009 рік), з січня 2010 року, тобто з моменту виникнення права на перерахунок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я: